Постанова № 39095585, 28.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2014 року 10:05 № 826/256/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Служби безпеки України

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України

про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідачів в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати накази:

наказ Голови Служби безпеки України «Про накладення дисциплінарних стягнень на співробітників Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 27.09.2013 № 1142-ОС в частині звільнення з військової служби за службової невідповідністю капітана ОСОБА_1 (НОМЕР_1), головного спеціаліста сектору кадрового забезпечення Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України;

наказ т.в.о. Голови Служби безпеки України від 11.10.2013 № 1202-ОСМ про звільнення з військової служби капітана ОСОБА_1 (НОМЕР_1) за підпунктом «б» пункту 61 та підпунктом «є» пункту 62 ( через службову невідповідність) у запас Збройних Сил України;

наказ директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 13.12.2013 № 243-ОС про виключення зі списків особового складу ОСОБА_1;

зобов'язати Службу безпеки України поновити його на посаді головного спеціаліста сектору кадрового забезпечення Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України;

зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити позивачу матеріальне і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 14 грудня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу став факт його затримання 16.08.2014 року працівниками Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві за підозрою у завданні тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_2

Як зазначено в наказі Голови Служби безпеки України від 27.09.2013 № 1142- ОС за результатами службового розслідування виявлено порушення громадського порядку та затримання органами МВС України ОСОБА_1, що завдало шкоди репутації Служби безпеки України ( в частині «бути дисциплінованим»), вимоги ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (в частині «дотримуватися вимог розпорядку дня ( ст. 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Видаючи накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з військової служби, керівництво Служби безпеки України виходило з того, що факт порушення дисципліни позивачем є доведеним службовим розслідуванням, при цьому не враховано, що такий факт вважається доведеним (а саме чи мало місце діяння (правопорушення) та чи вчинене воно цією особою), якщо він встановлений обвинувальним вироком суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, або постановою про накладення адміністративного стягнення. Такі процесуальні документи на день прийняття наказу про його звільнення були відсутні.

Відповідачами порушено порядок проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення, а саме не враховано при прийнятті дисциплінарного стягнення особу порушника його професійні, ділові і моральні якості.

Під час службового розслідування не встановлені конкретні порушення ним діючого законодавства, Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Так, перевіркою не встановлено фактів порушення громадського порядку, вживання спиртних напоїв. Факт затримання органами міліції, не оформлений належним чином та не свідчить про його винуватість у вчиненні адміністративного чи кримінального правопорушення. Накази Відповідача - Служби безпеки України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є неправомірними.

Під час розгляду справи позивач та його представник просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачі проти позову заперечували, з підстав викладених у письмових запереченнях. Просили у задоволенні позову відмовити, з огляду на правомірність прийнятих наказів. Пояснили, що у ході службового розслідування встановлено порушення вимог наказів Голови СБУ від 23.09.1999 № 200/ДСК та від 14.02.2003 № 55/ДСК. Згідно цих наказів співробітники СБУ повинні не пізніш як через 2 години доповідати про факти відсутності на службі (робочому місці) без поважних причин та затриманням (обмеженням волі) іншими правоохоронним органами, порушення дисципліни, поява на робочому місці у нетверезому стані, порушення громадського порядку та дисципліни внаслідок вживання алкогольних напоїв. Також вказували, що позивачем порушено вимоги наказу СБУ від 28.04.2007 № 338 «Про службовий час».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (НОМЕР_1), проходив публічну службу у Службі безпеки України на посаді головного спеціаліста за рахунок посади інспектора сектору кадрового забезпечення Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

27.09.2013 року Головою Служби Безпеки України видано наказ № 1142-ОС про накладення дисциплінарних стягнень на співробітників Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки судових експертиз Служби безпеки України, згідно якого наказано, зокрема, за порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог статей 11 (в частині обов'язків військовослужбовців бути дисциплінованим), 13 (в частині обов'язку військовослужбовця додержуватися вимог безпеки, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок), відповідно до пункту «є» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України звільнити з військової служби за службовою невідповідністю капітана ОСОБА_1 (НОМЕР_1), головного спеціаліста сектору кадрового забезпечення Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

З метою реалізації дисциплінарного наказу Службою безпеки України 11.10.2013 року було видано наказ № 1202-ОС «По особовому складу», яким звільнено капітана ОСОБА_1, з військової служби по Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз за підпунктом «б» пункту 61 та підпунктом «е» пункту 62 (через службову невідповідність) у запас Збройних Сил України.

Наказом відповідача від 13.12.2013 року № 243 «По особовому складу» позивача виключено зі списків особового складу.

Підставою для видання вказаних наказів стали результати проведеного службового розслідування відповідно до наказу у ІСТЕ СБУ від 19 серпня 2013 року № 25/ДСК «Про призначення службового розслідування», за фактом затримання співробітниками міліції Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві та порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог статей 11 та 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за результатами якого складено висновок від 12.09.2013 №18/15-8369.

Згідно висновку службового розслідування, 16 серпня 2013 року приблизно о 4.20 ранку співробітниками державної служби охорони МВС України в м. Києві в районі проспекту Маяковського, 47 (нічний клуб «Калинки-Малинки») по підозрі у завданні тілесних ушкоджень громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, були затримані та доставлені до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві науковий співробітник 4 відділу 1 центру ІСТЕ СБУ капітан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на військовій службі в СБУ з 2005 року та головний спеціаліст за рахунок посади інспектора СКЗ ІСТЕ СБУ капітан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, на військовій службі в СБУ з 2008 року.

16.08.2013 полковник Говоруха В.І. та майор Німенко А.В. забравши з Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітана ОСОБА_3 та капітана ОСОБА_1, прибули до місця служби позивача - Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, та в кабінеті директора Інституту доповіли про ситуацію, що сталася. Директор Інституту запропонував капітану ОСОБА_3 та капітану ОСОБА_1, після протверезіння, скласти відповідні рапорти про ситуацію, яка відбулася в ніч з15 на 16 серпня 2013 (рапорти капітана ОСОБА_3 та капітана ОСОБА_1 від 16 серпня 2013 року).

Згідно довідок відповідача 2 від 16.08.2013 року, від 07.05.2014 року, що містяться у матеріалах справи, ОСОБА_1 прибув 16.08.2013 року на службу з ознаками алкогольного сп'яніння о 10 год. 30 хв., пройти тест на свідчення наявності чи відсутності алкоголю в крові відмовився. За довідкою із Центральної поліклініки Військово-медичного управління від 29.04.2014 року, позивач звернувся до вказаного закладу з приводу головного болю 16.08.2014 року о 11:30 год. із характерними ознаками алкогольного сп'яніння, яке виражалося запахом алкоголю з порожнини рота (копії містять матеріали справи).

Комісія із службового розслідування, дійшла висновку про те, що головний спеціаліст за рахунок посади інспектора СКЗ ІСТЕ СБУ капітан ОСОБА_1 внаслідок втрати пильності та вживання алкогольних напоїв припустив порушення громадського порядку та був затриманий органами МВС України, чим завдав шкоди репутації Служби безпеки України та порушив вимоги ст.ст. 11, 13, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, у зв'язку із чим рекомендовано притягнути його до дисциплінарної відповідальності, обравши вид стягнення, пов'язаний із звільненням з військової служби за службовою невідповідністю.

З висновком службового розслідування позивач під особистий підпис ознайомлений 12.09.2013 року та просив не застосовувати до нього вид стягнення пов'язаний із звільненням із військової служби, зобов'язувався в подальшому не допускати порушень військової дисципліни, про що здійснено запис на останньому аркуші висновку (а.с. 31).

10.10.2013 року, 15.11.2013 року позивач звернувся до Голови Служби безпеки України із заявами про залишення його на службі в Службі безпеки України, про проведення повторного службового розслідування.

Листами відповідача 1 від 04.11.2013 року № 11/2-11-8/64, від 12.12.2013 року №3/4- Н 437/115 ОСОБА_1 повідомлено, що факт не притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності не позбавляє командира (начальника) підстав для застосування щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарної влади. Підстав для призначення повторного службового розслідування та перегляду рішення про накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю не вбачається.

Позивач вважає притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з правоохоронних органів необґрунтованим у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом порушених прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно ст. 2 Закону України "Про Службу безпеки України" від 25.03.1992 року № 2229-XII, на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про службу безпеки України» діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України.

Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Орган Служби безпеки України у разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов'язків прав чи свобод людини повинен вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності.

Згідно п. 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю.

Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок (п. 13 Статуту).

Згідно п. 49 Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського порядку, а також подавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха п. 56 Статуту.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, у тому числі військовослужбовців Служби безпеки України визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України» від 24.03.1999 року № 551-ХІV.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

У статті 2 Дисциплінарного статуту закріплена норма, відповідно до якої військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись вимог законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, бути пильним, зберігати державну та військову таємницю, поводитися з гідністю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтями 5, 6 Дисциплінарного статуту визначено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від розміру завданих державі та іншим особам збитків.

За приписами пункту 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, які накладаються на офіцерів.

Відповідно до п.п. 83-86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Судом встановлено, що під час прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення відповідачем 1 враховано характеристику начальниками інституту Держспецзв'язку, де позивач проходив службу та навчання, взято до уваги листи - бесіди від 01.03.2013 року та 01.04.2013 року в яких позивачу надано рекомендації щодо удосконалення ділових та моральних якостей, професійної підготовки, а також наголошено про необхідність виправлення недоліків у службовій діяльності.

Відповідно до статті 92 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

За результатами службового розслідування директор ІСТЕ СБУ полковник Морозов В.С. з рапортом від 17.09.2013 року №18/15-8631 звернувся до Голови СБУ про накладення на капітана ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Голова Служби безпеки України згідно статті 12 Дисциплінарного Статуту ЗСУ користується щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою в повному обсязі Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Пунктом «є» статті 66 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, яке може бути накладене на молодшого офіцера.

Дисциплінарне стягнення згідно статті 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ має бути накладене протягом місяця від дня закінчення службового розслідування.

За порушення військової дисципліни, які встановлені за результатами службового розслідування (висновок №18/15-8369 від 12.09.2013 року), наказом Голови СБУ від 27.09.2013 року 1142-ос на капітана ОСОБА_1, накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Вказаним спростовуються доводи позивача про порушення відповідачами 10 денного строку для накладення дисциплінарного стягнення (п. 87 Статуту).

Пунктом 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено дотримання відповідачами під час проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України та Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.

Отже, ОСОБА_1 звільнено із Служби безпеки України на законних підставах та у встановленому законом порядку, відповідно до вимог Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, а тому підстави для скасування наказів відповідача 1 від 27.09.2013 № 1142-ОС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача, від 11.10.2013 № 1202-ОСМ «По особовому складу» в частині звільнення позивача, та від 13.12.2013 № 243-ОС «По особовому складу» щодо виключення зі списків особового складу відсутні.

Відповідно правових підстав для поновлення позивача на посаді, яку він займав до звільнення, немає. А, отже, немає і підстав для виплати йому матеріального та грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій