Постанова № 39098132, 27.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 р. Справа № 804/6244/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ОДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання винити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Наказу №179 від 19.02.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1», про визнання незаконними та протиправними дії податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, в результаті проведення якої був складений Акт від 12.03.2014 року за №194/171.3/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глассфорд» за період з 01.01.11 року по 31.12.12 року», про визнання протиправними дії податкової інспекції щодо коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, яке відбулося на підставі Акту від 12.03.2014 року за №194/171.3/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глассфорд» за період з 01.01.11 року по 31.12.12 року», в тому числі, дії з виключення з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, та про зобов'язання податкову інспекцію відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, а саме суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, які ФОП ОСОБА_1 включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року та які були відкореговані податковою інспекцією на підставі Акту від 12.03.2014 року за №194/171.3/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глассфорд» за період з 01.01.11 року по 31.12.12 року».

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне: - ОДПІ неправомірно й безпідставно прийнято наказ №179, оскільки позивач у відповідь на запит від 03.12.13 за вих. №1115/10/173 про надання документів та письмових пояснень по господарським відносинам з ТОВ «ГЛАССФОРД» за 2011, 2012, 2013 року листом за вх. №3535/10/п від 09.12.13 надав в межах встановленого 10-тиденного строку копії всіх запитуваних первинних документів, перелік яких міститься на сторінці 3 Акту перевірки; - товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не містить відомостей про господарську операцію з поставки товару, а може підтверджувати виключно відомості про господарську операцію з перевезення, товарно-транспортні накладні не належать до документів суворої звітності та не можуть бути єдиною підставою для спростування факту наявності у суб'єкта господарювання права на податковий кредит; - положення Акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №2167/22-01/35738858, що процитовані в Акті Криворізькою південною ОДПІ, не містять аналізу правочинів, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ГЛАССФОРД», а Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 року по справі № 804/1582/14 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Глассфорд» (код ЄДРПОУ 35738858) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., здійсненне на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.11.2013 року №2167/22-01/35738858 шляхом коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту цього платника податків в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» відкориговані показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту ТОВ «Глассфорд» (код ЄДРПОУ 35738858) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., які були наявні в ній до здійснення коригування на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.11.2013 року №2167/22-01/35738858; - право нарахування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 підтверджується податковими накладними, банківськими виписками, рахунками; - дії ОДПІ, які полягають у коригуванні в автоматизованій системі показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 без прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі Акту №194/171.3/НОМЕР_1, є неправомірними. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши таке: - Наказ ОДПІ №179 від 19.02.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1» був прийнятий з підстав, визначених пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, а саме у зв'язку з ненаданням в повному обсягу первинних документів згідно письмового запиту від 03.12.2013 року за вих оді 115/10/173; - дії податкового органу щодо складання акту перевірки є безпосереднім обов'язком контролюючого органу та не впливають на права та обов'язки платника податків та не тягнуть за собою зміни в майновому стані такого платника, тому оскаржені позивачем дії податкового органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки суб'єкта господарювання у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію ст. 17 КАСУ; - будь-які дії в автоматизованих системах мають вчинятися виключно на підставі відповідних актів перевірок платників податків. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином (том 3 а.с.21), але правом участі представник відповідача не скористався, причини неявку не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Зі змісту спірного Наказу від 19.02.14 №179 (том 1 а.с.23) вбачається, що він прийнятий відповідачем про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) з посиланням на вимоги пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 , ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). На підставі вказаного Наказу посадовими особами відповідача проведена перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 12.03.2014 року №194/171.3/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глассфорд» за період з 01.01.11 по 31.12.12» (том 1 а.с.25-61, далі - Акт). Відповідно до висновків Акту проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на порушення ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року на суму ПДВ 1 343 350,70 грн. та безпідставно віднесено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ в податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року на суму 1 343 350, 70 грн.

Позивачем зазначається, відповідачем не заперечується, що висновки вказаного Акту відображені відповідачем в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в результаті чого показники з податкового кредиту та податкових зобов'язань, визначені позивачем в податковій звітності за період з 01.01.11 по 31.12.12, змінені з урахуванням наведених висновків Акту.

Також позивачем зазначається, відповідачем не заперечується, що будь-яке податкове повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки позивача та на підставі Акту відповідачем не приймалось.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість оскаржуваних позивачем наказів та дій на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Положеннями п. 79.2 ст. 79 ПКУ передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки; виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. За приписами пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПКУ підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач не заперечує, що ним отриманий запит відповідача від 03.12.13 №1115/10/173 «Про надання документів з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ГЛАССФОРД» за 2011, 2012, 2013 року.» (том 1 а.с.21) та зазначає, що ним у відповідь на даний запит листом за вх. №3535/10/п від 09.12.13 надані в межах встановленого 10-тиденного строку копії всіх запитуваних первинних документів, перелік яких міститься на сторінці 3 Акту перевірки. Суд відмічає, що зі змісту супровідного листа від 09.12.13 за вх.№3535/10/п від 09.12.13 вбачається, що позивачем на запит ОДПІ надані: - реєстри податковий накладених за 2011-1013 р., - банківські виписки за 2011-2013 р., - договори, - податкові накладні, - видаткові накладні (том 1 а.с.22), інші документи, що зазначені в запиті, та письмові пояснення з приводу взаємовідносин з ТОВ «ГЛАССФОРД» у вказаному листі відсутні. Позивачем не надано до суду належних доказів надання ОДПІ всіх документів та письмових пояснень на виконання запиту від 03.12.13 №1115/10/173, у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що позивачем не було виконано обов'язку, передбаченого пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України щодо надання інформації, визначеної у запиті контролюючого органу, та її документального підтвердження. Отже у податкового органу виникло право прийняти рішення про проведення документальної невиїзної перевірки позивача, а тому спірний наказ є правомірним та скасуванню не підлягає.

За викладених обставин дії ОДПІ з проведення перевірки позивача, які вчинені на підставі спірного наказу, що прийнятий суб'єктом владних повноважень в межах повноважень та на підставі закону, також є правомірними та законними. Відповідно до п.86.1 ст.86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності); у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт; якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

На підставі наведеного суд зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування Наказу №179 від 19.02.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1» та в частині визнання незаконними та протиправними дії податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, в результаті проведення якої був складений Акт від 12.03.2014 року за №194/171.3/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глассфорд» за період з 01.01.11 року по 31.12.12 року», задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій ОДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, яке відбулося на підставі Акту від 12.03.2014 року за №194/171.3/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глассфорд» за період з 01.01.11 року по 31.12.12 року та зобов'язання ОДПІ відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, суд зазначає таке.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом. Так, контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій органів державної податкової служби. З метою удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та визначення порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ДПА України своїм Наказом «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.08 № 266 затвердила відповідні Методичні рекомендації (далі - Методичні рекомендації №266).

Згідно з п. 1.3 Методичних рекомендацій №266 створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом п. 2.12. Методичних рекомендацій №266 інформація податкової звітності з податку на додану вартість надсилається до центральної бази даних податкової звітності та підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Одночасно положеннями пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Податкова декларація з ПДВ заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (п.179.5 ст. 179 ПКУ). Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями п. 9.8 ст. 9 ПКУ визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.08 №827, передбачено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

На підставі викладених нормативних положень суд доходить до висновку, що обов'язку платника податків подати декларацію з податку на додану вартість кореспондує обов'язок податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Крім того, суд зважує, що вище викладені нормативні положення дають підстави для висновку й про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Позаяк питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У розглядуваному випадку ОДПІ в ході проведення перевірки позивача, за результатом якої складений Акт від 12.03.2014 року за №194/171.3/НОМЕР_1, не були враховані фінансово-господарські документи позивача, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та данні первинних бухгалтерських документів суб'єкта господарювання - позивача, хоча і були в наявності у податкового органу, що вбачається зі змісту вказаного Акту, висновки якого зроблені відповідачем виключно з урахуванням акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08.11.13 №2167/22- 01/35738858 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГЛАССФОРД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року».

Також суд відмічає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платнику податкових зобов'язань відповідним податковим повідомленням-рішенням та їх узгодження у встановленому законом порядку. Як встановлено судом та визнається сторонами, відповідного податкового повідомлення-рішення з посиланням на Акту перевірки позивача відповідачем відносно позивача не приймалось, однак висновки такого Акту відображені в електронній базі, що потягло відображення в ній показників сум з податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ відмінних від сум ПДВ, зазначених позивачем в податкових деклараціях за період з 01.01.11 по 31.12.12.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПКУ. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПКУ та його узгодження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведений належними та допустимими доказами факт відповідності показників в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показникам, зазначеним позивачем в податковій звітності з ПДВ за спірний період, з огляду на відсутність відповідного податкового повідомлення-рішення відносно позивача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача в означені частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, яке відбулось на підставі Акту від 12.03.2014 року за №194/171.3/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глассфорд» за період з 01.01.11 року по 31.12.12 року», в тому числі, дії з виключення з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Зобов'язати Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, а саме суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, які ФОП ОСОБА_1 включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року та які були змінені ОДПІ на підставі Акту від 12.03.2014 року за №194/171.3/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Глассфорд» за період з 01.01.11 року по 31.12.12 року».

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 36 грн. (тридцять шість гривень) 54 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев