Ухвала суду № 39090929, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/434/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ухта» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ухта» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ухта» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001232204 від 19 вересня 2013 року, № 0001212204 від 19 вересня 2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та з урахуванням можливості вирішення справи на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28 серпня 2013 року посадовими особами відповідача на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 191 від 23 серпня 2013 року про проведення фактичних перевірок та належним чином оформлених направлень № 238, № 239, №240 та № 241 від 27 серпня 2013 року проведені перевірки з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій: АЗС № 8, що знаходиться за адресою: Козелецький район, с. Гарбузин, вул. Київська, 53 та АЗС № 7, що знаходиться за адресою: Козелецький район, с. Гарбузин. вул. Київська, 22, які належать ТОВ «Ухта».

За результатами перевірок складено акти № 0079/25/26/22/37298930 та № 0081/25/26/22/37298930 від 05 вересня 2013 року відповідно.

Відповідно до акту № 0079/25/26/22/37298930 від 05 вересня 2013 року, в ході перевірки встановлено факт порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», - здійснення реалізації товарів (нафтопродуктів), необлікованих за місцем їх реалізації та зберігання, а саме: встановлено реалізацію товарів (нафтопродуктів), які необліковані за місцем їх реалізації та зберігання, у встановленому порядку, а саме зняттям фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів (ПММ) в розрізі видів, встановлена їх фактична наявність в кількості: А-95+ -11494 л.; А-92 - 19170 л.; А-95 - 19381 л.; ДП - 23209 л., встановлена розбіжність між фактичною наявністю нафтопродуктів та обліковими даними (даними х-звіту) в кількості: А-95+ - (+1 76,83 л.); А-92 - (+55,8 л.); А-95 - (-106,4 л); ДП - (+70,22 л). Отже, відносна похибка методу вимірювання в розрізі видів ПММ становить А-95+ (+91,95л.): А-92 - (+153,36л.); А-95 - ( - 155,05л.); ДП - (+ 185,67л). Розбіжність між фактичним залишком нафтопродуктів та обліковими даними (даними х-звіту) з урахуванням відносної похибки, встановлена по ПММ А-95+ - (+84,88 л.) на суму 920,95 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001212204 від 19 вересня 2013 року на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 1 842,00 грн.

Актом перевірки № 0081/25/26/22/37298930 від 05 вересня 2013 року, встановлено факт порушення позивачем вимог пп. 7, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», - здійснення реалізації товарів (нафтопродуктів), необлікованих за місцем їх реалізації та зберігання, зняттям фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів (ПММ) в розрізі видів, встановлена їх фактична наявність в кількості: А-92 - 6217 л.; А-95 - 8607 л.; А-95 - 9783 л.: ДП - 6337 л., встановлена розбіжність між фактичною наявністю нафтопродуктів та обліковими даними (даними х-звіту) в кількості: А-92 - (-162,5 л.); А-95 - (-164,18 л.); А-95 - (-341,94 л.): ДП - (-54,04 л.) - дані наведено в додатку до акту перевірки. Отже, відносна похибка методу вимірювання в розрізі видів ПММ становить А-92 - 49,74 л.; А-95 - 68,86 л.; А-95+ - 78,26 л.; ДП - 53,90 л. Розбіжність між фактичним залишком нафтопродуктів та обліковими даними (даними х-звіту), з урахуванням відносної похибки, в розрізі видів становить А-92 - (-112,76 л.) на суму 1 165,94 грн.; А-95 - (-95,32 л.) на суму 1 009,44 грн.; А-95+ - (-263,68 л.) на суму 2 860,93 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2013 року № 0001232204 на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 10 072,62 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ухта» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 24 вересня 2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 583106.

Згідно з довідкою АА № 865771 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: роздрібна торгівля пальним; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка АЗС № 8 ТОВ «Ухта» проводилась у присутності оператора ОСОБА_4, що підтверджується підписом в акті фактичної перевірки та поясненнями останньої.

Слід звернути увагу на те, що на розбіжності між обліковими даними і фактичними залишком нафтопродуктів вказують відомості, зазначені у фіскальному звіті по паливу, фіскальному чеку, х-звіті, даних про рух паливно-мастильних матеріалів, які містяться у матеріалах справи.

Крім того, перевірка АЗС № 7 ТОВ «Ухта» проводилась в присутності старшого оператора ОСОБА_5, однак останній відмовився від підписання матеріалів перевірки, про що державним інспектором складено акт № 015/25-01-03-17 від 05 вересня 2013 року.

Колегія суддів зазначає, що відомості, вказані у фіскальному чеку, х-звіті та даних про рух паливно-мастильних матеріалів, відрізняються від даних фактичного залишку паливно-мастильних матеріалів.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

За приписами пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Колегія суддів критично ставиться до позиції апелянта щодо фактичного проведення відповідачем інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на АЗС № 7 та № 8, оскільки матеріалами справи підтверджено проведення відповідачем лише зняття залишків ПММ. Слід зауважити, що процедура проведення інвентаризації суттєво відрізняється від проведення зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів.

Згідно з п. 81.1 ст. 80 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи -платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення па перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні па проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслания у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (йото посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки па інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт. який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, при проведенні перевірок СПД за дотриманням порядку проведення розрахунків, тощо, податковий орган в першу чергу керується нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дані перевірки здійснюється групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС; в присутності керівника або уповноваженої особи, а у разі їх відсутності - в присутності особи, яка уповноважена здійснювати розрахункові операції.

Посилання апелянта на те, що жодних пропозицій щодо зняття фактичних залишків ППМ чи проведення інвентаризації нафтопродуктів на АЗС № 7 та АЗС № 8 не надходило, колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що в матеріалах справи наявні запити на ім'я керівника ТОВ «Ухта», які були отримані 28 серпня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що свідчать підписи останніх на вказаних документах.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Положеннями п. 12 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продаж) товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі ст. 20 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за ціпами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом пп. 13.17 ст. 13 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року, виявлені під час інвентаризації та інших перевірок розбіжності фактичної наявності нафти і нафтопродуктів з даними бухгалтерською обліку регулюються в такому порядку: нестача нафти і нафтопродуктів у межах затверджених норм природних втрат уключається до інших витрат операційної діяльності; якщо різниця між кількістю нафти або нафтопродуктів, установлена під час інвентаризації, і даними бухгалтерського обліку за вирахуванням втрат у межах норм природних втрат не перевищує граничної величини відносної похибки методу вимірювання маси нафти та нафтопродуктів кожного резервуара згідно з ГОСТ 26976, то нестача не стягується з матеріально відповідальної особи, а надлишки їй не оприбутковуються; фактично наявною кількістю нафти та нафтопродуктів визнається кількість за даними бухгалтерського обліку; відносна похибка методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 застосовується для фактичного залишку маси нафти та нафтопродуктів, які містяться у резервуарах і технологічних трубопроводах, визначених інвентаризацією; нестача нафти і нафтопродуктів, яка за сумою перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976. відшкодовується матеріально відповідальними особами в розмірі збитків, розрахованих, виходячи з останньої ціни реалізації з ПДВ. Надлишки, які перевищують похибку вимірювання, оприбутковуються за складським та бухгалтерським обліком за ціною останнього надходження згідно з партіонним обліком. У разі, якщо винних осіб не встановлено, вартість нестач відносять на збитки підприємства, організації.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що перевірка позивача здійснена у відповідності до норм чинного законодавства, обставини, встановлені в актах перевірки № 0079/25/26/22/37298930 від 05 вересня 2013 року та № 0081/25/26/22/37298930 від 05 вересня 2013 року, відповідають дійсності, а, отже, податкові повідомлення-рішення № 0001232204 від 19 вересня 2013 року, № 0001212204 від 19 вересня 2013 року є правомірними та такими, що прийняті на законних підставах, з урахуванням підтвердження належними та допустимими доказами у справі порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ухта» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ухта» - залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.