Ухвала суду № 39097757, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/563/14 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, третя особа - Центральний відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» (далі - Позивач, ПАТ «КБ «Надра») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (далі - Відповідач, Управління ДКС у м. Черкасах), третя особа - Центральний відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі - Третя особа, ЦВ ДВС Черкаського МУЮ), про: визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо невиконання платіжного доручення Третьої особи від 28.01.2014 року № 1151 про перерахування на розрахунковий рахунок № 37392011033006, МФО 380764, код 20025456 «ПАТ «КБ «НАДРА» коштів в сумі 227436,75 грн.; зобов'язання Управління ДКС у м. Черкасах виконати платіжне доручення ЦВ ДВС Черкаського МУЮ від 28.01.2014 року №1151 про перерахування на розрахунковий рахунок Позивача № 37392011033006, МФО 380764, код 20025456 коштів в сумі 227436,75 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що невиконання Відповідачем платіжного доручення Третьої особи є порушенням порядку розрахунково-касового обслуговування.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, на виконанні у ЦВ ДВС Черкаського МУЮ знаходиться виконавче провадження № 21707087 з примусового виконання виконавчого листа № 2-308, виданого 13.09.2010 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 25п/062007-840 від 27.06.2007 року в розмірі 84595,14 дол. США, що еквівалентно 677167,18 грн.

Черкаською філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 16.10.2013 року реалізовано з прилюдних торгів арештоване нерухоме майно, що є предметом іпотеки, яке належить ОСОБА_2 - житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 70,2 кв. м., який розташований на земельній ділянці розміром 311 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 296175,00 грн.

За період з 20.11.2013 року по 20.12.2013 року на рахунок Третьої особи з обліку депозитних сум та зарахування стягнутих з боржників коштів надійшли грошові кошти у загальній сумі 254710,50 грн.

ЦВ ДВС Черкаського МУЮ на підставі розпорядження № 21821205, 21707087 від 23.01.2014 року було оформлено платіжне доручення від 28.01.2014 року № 1151 про перерахування на користь Позивача боргу, стягнутого з боржника згідно виконавчого листа № 2-308 у сумі 227436,75 грн. (далі - Платіжне доручення № 1151).

Зазначене платіжне доручення направлено для виконання до Управління ДКС у м. Черкасах, однак станом на час розгляду справи Відповідачем не виконано.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. п. 2.9, 12 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність бездіяльності Відповідача щодо невиконання Платіжного доручення № 1151, оскільки така бездіяльність є порушенням порядку розрахунково-касового обслуговування.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 45 Закону грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Приписами ст. 3 Закону визначено, що районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку. Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Відповідно до пп. 12.1-12.2 п. 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкція № 512), органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Положеннями пп.12.11 п. 12 Інструкції № 512 при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис «ознайомлений», підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

Згідно пп. 12.12 п. 12 Інструкції № 512 у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача.

Приписами пп. 12.13-12.14 п. 12 Інструкції № 512 закріплено, що після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Відповідно до пп. 12.15, 12.18, 2.21 п. 12 Інструкції № 512 підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС.

Згідно ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Положеннями абз. 3 п. 1 Положення про державну казначейську службу в Україні Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Приписами п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, розрахункові документи (документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача), що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Враховуючи те, що органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби, а також те, що розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі і не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС, то невиконання Відповідачем Платіжного доручення № 1151, поданого з дотриманням всіх необхідних вимог, зумовлює неможливість виконання рішення суду.

Крім того, оцінюючи доводи Апелянта щодо виконання розрахункових документів перш за все за захищеними видатками бюджету, необхідно зазначити наступне.

Згідно абз. 2 п. 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122 (далі - Положення № 122), єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до п. 2.1 п. 2 Положення № 122 єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно зауважено судом першої інстанції, за платіжним дорученням № 1151 здійснюється переказ коштів з рахунку органу Державної виконавчої служби, які були стягнуті з боржника в межах виконання судового рішення з метою їх виплати стягувачу. Тобто, такі кошти не належать до державного чи місцевого бюджету, а також до бюджету будь-якого фонду чи іншої організації, оскільки зараховуються на відповідний рахунок внаслідок реалізації конкретного іпотечного майна в межах виконавчого провадження з метою переказу отриманих внаслідок такої реалізації коштів стягувачу.

Отже, посилання Відповідача на забезпечення виконання розрахункових документів перш за все за захищеними видатками бюджету є необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями ст. 8 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Асигнування на виплату державних боргів може спричинити певні затримки у виконанні рішень з бюджету Уряду, але неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1. Державний орган влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права. Не можна, посилаючись на стверджуванні фінансові труднощі, яких зазнавала держава, перешкоджати заявникові отримати вигоду від ухваленого на його користь судового рішення. Відсутність бюджетних коштів не може виправдати таке упущення («Іммобільяре Саффі» проти Італії» [GC], N 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V, «Бурдов проти Росії» (Заява N 59498/00) від 07.05.2002, Войтенко проти України» (Заява N 18966/02) від 29.06.2004 року).

Таким чином суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно приписів ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, третя особа - Центральний відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.