ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 822/3739/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Яковлева О.С.
відповідача - Жданкіної Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції, Комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії , -
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції, Комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" і з урахуванням збільшення позовних вимог просило скасувати запис №23 в книзі №2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" та відновити запис №23 в книзі №2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Зобов'язати Реєстраційну службу Дунаєвецького районного управління юстиції провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Постановою Хмельницького окружного адмінстративного суду від 13.03.2014 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Комунальне підприємство "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області скасувати запис №23 в книзі №2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" та відновити запис №23 в книзі №2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ПАТ "Банк"Фінанси та Кредит" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року та прийняти нове рішення.
Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2014 року в частині задоволення адміністративного позову скасувати та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представники апелянтів підтримали доводи апеляційних скарг, та просили їх задовольнити.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянтів, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.04.2005 року між ТОВ "Банк "Фінанси і Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит", та ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" укладений договір поновлювальної кредитної лінії № 201-04-05 з додатковими угодами про відкриття кредитної лінії на суму 2000000 грн. В забезпечення виконання зазначеного кредитного договору між Банком та ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" укладено іпотечний договір № UAH/201-1 від 25.04.2005 року, предметом якого є майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Дунаївці, вул. Леніна, 13 (Красінських, 13) з переліком майна згідно додатку, та договір застави рухомого майна № UAH/201-2 від 25.04.2005 року. Відповідно до умов іпотечного договору в іпотеку переданий комплекс будівель та споруд загальною площею 17106,5 кв.м., а саме: адміністративно-побутовий комплекс, заводоуправління, МЦС, заготовча дільниця, ГРП, прохідна складу сипучих матеріалів, КНС, котельня, ковальсько-пресовий цех, автогараж, мазутосховище, механічний цех, розчинний вузол, ливарний цех, трансформаторна підстанція, компресорна, що знаходиться в м. Дунаївці, вул. Леніна, 13.
Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 В день посвідчення договорів приватний нотаріус наклав заборону на відчуження зазначеної в договорі нерухомості до припинення дії цього іпотечного договору. Вказане підтверджується Витягами №3234350 від 25.04.2005 року про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек та №3234105 від 25.04.2005 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до яких об'єктом обтяження є комплекс, розташований в м. Дунаївці, по вул. Леніна,13 за реєстраційним номером в Реєстрі прав власності на нерухоме майно № 3029179.
Судом у справі №822/4369/13-а встановлено, що звернувшись в жовтні 2011 року до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності на майновий комплекс в м. Дунаївці по вул. Косинських ,13, ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" до заяви подало ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.06.2011 року про затвердження мирової угоди між зазначеним товариством, як набувачем права власності на майно, та ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод", як попереднім його власником. Разом з тим, ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" не повідомило державного реєстратора про зареєстровану приватним нотаріусом Київського нотаріального округу в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на відчуження зазначеного майнового комплексу у зв'язку з укладанням іпотечного договору від 25.04.2005 року.
Як зазначає суд, що ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" станом на день звернення з заявою про реєстрацію володіло інформацією щодо існуючої з 25.04.2005 року заборони відчуження майнового комплексу в м.Дунаївці по вул. Красінських (Леніна), 13 підтверджується наданою представником зазначеного товариства копією постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 року по справі №12/13/11/662-10 за позовом ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" до ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання недійсними іпотечного договору №UAH/201-1 та договору застави №UAH/201-2 від 25.04.2005 року, межах розгляду якої господарський суд Хмельницької області ухвалою від 03.10.2011 року залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічних завод". В судовому засіданні представник ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічних завод" не заперечив щодо обізнаності з існуючою забороною та не вказав суду причини, з яких не повідомив держаного реєстратора про наявність заборони.
В силу ст.3 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року N 898-IV в редакції Закону України від 7 липня 2011 року N 3610-VI, яка діяла на час існування спірних відносин, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
За визначенням ст.1 Закону України "Про іпотеку" пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно.
Отже, з моменту державної реєстрації іпотечного договору від 25.04.2005 року та заборони на відчуження предмета іпотечного договору (майнового комплексу в м. Дунаївці по вул. Красінських (Леніна),13), яка відбулась 15.04.2005 року, переважне право на зазначене нерухоме майно має ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
За змістом ч.1 ст.15 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Послідовність дій державного реєстратора після надходження заяви та документів про реєстрацію права власності на майно встановлена ч.2 ст.9 Закону N 1952-IV та Тимчасовим положенням №7/5.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону N 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону N 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо: із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа (п.3); подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (п.4); заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону (п.5); заявлене право вже зареєстровано (п.6).
