Постанова № 39096085, 22.05.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3823/2011

22 травня 2014 року 11год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача 1: представник Андріанов М.В.

відповідача 2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1доВідділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області, УМВС України в Рівненській області про стягнення різниці заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з врахуванням індексації грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області (далі - ВДАІ в Рівненській області), УМВС України в Рівненській області про стягнення різниці заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з врахуванням індексації грошового забезпечення.

Позивач в своїй позовній заяві просив суд витребувати з Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області детальну інформацію про порядок та терміни нарахування і суму виплати грошового забезпечення з врахуванням інфляції та індексації в період з вересня 2010 року включно по теперішній час. Стягнути з відділу Державної автомобільної інспекції України в Рівненській області: різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи з жовтня 2010 року включно по теперішній час включаючи посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавку за вислугу років; надбавку за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15%; премію в розмірі 197% відповідно до особистого вкладу в загальний результат служби; індексацію грошового забезпечення; інфляцію грошового забезпечення; матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2010 - 2011 роки; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2010-2011 роки; індексацію грошового забезпечення та індексацію матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; інфляцію грошового забезпечення та інфляцію матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; стягнути грошове забезпечення з жовтня 2010 року включно включаючи премію відповідно до особистого вкладу в загальний результат служби в розмірі 197% та надбавку за службу в умовах режимних обмежень 15% та індексацію та інфляцію грошового забезпечення. Стягнути компенсацію за службу в понад нормований час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні в період з 2008 року.

16.11.2011 року позивач подав клопотання, в якому просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення розміру інфляції за невчасну виплату грошового забезпечення та розміру інфляції за невчасну виплату матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2010 - 2011 роки.

Позивачем 19.05.2014 року подано заяву про уточнення позовних вимог в частині суми грошового забезпечення за період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року у розмірі 101950,83 грн.

У судовому засіданні 14.05.2014 року позивач відмовився від стягнення на його користь сплаченого судового збору у сумі 987,13 грн.

Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, та поданим поясненням. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач 1 - ВДАІ в Рівненській області позов не визнав, подав до суду письмові заперечення. Представник відповідача 1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні письмовим запереченням, зокрема пояснив суду, що перебування у розпорядженні не є нижче оплачувана робота, так як під час перебування в розпорядженні будь яких функцій (робіт) особа не виконує. Виконання нижче оплачуваної роботи передбачає обов'язкове призначення на відповідну посаду для виконання певних функцій. Крім того, зазначив, що ВДАІ в Рівненській області розраховано суму стягнення у вигляді різниці в заробітку у сумі 68649,01 грн. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач 2 - УМВС України в Рівненській області участь представника у судовому засіданні не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду, з урахуванням вимог статей 33,35 Кодексу адміністративного судочинства України, повідомлений належним чином.

Розглянувши позовну заяву по суті, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх в сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

30.08.2011 року позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області, УМВС України в Рівненській області про стягнення різниці заробітку за час виконання роботи з врахуванням індексації грошового забезпечення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року позов задоволено повністю, стягнуто з Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 98312,08 грн. різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи з жовтня 2010 року по листопад 2011 року, включаючи посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавку за службу в умовах режимних обмежень та премію відповідно до особистого вкладу в загальний результат служби. Стягнуто матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2010 - 2011 роки в сумі 18403,60 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2010 - 2011 роки в сумі 19065.2 грн.; індексацію грошового забезпечення за жовтень 2011 року в розмірі 533,87 грн. та компенсацію за службу в понад нормований час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні в сумі 1420,71 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2012 року апеляційну скаргу Відділу Державної автоінспекції УМВС України в Рівненській області задоволено частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року скасовано, прийнято нову, якою у позові ОСОБА_1 до Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській про стягнення різниці заробітку за час виконання роботи з врахуванням індексації грошового забезпечення відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 року Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Окрім того, Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 30.10.2013 року звернув увагу на ту обставину, що судами першої та апеляційної інстанції не вирішено питання про поновлення строку звернення до суду, при тому, що позивач подавав до суду першої інстанції відповідну заяву.

Під час повторного розгляду справи, судом встановлено, що звертаючись до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, позивач одночасно просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, у зв'язку з тим, що лише 17.08.2011 року ОСОБА_1 отримав відповідь з ВДАІ УМВС України і Рівненській області щодо порядку нарахування сум грошового забезпечення за 2010 - 2011 роки.

Вирішуючи дане питання суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства. Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Dеlcourt v. Веlgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Веllet v. Fгаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.4 ст.6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповіддю ВДАІ УМВС України в Рівненській області №35/4-7026 від 15.08.2011 року позивачу направлено довідку про нарахування та утримання грошового забезпечення за 2010 - 2011 роки.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 строк звернення до суду встановлений частиною 2 статті 99 КАС України пропущено з поважних причин, оскільки до отримання відповіді ВДАІ УМВС України в Рівненській області №35/4-7026 від 15.08.2011 року позивачу не було відомо, яка сума грошового забезпечення йому нараховується та, за який вид оплати, а також не була відома різниця в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року по справі №2а-5406/10/1770 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2010 року №1979 о/с . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2011 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду Рівненської області від 16.03.2011 року залишено без змін.

