Рішення № 39097589, 28.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/54/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 Справа № 908/1397/14

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71601, Запорізька область, м. Василівка, вул.. Гоголя, 1а)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (71630, АДРЕСА_1)

про стягнення 12784 грн. 15 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію №826 від 29.03.2006 р., 1366 грн. 85 коп. штрафу за перевищення договірних величин електроспоживання, 2209 грн. 49 коп. пені, 1377 грн. 77 коп. річних процентів, 2049 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Яковішина Л.В., дов. від 16.04.2014 р.

Відповідача -не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 12784 грн. 15 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію №826 від 29.03.2006 р., 1366 грн. 85 коп. штрафу за перевищення договірних величин електроспоживання, 2209 грн. 49 коп. пені, 1377 грн. 77 коп. річних процентів, 2049 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 28.05.2014 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 193, 217, 230, 231, 232 ГК України, 526, 527, 530, 625 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що за умовами договору про постачання електричної енергії №826, укладеного з відповідачем у березні 2006 р., останній зобов'язався оплачувати вартість електроенергії згідно з умовами договору. Відповідач належним чином не виконував зобов'язання по оплаті вартості спожитої електричної енергії. У зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виник борг за спожиту електроенергію за період з червня 2013 р. по листопад 2013 р. в сумі 12784 грн. 15 коп., яку позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 Крім того, Згідно п. 2.3.2 договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору. Відповідно п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Однак свої зобов'язання по договору відповідач не виконав. Відповідно до обсягів постачання електричної енергії на 2013 р. встановлена договірна (очікувана) величина споживання електроенергії у жовтні 2013 р. в розмірі 3000 кВт/год. При цьому за жовтень 2013 р. відповідачем спожито 4460 кВт/год активної електроенергії, відповідно до даних Акту прийому-передачі електричної енергії за жовтень 2013 р. перевищення договірної величини склало 1460 кВт/год. Розмір штрафу за перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання у жовтні 2013 р., заявлений до стягнення, становить 1366 грн. 85 коп. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 1655 грн. 87 коп. пені, нарахованої за період з 28.05.2013 р. по 20.11.2013 р., та 553 грн. 62 коп. пені, нарахованої за період з 20.06.2013 р. по 31.03.2014 р. У відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення також заявлено 1189 грн. 13 коп. річних процентів, нарахованих за період з 28.05.2013 р. по 31.03.2014 р., та 188 грн. 64 коп. річних процентів, нарахованих за період з 20.06.2013 р. 31.03.2014 р. Також позивач просить стягнути з відповідача 1574 грн. 35 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з лютого 2013 р. по березень 2014 р., та 475 грн. 04 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з серпня 2013 р. по березень 2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, в судове засідання представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу від 25.04.2014 р. про порушення провадження по даній справі відповідач отримав 30.04.2014 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 28.05.2014 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії, позивач по справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (споживач, відповідач по справі) 29.03.2006 р. укладено договір № 826 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник електричної енергії зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачувати постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно п. 7.5. договору порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомостей про точки розрахункового обліку Споживача та субспоживачів наведені в додатку № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» і в додатку № 6.1 «Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії». Пунктом 7.4 договору передбачено, що розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» з урахуванням умов додатка № 7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку».

Відповідно п. 5 додатку № 4 до договору № 826 споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка № 5.1; «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою № 5.5. За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку (п. 7 Додатку № 5). Пунктом 11 додатку № 4 до договору передбачено, що споживач зобов'язаний у термін , що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, за період з травня 2013 р. по листопад 2013 р. сторонами по справі складено акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, відповідно до яких в травні 2013 р. відповідачем спожито електричної енергії у кількості 1250 кВт/год на суму 1467 грн., в червні 2013 р. - 1100 кВт/год на суму 1261 грн. 76 коп., в липні 2013 р. - 1840 кВт/год на суму 2192 грн. 40 коп., в серпні 2013 р. - 2440 кВт/год на суму 3058 грн. 42 коп., в вересні 2013 р. - 1980 кВт/год на суму 2362 грн. 69 коп., в жовтні 2013 р. - 4460 кВт/год на суму 5010 грн. 30 коп., в листопаді 2013 р. - 575 кВт/год на суму 712 грн. 36 коп. На оплату електроенергії споживачу пред'явлено відповідні рахунки. Відповідач в порушення умов договору за спожиту електричну енергію за вказаний період розрахувався частково, а саме відповідачем сплачено вартість електроенергії за травень 2013 р. в повному обсязі та за вересень 2013 р. частково в сумі 1813 грн. 78 коп.

Позивачем надано розрахунок, відповідно до якого внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті спожитої електричної енергії за ним склалася заборгованість в розмірі 12784 грн. 15 коп. за період з 01.06.2013 р. по 30.11.2013 р.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення вартості спожитої електричної енергії в сумі 12784 грн. 15 коп. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктами 3.1.3, 3.2.1 договору № 826, сторони передбачили, що постачальник наділений правом визначати величини споживання електричної енергії, а споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Пунктом 4.2.2 договору сторони визначили, що за перевищення визначених договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. В додатку № 1 до договору сторони визначили помісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2013 рік.

За змістом статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі енергії зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. При цьому, споживачі енергії несуть відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією .

Відповідно до ст.27 Закону України "Про електроенергетику" , правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Частиною 6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вказує позивач та доведено матеріалами справи, відповідачем в жовтні 2013 р. спожито електричну енергію з перевищенням погоджених обсягів договірних величин споживання. Відповідно до обсягів постачання електричної енергії, встановлених в додатку № 1 до договору № 826, договірна (очікувана) величина споживання електроенергії в жовтні 20113 р. встановлена в розмірі 3000кВт/год. Відповідно до даних Акту прийому -передачі електричної енергії за жовтень 2013 р. відповідачем спожито 4460 кВт/год. Враховуючи встановлене, суд дійшов висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача 1366 грн. 85 коп. штрафу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, який обчислений позивачем, як двократна вартість між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною, що встановлено положеннями ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Вимоги про стягнення пені в сумі 553 грн. 62 коп., нарахованої за період з 20.06.2013р. по 31.03.2014 р., позивач обґрунтовує п. 4.2.1 договору № 826 від 29.03.2006 р., яким передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електричну енергію споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати. Судом встановлено, що в порушення вимог договору відповідач у встановлені строки зобов'язання щодо оплати використаної електроенергії не виконував. За прострочення оплати спожитої електричної енергії за період з травня 2013 р. по листопад 2013 р. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 742 грн. 20 коп., з яких 188 грн. 58 коп. відповідачем сплачено 01.10.2013 р., залишок складає 553 грн. 62 коп.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені в розмірі 553 грн. 62 коп. за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті спожитої електроенергії, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в розмірі 188 грн. 64 коп., нарахованих за період з 20.06.2013 р. по 31.03.2014 р. за прострочення виконання зобов'язання з оплати електроенергії, та 475 грн. 04 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 01.08.2013 р. по 31.03.2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 1655 грн. 87 коп. пені, 1189 грн. 13 коп. річних процентів та 1574 грн. 35 коп. втрат від інфляції грошових коштів суд зазначає наступне:

Згідно до приписів ст.. 35 ГПК України, з посиланням на яку заявлено позовні вимоги в цій частині, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 р. у справі № 908/1843/13 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленрего» в особі ВСП Василівського району електричних мереж до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 встановлено, що відповідач має заборгованість з оплати вартості електричної енергії за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. за договором № 826 від 29.03.2006 р. Вказаним рішенням від 15.07.2013 р. стягнуто з відповідача на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі ВСП Василівського РЕМ 46973 грн. основного боргу за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, на час пред'явлення даного позову рішення суду відповідачем не виконано.

Предметом відповідної частини даного судового розгляду є сума нарахованих втрат від інфляції грошових коштів за період з 01.02.2013 р. по 31.03.2014 р. в сумі 1574 грн. 35 коп., річних процентів в сумі 1189 грн. 13 коп., нарахованих за період з 28.05.2013 р. по 31.03.2014 р., та пені в розмірі 1655 грн. 87 коп., нарахованої за період з 28.05.2013 р. по 20.11.2013 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаннями по оплаті вартості спожитої електричної енергії за договором № 826 від 29.03.2006 р. в період грудня 2012 р. по квітень 2013 р.

Відповідно до ст.. 599 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Оскільки рішення суду по справі № 908/1843/13 не виконано, грошові зобов'язання не припинені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях. Після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов'язання боржника не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав. Встановлені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. За таких обставин, вимоги про стягнення нарахованих втрат від інфляції грошових коштів за період з 01.02.2013 р. по 31.03.2014 р. в сумі 1574 грн. 35 коп., та річних процентів в сумі 1189 грн. 13 коп., нарахованих за період з 28.05.2013 р. по 31.03.2014 р., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 1655 грн. 87 коп. пені, нарахованої за період з 28.05.2013 р. по 20.11.2013 р., позивач обґрунтовує з посиланням на п. 4.2.1 договору № 826. Оскільки встановлено, що відповідачем не сплачено заборгованість по оплаті вартості спожитої електричної енергії за період грудня 2012 р. по квітень 2013 р., яка стягнута рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 р. по справі № 908/1843/13, суд вважає заявлені вимоги про стягнення пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (71630, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71601, Запорізька область, м. Василівка, вул.. Гоголя, 1а, ЄДРПОУ 00130926) 12784 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 15 коп. основного боргу та 1366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн.. 85 коп. штрафу за перевищення договірних величин з зарахуванням на реквізити: р/р 260313141406 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Запоріжжя, МФО 313957. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (71630, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71601, Запорізька область, м. Василівка, вул.. Гоголя, 1а, ЄДРПОУ 00130926) 2209 (дві тисячі двісті дев'ять) грн. 49 коп. пені, 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 77 коп. річних процентів, 2049 (дві тисячі сорок дев'ять) грн.. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору з зарахуванням на реквізити: р/р 26001420449 в ПАТ «Райффайзенбанк Аваль», МФО 380805. Видати наказ.

Повне рішення складено 03 червня 2014 року.

Суддя І.А. Попова