Ухвала суду № 39097744, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20517/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, в якому просив визнати незаконними дії відповідача зі складання повторної вимоги про сплату боргу №Ф-233 від 01.10.2013 року та направлення її позивачу, скасувати цю вимогу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано оспорювану вимогу відповідача. У решті позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що спірна вимога підлягає скасуванню, оскільки вона була сформована на підставі помилково не відкоригованих облікових даних позивача.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише відповідачем, колегія суддів переглядає таку в межах вимог апелянта.

Колегією суддів установлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва.

21.12.2013 року позивачу надійшла від територіального органу Пенсійного фонду України вимога про сплату боргу від 01.10.2013 року № Ф-233 на суму 632,46 грн.

Як убачається із матеріалів справи, 20.05.2011 року позивач отримував аналогічну вимогу відповідача про сплату боргу в указаній сумі від 04.05.2011 року №Ф-233.

Судовими рішеннями в адміністративній справі №2а-17044/11/2670, що набрали законної сили, за позовом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки у сумі 632,48 грн., було відмовлено у задоволенні позову органу Пенсійного фонду. Цими судовими рішеннями встановлено, що вимога сплати боргу від 04.05.2011 року №Ф-233 є узгодженою внаслідок її адміністративного оскарження шляхом подання позивачем скарги, яка вважається задоволеною в порядку, передбаченому пунктом 6.8 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, 02.01.2013 року відповідач виніс вимогу № Ф-10 на ту ж саму суму і направив її для оплати позивачу. Проте, в подальшому самостійно скасував цю вимогу рішенням про результати розгляду заяви від 12.02.2013 року за № 1624/01.

Таким чином, в даній адміністративній справі позивачем оскаржується вимога органу Пенсійного фонду України, якою останній намагається втретє стягнути з ФОП ОСОБА_2 борг у сумі 632,46 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи його вимоги протиправними, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зважає на наступне.

Процедуру формування, пред'явлення, обліку вимог про сплату недоїмки регулює розділ 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, надалі за текстом - Інструкція №21-1.

Відповідно до пункту 8.2 цієї Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків:

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадках, визначених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.

Положеннями пункту 8.6 Інструкції передбачено, що вимога вважається відкликаною, зокрема, якщо орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження, а також якщо вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом).

Враховуючи приведені норми, за наявності встановлених судом фактів, що свідчить про протиправність вимоги органу Пенсійного фонду України, а також у випадку самостійного скасування цим органом суми боргу внаслідок її узгодження або оскарження, така вимога вважається відкликаною. Така обставина є підставою для внесення відповідних коригувань в дані особового рахунку платника.

Натомість, як слідує з матеріалів справи, відповідач замість внесення змін до даних особового рахунку позивача (на підставі судових рішень) продовжує направляти позивачу вимоги про сплату недоїмки.

Оскільки скарга позивача, в якій він оскаржував дану суму недоїмки вважається задоволеною, то відповідно і недоїмка повинна бути виключена з особового рахунку платника.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимога № Ф-233 від 01.10.2013 року підлягає скасуванню.

З огляду на вищенаведене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М