Ухвала суду № 39090601, 27.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/426/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Калинівське будівельно-монтажне управління №5" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області до Відділу Державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Калинівське будівельно-монтажне управління №5" про зняття арешту з частини майна, яке знаходиться в податковій заставі , -

В С Т А Н О В И В :

Козятинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, звернулась в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Калинівське будівельно-монтажне управління №5" про зняття арешту з частини майна.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Калинівське будівельно-монтажне управління №5" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

27 травня 2014 року представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2012 року на підставі рішення Козятинської ОДПІ про опис майна у податкову заставу №4 від 03 квітня 2012 року податковим керуючим Слуцькою Т.В. проведено опис у податкову заставу рухомого майна платника податків ПрАТ "Калинівське БМУ5", про що складено акти №4.

Податковим органом зареєстровано податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами із Державного реєстру обтяжень рухомого майна №35927616 від 07 травня 2012 року.

12 листопада 2012 року постановою заступника начальника ВДВС Калинівського РУЮ №40610075 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ПрАТ "Калинівське БМУ №5" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить. На підставі цієї постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09 січня 2013 року вчинено запис про реєстрацію об'єкта обтяження у вигляді всього рухомого майна, в тому числі й того рухомого майна, що перебуває у податковій заставі, що була зареєстрована у Державному реєстрі значно раніше.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі №802/1008/13-а, яка набрала законної сили, надано дозвіл Козятинській ОДПІ на погашення суми податкового боргу у розмірі 701762 грн. 80 коп. за рахунок майна платника податків ПрАТ "Калинівське БМУ №5".

Задовольняючи позовні вимоги та дійшовши висновку про наявність підстав для зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі, суд першої інстанції виходив з черговості реєстрації обтяжень податковим органом (№35927616 від 07 травня 2012 року) та відділом державної виконавчої служби (№42498880 від 12 листопада 2013 року).

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачений обов`язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Як встановлено статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника (частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з положеннями частини 3 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (частина 3 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до підпункту 89.1.2 пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 90.1 статті 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Як встановлено статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" податкова застава належить до публічних обтяжень.

Частиною 2 статті 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції податковим органом зареєстровано податкову заставу рухомого майна платника податків ПрАТ "Калиніський БМУ №5" (№35927616 від 07 травня 2012 року) раніше, як зареєстровано арешт цього ж майна відділом державної виконавчої служби (№42498880 від 12 листопада 2013 року).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача зняти арешт з майна, яке належить приватному акціонерному товариству "Калинівське БМУ №5", що перебуває у податковій заставі на підставі акту опису майна №4 від 03 квітня 2012 року.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Калинівське будівельно-монтажне управління №5", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.