Рішення № 39091194, 30.05.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/20432/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі Вайда Я.П.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_4 подану в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10, третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Ужгородської РДА про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10, третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Ужгородської РДА про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку. Мотивуючи позовні вимоги, представник позивача вказує на те, що згідно договору купівлі-продажу від 15 січня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_11, позивач ОСОБА_4 являється власником домоволодіння АДРЕСА_1. Право власності позивача на будинковолодіння зареєстроване 18.10.2010р. в Ужгородському районному комунальному підприємстві технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. У цьому будинку залишились незаконно проживати колишня власниця - ОСОБА_2 та члени її сім'ї, які на неодноразові звернення позивача добровільно звільнити будинок не бажають. Оскільки своїми діями відповідачі створюють перешкоди у користуванні та розпорядженні належним позивачу на праві особистої власності будинком, просить суд винести рішення яким усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із домоволодіння АДРЕСА_1 та шляхом зняття їх з реєстрації за вказаною адресою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові. Надав суду пояснення аналогічно вказаним, зокрема пояснив, що згідно п.11 договору купівлі - продажу, відносно відчужуваного домоволодіння відсутні права користування малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних дітей. На момент укладення договору у будинкуАДРЕСА_1 не були зареєстровані малолітні діти. Відповідач без згоди нового власника будинку після укладення договору купівлі - продажу зареєструвала малолітніх дітей.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнала. Пояснила суду, що шість років тому написала оголошення про продаж земельної ділянки. Позивач дав завдаток 2000 доларів та певну суму коштів в гривнях. Коли були виготовлені документи на земельну ділянку, ОСОБА_4 відмовився від

земельної ділянки та погрожуючи їй вимагав , щоб повернули йому отримані від нього гроші. Боячись погроз, вона уклала договір купівлі - продажу і підписала його. Договір купівлі - продажу будинку не оспорювала. В 2009 році зверталась до Ужгородського районного комунального підприємства технічної інвентаризації з заявою про те, що у неї шляхом обману та зловживання довірою третіми особами було вилучено оригінали правовстановлюючих документів на належне їй будинковолодіння АДРЕСА_1. Наміру відчужувати будинок не мала.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що між сторонами укладена усна угода про повернення коштів.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10, представник третьої особи у судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомляли.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Згідно довідки від 13.05.2014 року № 1059 , 24.03.2014 року призваний Ужгородським об'єднаним міським військовим комісаріатом Закарпатської області в Збройні Сили України де проходить військову службу .

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, відповідача , вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на

підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15 січня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_11, копія якого приєднана до матеріалів справи/а.с.5-6/.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 35896411 від 18.10.2012 року домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на праві приватної власності /а.с.8/.

Згідно п.11 договору купівлі-продажу від 15 січня 2010 року відносно відчужуваного домоволодіння відсутні права користування малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних дітей.

Згідно довідки виконкому Ратівецької сільської ради від 14.11.2013 року № 1213 згідно записів в погосподарських книгах за вказаною адресою у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /а.с. 10/

Згідно вимог ч. 1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимог ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 391 ЦК України визначає , що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Право члена сім'ї власника жилого будинку, який не є співвласником на користування цим будинком відповідно до ст. 156 ЖК України обумовлене наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у даному будинку.

Як встановлено судом, відповідачі не є членами сім'ї власника домоволодіння АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що відповідачі не звертались з вимогами про визнання договору купівлі - продажу недійсним, а тому твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності не відповідає встановленим по справі обставинам.

Що стосується позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку відповідачів з реєстрації місця проживання, суд вважає що така не підлягає до задовлення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється зокрема на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, тощо.

Реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а тому зняти відповідача з реєстрації місця проживання можна лише за умови втрати ним права користування цим житлом чи у зв'язку з його виселенням (добровільно чи у примусовому порядку).

Таким чином, рішення суду по справам даної категорії є окремою безпосередньою підставою зняття з реєстрації особи, яка за рішенням суду виселена.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові, зокрема, для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Орган реєстрації, керуючись ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про виселення відповідачів, зобов'язаний зняти відповідачів з реєстрації.

З урахуванням всіх обставин справи, а також те, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, враховуючи те що позивач є єдиним власником домоволодіння АДРЕСА_1, а відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1, чим порушують право позивача вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод користуванні власністю: домоволодінням АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з будинку є обґрунтованими і підлягають до задоволення, оскільки представник позивача в судовому засіданні належними і допустимими доказами довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.41 Конституції України, та ст.ст. 317, 319 , 321, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України , суд,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_4 подану в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10, третя особа без самостійних вимог Служба у справах дітей Ужгородської РДА про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.

Зобов'язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 власністю: будинковолодінням АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 яка діє у власних інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4, 114,70 ( сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок ) - сплаченого позивачем суму судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца