Рішення № 39100560, 27.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3666/14 27.05.14

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Ліповуз Д.І. (дов.№340-207 від 05.03.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 порушено провадження у справі № 910/3666/14 та призначено її до розгляду на 27.03.2014 року.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 27.03.2014, судом винесена ухвала про відкладення розгляду справи на 29.04.2014 року.

У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 справу №910/3666/14 передано для вчинення процесуальних дій судді Шкурдовій Л.М.

Відповідною ухвалою суду від 29.04.2014 вищезазначена справа прийнята та призначена суддею Шкурдовою Л.М. до розгляду на 27.05.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.05.2014, у зв'язку із виходом судді Полякової К.В. із відпустки, справу №910/3666/14 передано їй для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 вищезазначена справа прийнята до провадження та призначена до розгляду суддею Поляковою К.В. на 27.05.2014 року.

У судовому засіданні 27.05.2014 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог на розмір франшизи, передбаченої полісом № АВ4888118 у розмірі 1000,00 грн., та підтримав позовні вимоги, з урахуванням наданої заяви, у розмірі 4315,42 грн.

Враховуючи право позивача зменшувати розмір позовних вимог до прийняття рішення у справі, надане частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заяву позивача та роз'яснив, що подалі розгляд справи буде здійснено в межах позовних вимог з врахуванням їх зменшення.

Представник в відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012 між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір №06-R\27-149-09536 добровільного страхування наземного транспортного засобу, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Skoda», державний номер НОМЕР_1. (а. с. 27-31)

Умовами пункту 11.2.1 вищевказаного договору передбачено, що одним із страхових випадків визначається дорожньо-транспортна пригода.

Відповідно до довідки №9122490 про дорожньо-транспортну пригоду, 11.12.2012 по вулиці Б.Куна, м. Сімферополь, АР Крим, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю транспортного засобу марки «Skoda», державний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням страхувальника ОСОБА_2, та транспортного засобу марки «ГАЗ 33021», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 (поліс №АВ4888118, виданий СТзДВ «Гарантія». (а. с.80-81)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась у наслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16.01.2013 у справі №0107/11680/12 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 44-45)

Як вбачається із матеріалів справи, 12.12.2012 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11.12.2012, що є страховим випадком відповідно до договору №06-R\27-149-09536. (а. с. 40-41)

Пунктом 7, що узгоджується із пунктом 15.7 вказаного вище договору, передбачено, що розмір збитку визначається на підставі документів рекомендованої СТО, а саме калькуляції вартості відновлювального ремонту ТЗ, або акту автотоварознавчого дослідження.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ марки «Skoda», державний номер НОМЕР_1, визначена на підставі Звіту №1403 від 22.01.2013, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Expertum-AVE», та становить 5860, 20 грн. (а. с. 46-53)

На підставі зазначеного вище звіту, позивачем складено страховий акт №СТ/12/0718 від 18.02.2013 та розрахунок до нього, якими визначено суму страхового відшкодування у розмірі 4252,34 грн. та зазначено, що дана сума зараховується в рахунок сплати чергових страхових платежів за договором №06-R\27-149-09536. (а. с. 64-65)

Факт зарахування страхового платежу підтверджується карткою рахунку 68.5.3 від 22.02.2013 контрагента ОСОБА_2 за договором №06-R\27-149-09536 у загальній сумі 4252,34 грн. (а. с. 76)

28.03.2013 страхувальник ОСОБА_2 звернувся із заявою до страховика, в якій просив провести доплату суми страхового відшкодування на картковий рахунок ПАТ Банк «Фінанси та Кредит». (а. с. 66)