Наказом МВС України від 15.07.2011 року № 891 о/с скасовано наказ МВС України від 05.05.2011 року № 588 о/с та поновлено позивача на посаді начальника управління Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Рівненській області.

Як вбачається з п.24 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Разом з тим, як встановлено судом, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року по справі №2а-5406/10/1770 не вирішено питання щодо стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу.

15.07.2011 року позивач звернувся з заявою до начальника ВДАІ УМВС України в Рівненській області про надання інформації щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2010 - 2011 роки.

Відповіддю від 15.08.2011 року за № 35/4-7026 відповідачем направлено позивачу довідку про нарахування та утримання грошового забезпечення, яку останній отримав 18.08.2011 року. За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Так, п.п.1.5.3 "Положення про порядок виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (далі - Положення) затвердженого наказом МВС України від 31.12.2001 року №499 визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які перебувають у розпорядженні відповідного органу внутрішніх справ.

Згідно п.1.6 Положення підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про зарахування в розпорядження органу внутрішніх справ.

Як вбачається з п.16.2. Положення за період перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні органу внутрішніх справ виплачується грошове забезпечення з розрахунку посадового окладу за останньою основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням та відсоткової надбавки за вислугу років.

Згідно п.16.3 Положення днем зарахування в розпорядження вважається день підписання наказу про зарахування в розпорядження або день, зазначений у наказі.

Відповідно до п.16.4 Положення при виплаті грошового забезпечення в період перебування в розпорядженні не зараховується час перебування в черговій відпустці, час перебування на стаціонарному лікуванні.

Пунктом 16.5 Положення встановлено, що особам рядового і начальницького органів внутрішніх справ, які увільненні від займаних посад і перебувають у розпорядженні, не використавши чергової відпустки, або щодо яких затримано вирішення питання про їх подальше використання на службі, як правило повинна надаватись не використана чергова відпустка. За час чергової відпустки грошове забезпечення їм виплачується в розмірі, установленому за основною посадою на день зарахування в розпорядження.

Крім того, п.40 п.п. в) Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" встановлено, що при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватись в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб. До цього строку не зараховуються періоди перебування в установлених цим Положенням відпустках, на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування в розпорядженні стаціонарно лікувався в закладах охорони здоров'я та перебував у чергових відпустках за 2010 - 2011 роки.

З 28.02.2011 року позивачу надана чергова відпустка за 2010 рік, а з 14.11.2011 року позивачу надана чергова відпустка за 2011 рік.

Відповідно до п.10 наказу МВС України від 31.12.2007 року №499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань особам рядового і начальницького складу надається при вибутті в чергову відпустку або за мотивованим рапортом особи рядового чи начальницького складу.

Допомога на оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку.

Судом встановлено, що станом на лютий місяць 2011 року грошове забезпечення позивача становило 9201,8 грн. Отже, позивачу належало до виплати 9201,8 грн. допомоги для оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2010 рік.

Станом на листопад місяць 2011 року грошове забезпечення позивача становило 9532,60 грн. Таким чином, позивачу належало до виплати 9532,60 грн. допомоги для оздоровлення при щорічній основній відпустці за 2011 рік.

Матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань за 2010-2011 роки не підлягає до виплати, оскільки в матеріалах справи відсутні рапорти позивача та накази Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області про виплату такої допомоги.

Що стосується недоотриманої суми грошового забезпечення за період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9.2 Положення преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до Положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.

Згідно з п. 9.3. Положення премія виплачується також за час перебування у черговій, короткостроковій, через хворобу, у відпустках, на лікарняному.

Пунктом 9.4. вказаного Положення та наказу МВС України від 31.12.2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" встановлено, що зменшення розміру премії, позбавлення її проводиться відповідно до Положення про преміювання.

Відповідно до п. 4.1. наказу УМВС України в Рівненській області від 01.04.2008 року №160 з "Про затвердження Положень про преміювання осіб рядового і начальницького складу УМВС та інших працівників УМВС, які не мають спеціальних звань" у разі несвоєчасного виконання та неналежної організації виконання в установлені строки завдань або при накладенні дисциплінарного стягнення керівники органів і підрозділів внутрішніх справ мають право зменшувати розмір премії. Відповідно до п.4.2. загальне зменшення розміру премії одній особі рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України за невиконання показників роботи або при накладені дисциплінарного стягнення не може перевищувати 50 відсотків розміру нарахованої премії за відповідний місяць.

