Ухвала суду № 39096964, 26.05.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 339/221/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1007/2014

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Головенко О.С.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Ковалюка Я.Ю., Шишка А.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю представника апелянта - ОСОБА_2 відповідача -ОСОБА_3, представника Підберезької сільської ради Болехівської міської ради - Романів Н.В., представника Державного агентства земельних ресурсів України в місті Болехові - Гульчій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Підберезької сільської ради Болехівської міської ради, третя особа: Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області в особі відділу Державного агентства земельних ресурсів України в місті Болехові про скасування рішення Підберезької сільської ради та визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, зобов'язання скасування реєстрації Державного акту про право власності на землю, з апеляційною скаргою представника апелянта ОСОБА_6 - ОСОБА_2 на рішення Болехівського міського суду від 20 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом та після уточнення позовних вимог просила ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Підберезької сільської ради №20-20/12 від 27 вересня 2012 року, визнати недійсним Державний акт на право власності на землю серії ЯМ №687424, виданий на ім'я ОСОБА_7, зобов'язати Головне управління Держземагентства в Івано-Франківській області в особі відділу Державного агентства земельних ресурсів України в м. Болехові скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на землю серії ЯМ №687424, виданий на ім'я ОСОБА_7 та зареєстрований 12 листопада 2012 року за №261020001000777.

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що мала намір оформити на себе право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, право власності на який набула за договором дарування від ОСОБА_7 29 листопада 2002 року. Однак отримала відмову, оскільки відповідач, яка подарувала їй будинок вже отримала Державний акт на цю земельну ділянку площею 0,2500 гектара для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, виданий на підставі рішення Підберезької сільської ради від 27 вересня 2012 року.

За планом меж земельної ділянки є основним суміжником з ОСОБА_7, однак не погоджувала межі земельної ділянки, право власності на яку набула ОСОБА_7

При видачі Державного акту та виготовленні технічної документації із землеустрою та проекту землеустрою були допущені грубі порушення. Вважає незаконним рішення 20 сесії 6 демократичного скликання №20-20/12 від 27 вересня 2012 року, на підставі якого відповідач отримала у власність земельну ділянку площею 0,2500 га будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вказане рішення порушує її законні права на користування та розпорядження земельною ділянкою, що належала до подарованого будинку і якою весь час користувалась.

Ухвалою Болехівського міського суду від 20 листопада 2013 року залучено до участі у справі ОСОБА_3 у якості відповідача як правонаступника ОСОБА_7, яка вибула з процесу у зв'язку із смертю, а ухвалою Болехівського міського суду від 24 лютого 2014 року змінено процесуальне становище третьої особи - Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області в особі відділу Державного агентства земельних ресурсів України в місті Болехові та визнано його співвідповідачем у справі.

Рішенням Болехівського міського суду від 20 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення представник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове, яким визнати протиправним та скасувати рішення Підберезької сільської ради №20-20/12 від 27 вересня 2012 року, визнати недійсним Державний акт на право власності на землю серії ЯМ №687424, виданий на ім'я ОСОБА_7, зобов'язати Головне управління Держземагентства в Івано-Франківській області в особі відділу Державного агентства земельних ресурсів України в м. Болехові скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на землю серії ЯМ №687424, виданий на ім'я ОСОБА_7 та зареєстрований 12 листопада 2012 року за №261020001000777.

Представник апелянта у скарзі зазначає, що рішення є необґрунтованим, суперечить вимогам законодавства, не ґрунтується на матеріалах справи, судом не надано належної оцінки доказам, здобутим в судовому засіданні, неправильно застосовано норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

За планом меж земельної ділянки апелянт є основним суміжником з ОСОБА_7, а після її смерті з ОСОБА_3, однак межі земельної ділянки, право власності на яку набула ОСОБА_7 вони не погоджували. При видачі Державного акту та при виготовленні технічної документації із землеустрою та проекту землеустрою були допущені грубі порушення. 30 серпня 2012 року посадові особи Підберезької сільської ради, зловживаючи посадовим становищем та скориставшись тим, що вона була за межами України, склали акт обстеження земельної ділянки ОСОБА_7 та затвердили його без її підпису, хоча вона є основним суміжником із землями, що належали ОСОБА_7 Крім того, посадові особи Підберезької сільської ради внесли виправлення до погосподарської книги за 2006-2010 роки, замість запису про вилучення земельної ділянки площею 0,22 га є виправлення на те, що земля в розмірі 0,22 га забрана під свердловину без ухвалення рішень.

Суд не взяв до уваги, що за домоволодінням апелянта, де зареєстрована та проживає її дочка з сім'єю обліковується 0,02 га для обслуговування житлового будинку та 0,20 га для особистого селянського господарства, не надав значення тому факту, що від ОСОБА_7 вилучено начеб-то під свердловину 0,22 га, з яких 0,02 га для обслуговування житлового будинку та 0,20 га для особистого селянського господарства і в по господарській книзі є незаконні виправлення, не з'ясував незаконність виправлень та причини вилучення від ОСОБА_7 земельної ділянки під свердловину.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_2 відповідача, який вимоги скарги підтримав, відповідача ОСОБА_3, представника Підберезької сільської ради Болехівської міської ради Романів Н.В., представника Державного агентства земельних ресурсів України в м. Болехові Гульчій В.В., які вимоги апеляційної скарги не визнали, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що Державний акт на право власності на землю серії ЯМ №687424, виданий на ім'я ОСОБА_7 12 листопада 2012 року на підставі рішення сільської ради від 27 вересня 2012 року відповідає вимогам діючого законодавства, не порушує законні права позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою, що належала до будинку подарованого 29 листопада 2002 року ОСОБА_7 в АДРЕСА_1.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 гектара для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка після її смерті на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13 листопада 2013 року перейшла у власність відповідача ОСОБА_3, що була у її користуванні, а згідно записів погосподарських книг за будинком, який подарований позивачу ОСОБА_6 29 листопада 2002 року рахувалось 0,02 гектара, яку вона вправі приватизувати.

Відповідно до ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад відноситься до компетенції рад.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи надав кожній стороні можливість довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи позивача, про те, що за її будинком рахувалась земельна ділянка більшого розміру і за її рахунок передано у власність ОСОБА_7, чим порушено її право на користування не підтвердились жодним належними і допустимими доказами.

Поданий представником апелянта архівний витяг з рішення сесії Гузіївської сільської ради від 24 грудня 1993 року про виділення ОСОБА_7 0,12 гектара до подарованого позивачу будинку і повинна була перейти до неї, стосується не для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а для ведення особистого підсобного господарства.

При вирішенні позовних вимог судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Болехівського міського суду від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: Я.Ю. Ковалюк

А.І. Шишко