Позивачем 03.04.2013 складено страховий акт №СТ/12/0718/1 із відповідним розрахунком до нього, із зазначенням другої частини страхового відшкодування у розмірі 1063,08 грн., яка виплачена відповідно до вказаних у заяві страхувальника реквізитів, та підтверджується платіжним дорученням №473 від 03.04.2013 року. (а. с. 72-73;75)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» (відповідач у справі), за полісом №АВ4888118 І (першого) типу договору, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ). (а. с. 91)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 13.05.2013 звернувся до відповідача із регресною вимогою №03/870, однак коштів станом на день розгляду справи так і не отримав. (а. с. 77-79)

Водночас відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зауважує на відсутності у нього підстав для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, зважаючи на зазначений у довідці про ДТП та постанові адміністративного суду державний номер (НОМЕР_2) ТЗ марки «ГАЗ 33021», страхування якого відповідачем нібито не здійснювалось.

Разом з тим, відповідачем у додатках до відзиву на позовну заяву надано роздруківку з централізованої бази МТСБУ по полісу №АВ4888118, за яким відповідачем застраховано ТЗ марки «ГАЗ 33021», державний номер НОМЕР_3, а також зауважено на розмірі франшизи за даним полісом, яка має бути вирахувана із розміру страхового відшкодування, заявленого позивачем до стягнення у межах даного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Положення статті 22 ЦК України передбачають, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається із довідки №9122490 про дорожньо-транспортну пригоду, 11.12.2012 на вул. Б.Куна, м. Сімферополь, АР Крим, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю транспортного засобу марки «Skoda», державний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована позивачем - Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (на підставі договору №06-R\27-149-09536 від 05.10.2012), та транспортного засобу марки «ГАЗ 33021», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем - Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» за полісом № АВ4888118.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16.01.2013 у справі №0107/11680/12 встановлено вину ОСОБА_3 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом марки «ГАЗ 33021», державний номер НОМЕР_2. (а. с.)

При оформленні довідки №9122490 про дорожньо-транспортну пригоду, допущено помилку при зазначенні державного номеру ТЗ марки «ГАЗ 33021», яка продубльована у постанові Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, а саме зазначено державний номер НОМЕР_2.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що ним застраховано за полісом №АВ4888118 ТЗ марки «ГАЗ 33021» із державним номером НОМЕР_3, а не з державним номером НОМЕР_2 який, відповідно до вказаної вище довідки №9122490 та постанови суду, був учасником ДТП 11.12.2012 року.

Суд, дослідивши докази у їх сукупності, а саме довідку №9122490 про дорожньо-транспортну пригоду від 11.12.2012, постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16.01.2013 у справі №0107/11680/12 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та інформацію по полісу № АВ4888118 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, встановив, що Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» (відповідачем у справі) застраховано за полісом № АВ4888118 цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 та транспортний засіб «ГАЗ 33021», державний номер НОМЕР_3.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що допущена при оформленні довідки про ДТП та постанови суду помилка (описка) у державному номері ТЗ марки «ГАЗ 33021» , не перешкоджає, при аналізі наявних у матеріалах справи доказів, встановленню дійсних обставини ДТП, ідентифікації її учасників та транспортних засобів та не може бути прийнята судом, як підстава для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №06-R\27-149-09536 добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, враховуючи наведене, відповідач - Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Skoda», державний номер НОМЕР_1.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5011-23/10750-2012.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договору страхування.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу № АВ4888118, розмір франшизи становить 1000,00 грн., у зв'язку із чим, враховуючи надану представником позивача заяву про зменшення позовних вимог на розмір даної франшизи, розмір страхового відшкодування, заявленого до стягнення, становить 4315, 42 грн. (5315,42 грн. - 1000,00 грн. = 4315,42 грн.).

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» - не надано доказів, що підтверджують відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу, а доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються при дослідженні та аналізі наявних у матеріалах справи доказів.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню повністю, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити повністю.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, місто Київ, бульвар Лесі України, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) 4315 (чотири тисячі триста п'ятнадцять) гривень 42 копійки сплаченого страхового відшкодування та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27.05.2014 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 02.06.2014 року

Суддя К.В. Полякова