Вирок № 39094468, 05.06.2014, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/537/14-к Провадження №1-кп/0187/86/14 ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року смт. Петриківка

Петриківський райсуд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі Клисак Н.Г., за участю прокурора Нескородяного А.М.,розглянувши матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

,уродженець с.Торканівка Тростянецького району

Вінницької області, українець, освіта середньо-спеціальна,

не працює, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1;

проживає за адресою АДРЕСА_2,

раніше не судимий

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення

передбаченного по ст.. 286 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1, 15.10.2013 близько 10 години 45 хвилин в с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області, керуючи автомобілем «КАМАЗ-53212» д.р.н. НОМЕР_1 з причіпом д.р.н. НОМЕР_2, рухався по проїжджій частині вул. Центральної, з боку с. Балівка, у напрямку смт. Петриківка.

Під час руху, перед перехрестям з автошляхом Т-0414 «Дніпродзержинськ-Петриківка-Магдалинівка», водій ОСОБА_1, зупинив свій автомобіль. В ході його руху та на момент зупинки, останній побачив, що з правої сторони, відносно напрямку руху його автомобіля, в районі вказаного перехрестя на узбіччі стоїть пішохід - жінка, яка була повернута у напрямку проїжджої частини, по якій він рухався та тримала руками велосипед, який знаходився у вертикальному положенні, справа від неї. Поновивши рух свого автомобіля в тому ж напрямку, водій ОСОБА_1, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не маючи жодних перешкод технічного характеру для забезпечення безпеки дорожнього руху, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, скоїв наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_2, яка почала переходити справа на ліво проїжджу частину, перед автомобілем «КАМАЗ-53212» д.р.н. НОМЕР_1.

Тим самим, ОСОБА_1, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3(6) та 10.1 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно яких:

п. 1.3: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 (б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо - транспортної пригоди.

Невиконання вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пішохід ОСОБА_2 отримала: перелом кісток тулубу (перелом хребта, множинні переломи ребер, перелом груднини, перелом лівої лопатки, перелом лівої ключиці, перелом правої стегнової кістки, множинні переломи кісток тазу, перелом лівої ліктьової кістки) з наявністю кишеньоподібних відшарувань м'яких тканин в області тулубу та нижніх кінцівок, можливо вказати, що вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок значної травматичної дії на тулуб та нижні кінцівки, що могло мати при

неодноразових переїздах колесами вантажного автомобіля у поперечному напрямку, через вищевказані ділянки тіла. Всі виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, спричинені безпосередньо перед настанням смерті. За своїм характером, виявлені тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень ТЯЖКОГО ступеню тяжкості і являються безпосередньою причиною смерті, що підтверджується висновком експерта № 115-Е від 14.11.2013.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_1 в суді визнав повністю свою вину в скоєному правопорушенні, не заперечував проти викладених обставин в обвинувальному акті, пояснивши, що він 15.10.2013 року керуючи автомобілем « Камаз» в с. Лобойківка Петриківського району збив жінку на перехресті, яка померла на місці ДТП. В скоєному щиро кається, цивільний позов в розмірі 3000 грн потерпілому відшкодував частково, визнав позов на 100 000 грн повністю і має намір виплачувати добровільно майнову шкоду потерпілому, в скоєному щиро кається, просить не позбавляти свободи і права керування транспортними засобами, так як робота водія є його основним заробітком.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді пояснив, що 15.10.2013 року дізнався по телефону про те, що його мати ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження після ДТП за участю ОСОБА_1 і від яких померла. Обвинувачений надав допомогу в розмірі 3000 грн. Підтримав цивільний позов про стягнення із обвинуваченого 100 000 грн. Вважає не позбавляти ОСОБА_1 свободи і прав керування транспортними засобами, щоб він в подальшому відшкодував йому моральну шкоду.

Відповідно до ст.. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і роз'яснює їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прокурор , потерпілий ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_1, не заперечували розглянути справу в скороченому провадженні.

Заслухавши ОСОБА_1, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого по ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого, особу винуватого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному злочині, частково відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, повністю визнав цивільний позов, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю роботи і проживання характеризується позитивно, потерпілий ОСОБА_3 не наполягає на позбавленні волі обвинуваченому, злочин відноситься до категорії необережних і тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, тобто звільнення від покарання відповідно до ст.. 75-76 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Суд вважає задовольнити, так як обвинувачений був згодний із заявленими вимогами потерпілого.

Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 5 ( п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 ( один) рік.

Відповідно до положень ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити, призначивши йому іспитовий строк на 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_1 відповідно до положень ст.76 КК України обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути із ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3.

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 978 грн за проведення судової експертизи технічного стану траснпортного засобу, 978 грн за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи , 1476 грн за проведення судової автотехнічної експертизи, а всього 3432 грн на користь Дніпропетровського наукого-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському райолну м. Дніпропетровська, номер рахунку 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, установа банку ГУДКСУ в Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в Петриківський райсуд Дніпропетровської області на протязі 30-ти днів з дня проголошення вироку.

Суддя: І. М. Іщенко