Постанова № 39099900, 30.05.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року

Справа № 803/661/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБФ» про стягнення податкового боргу в сумі 462640,38 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі – Луцька ОДПІ) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБФ» (далі – ТзОВ «СБФ») про стягнення з банківських рахунків податкового боргу в сумі 462640,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач як платник податків в порушення вимог Податкового кодексу України не сплачує належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) в установлені законом терміни, в зв’язку з чим станом на 21.03.2014 року за ТзОВ «СБФ» рахується податковий борг з податку на прибуток та податку на додану вартість в загальній сумі 462640,38 грн.

Ковельською ОДПІ вживались заходи щодо стягнення податкового боргу в порядку, визначеному статтею 59 Податкового кодексу України, шляхом надіслання податкової вимоги від 05.11.2013 року №143-22, однак, зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

В зв’язку з наведеним, позивач просить стягнути з банківських рахунків ТзОВ «СБФ» в дохід державного бюджету податковий борг у сумі 462640,38 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, адміністративний позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відповідач не повідомив суд про причини неприбуття його представника, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату час і місце судового розгляду даної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З врахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності представника позивача та представника відповідача та згідно з ухвалою суду від 30.05.2014 року в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ТзОВ «СБФ» 11.02.1998 року зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців серії ААБ №890663 (а.с. 8, зворот). Відповідач 16.02.1998 року за №001332 взятий на облік в Луцькій ОДПІ, що стверджується довідкою від 11.11.2011 року №1410 (а.с. 9), та має відкриті рахунки в банківських установах, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи (а.с.6, зворот).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 462640,38 грн., який включає в себе податковий борг з податку на прибуток в сумі 258687,26 грн. та з податку на додану вартість в сумі 203953,12 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с. 5) та витягами з облікової картки платника податків (а.с. 15-22).

Судом встановлено, що податковий борг з податку на прибуток в сумі 203953,12 грн. виник внаслідок: несплати відповідачем податкового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012 №0004432301 в сумі 258726,25 (а.с.10); несплати податкового зобов’язання згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 04.02.2014 року №9089482089 в сумі 72,00 грн. (а.с. 12-13); несплати пені в сумі в сумі 2,31 грн. В зв’язку із сплатою 17.02.2014 року податкового боргу в сумі 100,00 грн. загальна сума заборгованості з податку на прибуток становить 258687,26 грн.

Як слідує із матеріалів справи, податковий борг з податку на додану вартість в сумі 203953,12 грн. виник внаслідок несплати податкового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012 року №0004442301 в сумі 203981,25 грн. (а.с.10).

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача становить 462640,38 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктами 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що Луцькою ОДПІ в зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу вживались заходи щодо його стягнення в порядку, визначеному статтею 59 ПК України, шляхом надіслання та вручення (06.11.2013 року) податкової вимоги №143-22 від 05.11.2013 року (а.с.23), проте, вказані заходи не призведи до погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СБФ» про стягнення податкового боргу в сумі 462640,38 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 11, 17, 128, 158, 160, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «СБФ» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 2, код ЄДРПОУ 25091854) на користь держави податковий борг в сумі 462640 (чотириста шістдесят дві тисячі шістсот сорок) грн. 38 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський