Постанова № 39088529, 29.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року 14:36 № 826/5503/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної екологічної інспекції у місті КиєвідоПриватного акціонерного товариства «Лівобережжяінвест»прозастосування заходів реагування

за участі представників:

позивача: Безрук Л.О.,

відповідача: Малєєв Є.С.;

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.05.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2014 (відповідно до поштової відмітки на конверті) Державна екологічна інспекція у місті Києві (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Лівобережжяінвест» (далі по тексту - відповідач), в якому просить тимчасово заборонити Приватному акціонерному товариству «Лівобережжяінвест» (Юридична адреса: 01023, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33, поверх.13, код ЄДРПОУ 35391700) виконання робіт з експлуатації стаціонарних джерел викиду без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна, 4.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2014 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/5503/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 адміністративну справу №826/5503/14 призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 29.01.2014 по 11.02.2014, позивачем винесено припис №08/91п від 11.02.2014, яким відповідача зобов'язано:

- Провести інвентаризацію джерел утворення і видів відходів та подати звіт про інвентаризацію відходів до Державної екологічної інспекції у м. Києві;

- Вести, за встановленими нормами, первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються та утилізуються за формою №-Вт.

- Подати статистичну звітність щодо поводження з відходами та представити звіт до Державної екологічної інспекції у м. Києві.

- Отримати та представити до Державної екологічної інспекції у м. Києві дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та копію Звіт з інвентаризації джерел викидів підприємства.

В подальшому, за наслідками проведеної перевірки виконання відповідачем вимог припису від 11.02.2014 №08/91п, позивачем складено акт № 08/694а від 11.04.2014, яким виявлено не виконання ПАТ «Лівобережжяінвест», в т.ч. п. 4 припису №08/91п від 11.02.2014.

Відповідач в своїх письмових запереченнях посилається на те, що під час проведення контрольного заходу суб'єктом владних повноважень були допущені процедурні порушення в частині строків проведення перевірки та з'ясування питань, не зазначених в направленні на перевірку.

Крім того, представник позивача зазначає, що більшість порушень, виявлених під час проведення перевірки, станом на дату розгляду справи в Окружному адміністративному суді міста Києва усунуті.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися виключно після отримання дозволу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи» визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Дозвіл видається безоплатно територіальними органами Мінприроди за погодженням з установами державної санітарно-епідеміологічної служби на термін не менш як п'ять років.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися виключно лише після отримання дозволу.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екологи та природних ресурсів.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:

- не перевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;

- не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

- дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, в тому числі, здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно пункту 4 Постанови КМУ № 1655 від 13.12.2001 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» взяття на державний облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив, здійснює Мінприроди за критеріями, встановленими цим Міністерством за погодженням з Держстатом.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 7 від 10.02.1995 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» визначено, що стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

З урахуванням викладеного, оскільки ПАТ «Лівобережжяінвест», відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 зобов'язано здійснювати інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та на підставі звіту оформлювати дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферу, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що перелік забруднюючих речовин та об'єм їх утворення повинен був бути визначений відповідачем після складання звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, чого, як станом на дату проведення перевірки, так і станом на дату вирішення даної справи зроблено не було.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє наданий відповідачем до матеріалів справи звіт про інвентаризацію відходів (а.с. 177 - 193 Том І) в якості належного доказу самостійного усунення виявлених під час проведення перевірки порушень, адже лише за наслідками проведеного контрольного заходу ПАТ «Лівобережжяінвест» 29.04.2014 звернулось до Управління екології та охорони природних ресурсів Київської міської державної адміністрації з заявою про реєстрацію даного звіту. Крім того, станом на 29.05.2014 представник відповідача до матеріалів справи не надав жодних доказів реєстрації вказаного звіту.

Враховуючи зазначене, оскільки на даний час ПАТ «Лівобережжяінвест» здійснює свою господарську діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря або за відсутності належним чином зареєстрованого звіту по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин, згідно з яким (звітом) ПАТ «Лівобережжяінвест» не підлягає державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря, суд вважає, що подальша господарська діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу, внаслідок чого робота підприємства підлягає тимчасовій забороні (зупиненню).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної екологічної інспекції у місті Києві задовольнити повністю.

2. Застосувати до приватного акціонерного товариства «Лівобережжяінвест» (код ЄДРПОУ 35391700) заходи реагування у вигляді тимчасової заборони виконувати роботи з експлуатації стаціонарних джерел викиду без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна, 4.

3. Покласти на Державну екологічну інспекцію у місті Києві обов'язок щодо забезпечення виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський