Рішення № 39097552, 29.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/47/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2014 Справа № 908/1186/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні технології» (69076, м.Запоріжжя, вул.. Задніпровська, 1, офіс 5)

до відповідача Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035, м.Запоріжжя, вул.. Волгоградська, 23)

про стягнення 262723 грн. 17 коп. основного боргу за договором № 7-6/10 від 07.06.2010 р., 2104 грн. 97 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2245 грн. 74 коп. річних процентів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Міхова Ю.О., дов. № 07-04/14 від 07.04.2014 р.

Відповідача - Колодій А.О., дов. № 4 від 03.01.2014 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 262723 грн. 17 коп. основного боргу за договором № 7-6/10 від 07.06.2010 р., 2104 грн. 97 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2245 грн. 74 коп. річних процентів.

Розгляд справи, призначений на 14.05.2014 р., відкладався до 29.05.2014 р. за клопотанням відповідача. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 29.05.2014 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 193, 230, 232, 265 ГК України, ст. ст. 11, 526, 530, 610, 611, 625, 712 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору № 7-6/10, укладеного з відповідачем 07.06.2010 р., за видатковими накладними останньому передано товар на загальну суму 282841 грн. 50 коп. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в сумі 20118 грн. 33 коп., внаслідок чого за ним склалась заборгованість в сумі 262723 грн. 17 коп., яку позивач просить стягнути з КП «ЕЛУАД». Відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 2245 грн. 74 коп. річних процентів, нарахованих за період з 25.12.2013 р. по 07.04.2014 р., та 2104 грн. 97 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2014 р. по лютий 2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що заявив представник в судовому засіданні. Заявив клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні технології» (позивач у справі, постачальник) та Комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних доріг» (відповідач у справі, покупець) 07.06.2010 р. укладено договір № 7-6/10 поставки, за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти. Порядок розрахунків узгоджено п. 2.1 договору, яким передбачено, що покупець сплачує кожну поставлену постачальником партію товару по ціні, вказаній в рахунку-фактурі шляхом 100% передоплати на підставі рахунку, пред'явленого постачальником.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковими накладними № РН-0000864 від 03.10.2013 р., № РН-0000869 від 04.10.2013 р., № РН-0000871 від 08.10.2013 р., № № РН-0000876 від 11.10.2013 р., № РН-0000884 від 16.10.2013 р., № РН-0000886 від 18.10.2013 р. та відповідно до специфікацій до зазначених накладних позивачем поставлено відповідачу товар - бензин А-76 та дизпаливо на загальну суму 282841 грн. 50 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреності № 00401/1 від 03.10.2013 р., № 00418/1 від 06.10.2013 р.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як вказує позивач, відповідач частково оплатив за отриманий товар в розмірі 20118 грн. 33 коп. Заборгованість відповідача за договором № 7-6/10 від 07.06.2010 р. складає 262723 грн. 17 коп. Листом № 19/12/13 від 19.12.2013 р. позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість в строк до 25.12.2013 р. Відповідачем зобов'язання щодо повної оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги визнав, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 262723 грн. 17 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 2245 грн. 74 коп., нарахованих за період з 25.12.2013 р. по 07.04.2014 р., та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 2104 грн. 97 коп., нарахованих за період з січня 2014 р. по лютий 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення на три місяці річними частинами. В обґрунтування клопотання заявник вказує, що підприємство не має можливості погасити заборгованість через відсутність обігових коштів, а виконання рішення суду призведе до блокування усіх рахунків підприємства. На теперішній час триває процедура з відкритих торгів по предмету закупівлі «експлуатація та утримання доріг», переможцем якої визначено КП «ЕЛУАШ», але фінансування по даному договору розпочнеться лише наприкінці червня поточного року. Відповідач вважає вищезазначене об'єктивними причинами неможливості виконання рішення та просить розстрочити виконання рішення на 3 місяці.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем, та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення в частині сплати заявленої до стягнення суми та розстрочити виконання рішення по даній справі на три місяці рівними частинами, а саме: до 30.06.2014 р. - 89024 грн. 61 коп., до 31.07.2014 р. - 89024 грн. 61 коп., до 31.08.2014 р. - 89024 грн. 63 коп.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035, м.Запоріжжя, вул.. Волгоградська, 23, ЄДРПОУ 03345018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні технології» (69076, м.Запоріжжя, вул.. Задніпровська, 1, офіс 5, ЄДРПОУ 30982728) 262723 (двісті шістдесят дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 17 коп. основного боргу, 2104 (дві тисячі сто чотири) грн. 97 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2245 (дві тисяч двісті сорок п'ять) грн. 74 коп. річних процентів. Виконання рішення розстрочити на три місяці рівними частинами, а саме: до 30.06.2014 р. - 89024 грн. 61 коп., до 31.07.2014 р. - 89024 грн. 61 коп., до 31.08.2014 р. - 89024 грн. 63 коп. Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035, м.Запоріжжя, вул.. Волгоградська, 23, ЄДРПОУ 03345018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні технології» (69076, м.Запоріжжя, вул.. Задніпровська, 1, офіс 5, ЄДРПОУ 30982728) 5341 (п'ять тисяч триста сорок одна) грн. 48 коп. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 02 червня 2014 року.

Суддя І.А. Попова