Згідно з п.5.2. Положення про преміювання зменшення розміру премії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться відповідно до п.4.2. цього Положення начальником органу або його заступником у межах повноважень і повідомляється особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ під розписку. Відповідно до п.5.4. Положення наказ про встановлення розміру премії особам рядового і начальницького складу готує відповідний підрозділ кадрового забезпечення на підставах поданих списків на зменшення (позбавлення) або збільшення премії.

Відповідачем не надано суду доказів повідомлення ОСОБА_1 про зменшення розміру премії чи про її позбавлення під розписку.

Також, внаслідок неправомірного звільнення ОСОБА_1 з посади начальника УДАІ УМВС України в Рівненській області позивачу не виплачувалась надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15%, в період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що надбавка у розмірі 15% за роботу в умовах режимних обмежень не включається до грошового забезпечення позивача, оскільки наказом УМВС в Рівненській області від 19.11.2010 року №216 дск скасовано допуск до державної таємниці ОСОБА_1, з огляду на наступне.

З довідки ВДАІ УМВС в Рівненській області про нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу вбачається, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень виплачувалась лише за вересень 2010 року, проте наказ УМВС Рівненській області №216 дск виданий 19 листопада 2010 року на підставі наказу МВС України від 17.11.2010 року №1979 о/с. Окрім того, наказ про звільнення ОСОБА_1 скасований постановою Рівненського окружного суду від 16 березня 2011 року по справі №2а-5406/10/1770, а ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2011 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін, а отже набрало законної сили.

Таким чином, з жовтня 2010 року включно по листопад 2011 року включно позивачу не виплачувалася премія відповідно до особистого вкладу в загальний результат служби в розмірі 197%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% та доплата за вислугу років, що у сумі становить 90341,19 грн., в тому числі:

- за жовтень 2010 року в сумі 6306,05 грн., в тому числі премія в сумі 6103,55 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень в сумі 202,5 грн.;

- за листопад 2010 року (з 01.11.2010 року по 17.11.2010 року) в сумі 3574,4 грн.;

- за листопад 2010 року (з 17.11.2010 року по 30.11.2010 року) в сумі 2732,6 грн.;

- за грудень 2010 року в сумі 6306,05 грн., в тому числі премія в сумі 6103,55 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень в сумі 202,5 грн.;

- за січень 2011 року в сумі 6306,05 грн., в тому числі премія в сумі 6103,55 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень в сумі 202,5 грн.;

- за лютий 2011 року в сумі 6306,05 грн., в тому числі премія в сумі 6103,55 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень в сумі 202,5 грн.;

- за березень 2011 року в сумі 6306,05 грн., в тому числі премія в сумі 6103,55 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень в сумі 202,5 грн.;

- за квітень 2011 року в сумі 6306,05 грн., в тому числі премія в сумі 6103,55 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень в сумі 202,5 грн.;

- за травень 2011 року в сумі 6599,7 грн., в тому числі недоплата за вислугу років в сумі 74,25 грн.;

- за червень 2011 року в сумі 6599,7 грн., в тому числі недоплата за вислугу років в сумі 74,25 грн.;

- за липень 2011 року (з 01.07.2011 року по 15.07.2011 року) в сумі 3299,85 грн., в тому числі недоплата за вислугу років в сумі 74,25 грн.;

- за липень 2011 року (з 16.07.2011 року по 15.07.2011 року) в сумі 3299,85 грн., в тому числі недоплата за вислугу років в сумі 74,25 грн.;

- за серпень 2011 року в сумі 6599,70 грн., в тому числі недоплата за вислугу років в сумі 74,25 грн.;

- за вересень 2011 року в сумі 6599,70 грн., в тому числі недоплата за вислугу років в сумі 74,25 грн.;

- за жовтень 2011 року в сумі 6599,70 грн., в тому числі недоплата за вислугу років в сумі 74,25 грн.;

- за листопад 2011 в сумі 6599,70 грн., в тому числі недоплата за вислугу років в сумі 74,25 грн.;

Що стосується вимог позивача про стягнення компенсації за службу в понаднормовий час у сумі 1420,71 грн. суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №197 від 14.09.1991 року "Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні", при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 року № 197 "Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні" підставою для виплати компенсації є табель обліку робочого часу з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин та письмове розпорядження керівника про залучення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до служби у понад установлений законом час, у дні щотижневого відпочинку та у святкові дні.

В матеріалах справи відсутні накази керівника УМВС України в Рівненській області про залучення ОСОБА_1 до роботи понад встановлений законом час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні.

Відтак, правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

При цьому суд зазначає, що рішення в частині стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 28800,87 грн. відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України допускалося до негайного виконання постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області (ідентифікаційний код 08807297) на користь ОСОБА_1 недоотриману суму грошового забезпечення за період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року у розмірі 80274,72 (вісімдесят тисяч двісті сімдесят чотири гривні 72 копійки) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.