Рішення № 39093386, 03.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8714/14 03.06.14

За позовом Дочірнього підприємства "АвтоМАЗ - Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК Трейд"

про стягнення 29 120,35 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Асадча А.А. - за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "АвтоМАЗ - Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК Трейд" про стягнення 27 697,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за господарським договором поставки № 2712 від 03.01.12 р.

Ухвалою від 12.05.14 р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.14 р.

03.06.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали та розрахунок пені.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.14 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 03.06.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2012 року між Дочірнім підприємством «АВТОМАЗ-УКРАЇНА» (далі -Позивач або Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТК ТРЕЙД» (далі - Відповідач або Покупець) було укладено господарський договір поставки № 27/2 (далі -Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві товар - запчастини до вантажних автомобілів, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (пункти 1.1. та 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що поставка товарів здійснюється на умовах EXW, місце поставки - склад Постачальника.

В пункті 4.3. Договору зазначено, що передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана Покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником.

Покупець повинен сплатити Продавцеві за товар протягом 30 днів з моменту поставки товару (пункт 7.1. Договору).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар, на суму 25 872, 00 грн. за період з 18.07.2012 року по 26.09.2012 року, а Покупець прийняв даний товар, що підтверджується видатковими накладними видатковими накладними, а саме: № ОР-000974 від 17.09.12 р. на підставі довіреності №737 від 17.09.12р., №ОР2-000975 від 17.09.12р. на підставі довіреності №736 від 17.09.12р. № ОР2-001026 від 26.09.12р. на підставі довіреності №735 від 17.09.12р., №ОР2-000716 від 18.07.12р. на підставі довіреності № 541 від 17.07.12р. , копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на день розгляду справи складає 22 180,00 грн.

01 липня 2013 року на адресу Відповідача була направлена претензія з проханням оплатити борг в сумі 22 180, 00 грн. проте вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 8.4. Договору у випадку порушення строків оплати товару Покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом усього часу прострочення, а також, крім пені, у випадку прострочення на строк понад 30 календарних днів штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 1 660,00 грн. пені та 4 436,00 грн. штрафу, 422,93, грн.. 3 % річних, 421,42 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " РТК ТРЕЙД " (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушакова, 18; код ЄДРПОУ 34332046) на користь Дочірнього підприємства «АВТОМАЗ-УКРАЇНА» (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 42-А; код ЄДРПОУ 32376626) 22 180 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 1 660 (одну тисячу шістсот шістдесят) грн. 00 коп. пені, 4 436 (чотири тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. штрафу, 422 (чотириста двадцять дві) грн.. 93 коп. 3% річних, 421 (чотириста двадцять одну) грн.. 42 коп. інфляційних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.06.14р.

Суддя І.О.Домнічева