Рішення № 39093244, 03.06.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" червня 2014 р. Справа № 906/355/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Пасічник С.О. - дов. №1813/19 від 28.04.14р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна організація "Житомиргазбуд" (м.Житомир)

про стягнення 103650,10 грн.

Строк розгляду спору продовжено до 10.06.14р. за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 103650,10 грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору субпідряду від 03.05.12р., з яких 88364,29 грн. - сума основного боргу, 3340,90 грн. - 3% річних, 5759,41 грн. - пеня та 6185,50 грн. - штраф.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтримав в повному обсязі. Щодо застосування штрафних санкцій, визначених у позовній заяві, покладався на розсуд суду.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

До суду повернулась ухвала від 15.05.2014р. про призначення розгляду справи на 03.06.2014р., яка направлялась відповідачеві, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір субпідряду від 03.05.12р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, лист-вимогу, довідки, статут, довідку і витяг з ЄДР та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.12р. між сторонами був укладений договір субпідряду (а.с.7-9), відповідно до умов якого позивач (субпідрядник) зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи згідно вихідних даних та проекту №106-2011, обсяг і склад яких визначені в проектній документації на об'єкті "Будівництво підвідного газопроводу до багатоповерхового житлового будинку з вбудованими-прибудованими приміщеннями супермаркету продовольчих товарів та центру дозвілля на розі вулиць Перемоги - Л. Українки в м. Житомирі".

Згідно п. 1.2 даного договору, вартість та перелік робіт вказується в додатку №1 до договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплату за виконані роботи по об'єкту, погоджені з генпідрядником (відповідачем) та технаглядом замовника, відповідач проводить на протязі 5-ти днів з моменту підписання форми №КБ-2в та №КБ-3.

Генпідрядник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 30% від договірної ціни в разі надходження коштів від замовника та закупівлі матеріалів для виконання робіт субпідрядником (п.3.2 договору).

Пунктом 3.3 зазначеного договору сторони визначили, що кінцевий розрахунок за договором проводиться генпідрядником після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків та здачі субпідрядником виконавчої документації.

На виконання умов даного договору, позивач виконав передбачені договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою №КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3 за травень 2012, червень 2012р. та листопад 2012р. (а.с.14-36).

Пунктом 5.4.2 договору сторони визначили, що генпідрядник зобов'язаний оплатити субпідряднику виконану роботу в розмірі і в строки, встановлені договором.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт не виконав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

20.11.13р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу №6339/19 про сплату боргу (а.с.10).

Відповідач відповіді на зазначену вимогу не надав, суму боргу не сплатив.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку по договору щодо сплати вартості виконаних робіт, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за останнім рахується заборгованість перед позивачем в сумі 88364,29 грн., яку позивач і просить суд стягнути в позовній заяві.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору субпідряду від 03.05.12р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частиною 1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку (ч.2 ст. 838 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості виконаних робіт в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 88364,29 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3340,90 грн. 3% річних.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 3340,90 грн. 3% річних проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також в позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 5759,41 грн. пені та 6185,50 грн. штрафу.

Однак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, з огляду на наступне.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На підставі ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З договору субпідряду від 03.05.12р. вбачається, що сторонами не передбачено стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання.

За таких обставин у суду немає підстав для стягнення неустойки (штрафу, пені) з відповідача.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 88364,29 грн. основного боргу та 3340,90 грн. 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 5759,41 грн. пені та 6185,50 грн. штрафу суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна організація "Житомиргазбуд", 10030, м. Житомир, вул. Східна, 80, код ЄДРПОУ 04852674

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071

- 88364,29 грн. - основного боргу;

- 3340,90 грн. - 3% річних;

- 1834,10 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 5759,41 грн. пені та 6185,50 грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)