Постанова № 39100018, 29.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року 11:20 № 826/5353/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство Промислової Політики" до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство Промислової Політики", (далі по тексту - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови, а саме, просив визнати протиправними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 42678532 від 27.03.2014 р., скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 42678532.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства відкрито виконавче провадження за документом, виконання якого за законом не покладено на державну виконавчу службу, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позовну заяву не подавав.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

27 березня 2014 р. Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42678532, (надалі - Постанова ВП №42678532), по примусовому виконанню рішення УПФУ у Печерському р-ні №3956 від 30.07.2013 р. про стягнення з ТОВ "Агенство Промислової Політики" на користь УПФУ у Печерському р-ні суми у розмірі 1102,71 грн.

Вважаючи зазначену вище Постанову ВП №42678532 такою, що порушує законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень ч.1 та п.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Положеннями ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до абз.1, 2 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній на час винесення рішення УПФУ у Печерському р-ні №3956 від 30.07.2013 р.), територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Судом встановлено, що п.п.25 п.102 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 р. №406-VII у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у статті 25 у частині четвертій абзац перший визначено викласти в такій редакції: "Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату".

Також судом встановлено, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 р. №406-VII набрав чинності 11.08.2013 р.

Таким чином, рішення УПФУ у Печерському р-ні №3956 від 30.07.2013 р. було винесене до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 р. №406-VII.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно п.3 розділу 2 Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 р. №406-VII процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи".

Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана Постанова ВП №42678532 була прийнята відповідачем при продовженні Органами Пенсійного фонду України адміністрування єдиного внеску у частині завершення процедур такого адміністрування, а тому, Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було правомірно прийнято оскаржувану постанову.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивачем не було надано належних доказів в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Промислової Політики" до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко