Вирок № 39090384, 06.06.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15117/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2014

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі - Коваленко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110060007408 від 21.09.2013 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Архангельськ Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, з професійно-технічною освітою, неодруженого, який не працює, раніше не судимого, не зареєстрованого на території України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідент.номер Російської Федерації НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

за участю учасників сторін кримінального провадження:

прокурора - Романяка Д.М.,

потерпілої - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 21 вересня 2013 року о 02.50 год., перебуваючи в підземному переході торгового центру «Бесарабський квартал» по вул. Басейна, 4-а в м. Києві, діючим з корисливих мотивів, шляхом виривання з рук відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_3 мобільний телефон « iPhone 4s» вартістю 6000 гривень, з SIM-картою мобільного оператора зв'язку «Kyivstar» вартістю 30 гривень, на рахунку якої було 85 гривень, після чого вибіг з підземного переходу, розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 6115 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, підтвердив обставини його вчинення, так як вони викладені у вироку вище, пояснив, що приблизно о 03.00 год. 21 вересня 2013 року він проходив через підземний перехід у торговому центрі «Бесарабський квартал», де побачив невідому дівчину, яка в руках тримала мобільний телефон. Тоді в нього виник умисел на відкрите викрадення в неї цього телефону. З цією метою він підбіг до неї ззаду, вихопив з її руки мобільний телефон, та побіг з підземного переходу. Коли він втікав, дівчина кричала його у слід, щоб він повернув мобільний телефон, окрім того за ним бігли невідомі особи, проте йому вдалося втекти з місця вчинення злочину. Через декілька днів він продав мобільний телефон незнайомому чоловіку на радіо ринку Караваєві Дачі за 800 гривень. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 також не оспорював вартість викраденого майна, в повному обсязі визнав цивільний позов потерпілої, заявив про щире каяття у вчиненому. Причину вчинення злочину пояснив тим, що не мав чим заплатити за гуртожиток. Свої дії охарактеризував негативно.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставинам справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду були роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо фактичних обставин справи, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.

Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж)

Обставинами, що пом'якшують покарання, судом визнається щире каяття та добровільне повне відшкодування збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої.

ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має середньо - спеціальну освіту, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в лікаря нарколога і психіатра не перебуває.

Враховуючи позитивні дані про особу обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, думку потерпілої ОСОБА_3, яка претензій до обвинуваченого не мала, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, а також приймаючи до уваги твердження обвинуваченого, що він хоча і офіційно не працевлаштований , проте має самостійний заробіток, суд вважає можливим у виховних цілях призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі.

В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 (т.1 а.с.6), який вона в судовому засіданні підтримала лише на суму матеріальних збитків 6115 грн., суд вважає необхідним відмовити, оскільки згідно власноручної розписки потерпілої від 06.06.14р., вказані збитки їй були повністю відшкодовані ОСОБА_1, претензій до нього не мала.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до п. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. 374, ст. 376 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень.

В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 відмовити.

Речові докази:

- лазерний диск з відеофайлами, що були вилучені з камер відеоспостереження 21.09.2013, зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- куртку, яка знаходиться на зберіганні в обвинуваченого ОСОБА_1, залишити в його користуванні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді особистого зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя: К.Е. Тарасюк