Рішення № 39099401, 05.06.2014, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1308/14

Справа 235/3062/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 червня 2014 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Гужеля А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Державного Підприємства «Донецька залізниця», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 21.05.2014 року звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Державного Підприємства «Донецька залізниця», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування вимог за позовом зазначила, що вона з 15.03.2008 року по 21.03.2012 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_5. Від цього шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилися діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Зазначені факти підтверджуються копією рішення Красноармійського міськрайонного суду від 27.02.12 року, копіями свідоцтв про народження дітей.

Батько її дітей ОСОБА_5 працював помічником машиніста тепловозу в Локомотивному депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця». ІНФОРМАЦІЯ_2 під час роботи з ним стався нещасний випадок із смертельним наслідком. Загибель ОСОБА_5 відбулася від раптової зупинки серця внаслідок наближення на недопустиму відстань ю струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

За результатами проведення спеціального розслідування цього нещасного випадку були складені 06.09.2013 року акти за формою Н-5 та Н-1, які за законодавством є належними доказами наявності у нещасному випадку вини підприємства-відповідача, як роботодавця загиблого га доказом наявності підстав для відшкодування моральної шкоди.

Зазначені акти про нещасний випадок відповідач неодноразово намагався оскаржити та скасувати в судовому порядку, але постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року йому було відмовлено в задоволенні позову, а дії комісії з розслідування нещасного випадку та викладені в актах висновки визнані правомірними.

Загибеллю ОСОБА_5 її дітям ОСОБА_4 та Полині спричинено моральну шкоду, яка полягає в наступному: незважаючи на те, що вона з ОСОБА_5 розірвали шлюб бо мали різні погляди на сімейне життя,він ніколи не залишав дітей без батьківської уваги та турботи. Природно, що таку турботу та увагу з боку саме рідного батька неможна замінити. Чим доросліше стають мої діти, тим частіше від них звучать питання про те, чому з іншими дітьми гуляє тато, а з ними кожний раз гуляють лише мати або бабуся. В найближчий час діти підуть до школи, але вже зараз вони знаходяться в тому віці, коли з»являється розуміння того, що батько це та людина, на яку можна розраховувати як моральному так і в матеріальному плані в складних життєвих ситуаціях.

Рідний батько для кожної дитини є її захисником. На всьому протязі становлення особистості дітей, особливо в їх в підлітковий період, такої людини у її дітей не буде. Зазначена обставина заважає та буде заважати нормальній соціалізації дітей та завдає, та завдасть в майбутньому негативні емоції та переживання.

Кожній дитині потрібні як мати, так і батько, бо один одного в повній мірі ніколи не зможе замінити. Вже зараз син починає розуміти, що його мати не зможе починити йому велосипед, ніколи не навчить його ловити рибу або грати у футбол. Донька розуміє, що в темний час з нею ходити по вулиці страшніше, ніж з батьком, бо вона не зможе повноцінно захисти її від будь якої образи. Перебуваючи на масових заходах, її діти можуть лише дивитися знизу на інших дітей, які сидять у своїх батьків на плечах та мають змогу з висока бачити все, що діється навколо.

Смерть ОСОБА_5 стала для них несподіваною і їхня родина не змогла повністю приховати від дітей того, що трапилося. Одразу ж після повідомлення про смерть та незважаючи на свій вік, діти, дивлячись на мати та на бабку (мати ОСОБА_5), теж відчули велике горе, вони тривалий час знаходилися в дуже пригніченому стані, плакали.

Виходячи із змісту статей 16, 23, 1167, 1168 Цивільного кодексу України діти позивачки мають право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю їх батька.

Ніякі гроші не варті того, щоб на все життя залишитися без батька, а в подальшому і від дідуся для свої дітей. Її діти з огляду на свій вік ще і не в повній мірі розуміють тяжкість понесеної втрати, але вони дуже сумують за батьком.

Враховуючи характер, глибину та обсяг душевних страждань дітей, а також те, що відшкодування моральної шкоди може здійснюватися на їх користь лише один раз на все життя, моральна шкода, яка, як вона вважає, підлягає відшкодуванню її дітям внаслідок смерті їх батька на виробництві, оцінюється нею у 200 000 гривень, тобто 100 000 грн. на кожну дитину.

В судове засіданні позивач ОСОБА_2 не з»явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи знаходиться розписка про вручення судової повістки, про причини неявки суду не повідомив, в зв»язку з чим зі згоди позивача, представника позивача, суд проводить розгляд справи в заочному порядку відповідно до вимог ст. ст. 224-230 ЦПК України.

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області в судове засідання не з»явився, про час і місце розряду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи помічником машиніста тепловозу в Локомотивному депо Красноармійськ Державного підприємства «Донецька залізниця». ІНФОРМАЦІЯ_2 під час роботи з ним стався нещасний випадок із смертельним наслідком (а.с. 11). Загибель ОСОБА_5 відбулася від раптової зупинки серця внаслідок наближення на недопустиму відстань ю струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

За результатами проведення спеціального розслідування цього нещасного випадку були складені 06.09.2013 року акти за формою Н-5 та Н-1 (а.с. 19-25).

Зазначені акти про нещасний випадок відповідач неодноразово намагався оскаржити та скасувати в судовому порядку, але постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року йому було відмовлено в задоволенні позову, а дії комісії з розслідування нещасного випадку та викладені в актах висновки визнані правомірними (а.с. 12-16).

Позивач ОСОБА_2 з 15.03.2008 року по 21.03.2012 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_5. Від цього шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилися діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Зазначені факти підтверджуються копією рішення Красноармійського міськрайонного суду від 27.02.12 року, копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 6, 7, 9).

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України неповнолітні діти позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особами, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів.

Як наслідок, у даному випадку моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинила порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що у зв"зку зі смертю ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві завдано моральну шкоду неповнолітнім дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у душевних, психічних стражданнях, яких вони зазнали, характер яких полягає в тому, що їх неможливо відновити.

Смерть ОСОБА_5 стала внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача, пов"язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці", «Правил технічної експлуатації залізниць України», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20 грудня 1996 року, «Правил внутрішнього трудового розпорядку», затверджених протоколом № 1 від 20 липня 2006 року на Конференції трудового колективу Локомотивного депо ст. Красноармійськ, «Інструкції по локомотивній бригаді», затвердженої наказом Укрзалізниці № 876 ЦЗ від 22 листопада 2004 року, та інших, що стало причиною нещасного випадку, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_5 (а.с. 12-16).

Між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, тобто смертю потерпілого і заподіянням моральної шкоди його близьким, є прямих причинний зв"язок, а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім"єю.

З матеріалів справи вбачається, що неповнолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дітьми загиблого ОСОБА_5 (а.с. 7, 9).

Внаслідок смерті ОСОБА_5, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, неповнолітнім дітям було спричинено моральну шкоду, а саме: заподіяні моральні страждання, пов'язані з безповоротною втратою найріднішої людини - батька, відчуттям суму та відчаю, що є прямим наслідком нещасного випадку, внаслідок якого загинув ОСОБА_5

Крім цього, діти отримали сильний стрес, після якого до теперішнього часу не можуть оговтатись та повернутися до звичайного життя. Смерть батька негативно вплинула на психічний стан дітей. Все це змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Турботу та увагу з боку саме рідного батька неможна замінити. Чим доросліше стають мої діти, тим частіше від них звучать питання про те, чому з іншими дітьми гуляє тато, а з ними кожний раз гуляють лише мати або бабуся. В найближчий час діти підуть до школи, але вже зараз вони знаходяться в тому віці, коли з»являється розуміння того, що батько це та людина, на яку можна розраховувати як моральному так і в матеріальному плані в складних життєвих ситуаціях.

Рідний батько для кожної дитини є її захисником. На всьому протязі становлення особистості дітей, особливо в їх в підлітковий період, такої людини у її дітей не буде. Зазначена обставина заважає та буде заважати нормальній соціалізації дітей та завдає, та завдасть в майбутньому негативні емоції та переживання.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину фізичних і душевних страждань кожного з позивачів, те, що ці страждання у них довічні, ступень вини відповідача, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується з роз"ясненнями, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягнувши на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, заодіяної її дітям, по 60000 грн. на кожного, а всього 120000 грн..

Оскільки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є малолітніми особами, не досягли чотирнадцяти років, то у відповідності до ст. 31 ЦК України є частково дієздатними особами, то суму моральної шкоди, що належать їм, повинна бути стягнена з відповідача на користь їх законного представника, тобто позивача по справі ОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 23, 268, 1168 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218, 224-230 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного Підприємства «Донецька залізниця», ідентифікаційний номер 01074957, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої її неповнолітнім дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 60000 (шістдесят тисяч) грн. на користь кожного, а всього 120000 (сто двадцять тисяч) грн.

Стягнути з Державного Підприємства «Донецька залізниця», ідентифікаційний номер 01074957, на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

05.06.2014