В силу п.3.5.7 Положення № 7/5 державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом.
Отже, наявність зареєстрованої в порядку, визначеному законодавством, заборони на відчуження нерухомого майна, речове право на яке підлягає державній реєстрації, невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом, а також неможливість встановлення на підставі поданих документів відповідності заявлених прав документам, що їх посвідчують, є підставами для відмови в реєстрації такого речового права.
Таким чином, з урахуванням положень Закону N 1952-IV надання заявником документів, зазначених в ст.19 цього Закону та Додатку №1 до Тимчасового положення №7/5, не є безумовною підставою для державної реєстрації переходу права власності у випадку, коли під час розгляду поданих документів, державний реєстратор встановить наявність обставин, зазначених в ч.1 ст.24 Закону N 1952-IV як підстава для відмови в державній реєстрації, зокрема, існуючої заборони відчуження цього майна.
Тому, розглядаючи заяву ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" про державну реєстрацію права власності на майновий комплекс в м. Дунаївці по вул. Красінських,13, державний реєстратор повинен був пересвідчитись щодо правомірності переходу права власності на зазначене майно та відсутності заборони на його відчуження.
Той факт, що станом на 06.10.2011 року (на дату прийняття спірного рішення) в Державному реєстрі прав існувала заборона на відчуження зазначеного майнового комплексу, встановлений постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року по справі №2-а-5614/11/2206, якою скасована постанова Дунаєвецького районного суду від 23..09.2011 року про зобов'язання КП "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради провести державну реєстрацію права власності ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на нерухоме майно - комплекс, що розташований в м. Дунаївці по вул. Красинських,13 (реєстраційний номер 3029179) і в силу ч.1 ст.72 КАС України не потребує доказування. Не потребує також доказування встановлений вказаною постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року по справі №2-а-5614/11/2206 факт, що на дату реєстрації ЗАТ "Дунаєвецький арматурний завод" не визнаний власником спірного майна і не має права на його відчуження на користь ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод".
Вказані обставини є підставою для відмови в державній реєстрації права власності ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на нерухоме майно - комплекс, що розташований в м. Дунаївці по вул. Красинських,13.
Тому, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації прав на спірний майновий комплекс за ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" зобов'язаний був витребувати від заявника відповідний Витяг або іншу інформацію про обтяження та за наявності чинного обтяження на майно відмовити у державній реєстрації на підставі п. 3.7.5 Положення № 7/5.
Крім того, ч.3 ст.24 Закону N 1952-IV передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у п.4 ч.1 цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Зазначене означає, що за наявності рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно, заявник має право повторно звернутися із відповідною заявою, лише в тому випадку, коли підставою для відмови слугував п.4 ч.1 ст.24 Закону N 1952-IV (подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують) за умови приведення цих документів у відповідність до вимог N 1952-IV. Водночас, за наявності рішення про відмову в державній реєстрації з інших підстав Законом N 1952-IV не передбачене повторне звернення з заявою про реєстрацію усіх інших випадках, в тому числі на підставі документів, які уже були предметом розгляду і слугували підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу п.2.9 Тимчасового положення №7/5 документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення права власності та інших речових прав на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, та подаються для проведення такої реєстрації, повинні відповідати вимогам, встановленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
Такими документами, зокрема, є документи, що свідчать про наявність у відчужувача нерухомого майна зареєстрованого у визначеному законом порядку права власності на це майно.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведена правомірність рішення державного реєстратора комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради від 06.10.2011 року про державну реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" права власності на комплекс за адресою Хмельницька область, м. Дунаївці, вул.Красінських,13, а тому позовні вимоги про скасування запису №23 в книзі №2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" та відновлення запису №23 в книзі №2 на об'єкт під реєстраційним номером 3029179 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" підлягають до задоволення.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований в м. Дунаївці по вул. Красинських,13 за ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод", колегія суддів вважає вірним висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в цій частині, оскільки ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод" не зверталось до Реєстраційної служби Дунаєвецького районного управління юстиції, щодо реєстрації за ним права власності на цілісний майновий комплекс і між ними відсутні спірні правовідносини. Крім того, суд не може підміняти державний орган наділений владними управлінськими функціями в його діяльності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
Апелянтами не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційних скарг, у зв'язку з чим останні задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" та товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Гонтарук В. М.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар
Судове рішення № 39098355, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/3739/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: