Постанова № 39088047, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20073/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Передові Технології Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Передові Технології Плюс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Передові Технології Плюс» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №97926552207 від 03.12.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що за Позивачем обліковується заборгованість розмірі 1 648 500,00 грн, яка виникла на підставі неповернення коштів за договором позики №5/12-08 про отримання поворотної фінансової допомоги, укладеного 05 грудня 2008 року між Позивачем та ТОВ «Мегаполісжитлобуд», як позикодавцем, та в порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не віднесена ним до складу інших доходів.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки помилковими з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 15.11.2013 року складено акт №661/26-55-22-07/33191861.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення вимог пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу, в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року в розмірі 1 027 585,00 грн та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в розмірі 18 220 597,00 грн, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за півріччя 2012 року в сумі

4 555 149,00 грн, ІІІ квартали 2012 року - 4 555 149,00 грн, за 2012 рік - 4 555 149,00 грн.

03.12.2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №97926552207, яким Позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 18 220 597,00 грн.

Згідно п.75.1 ст.75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Положеннями ст.135 Кодексу передбачено порядок визначення доходів та їх склад.

Згідно пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Кодексу доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно пп.135.5.4, 135.5.5 п.135.5 ст.135 Кодексу інші доходи включають, зокрема:

вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як вбачається із змісту пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 Кодексу до складу витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу).

Відповідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В матеріалах справи у підтвердження факту виконання в повному обсязі договору позики №05/12-08 від 05.12.2008 року містяться копії банківських виписок та платіжних доручень, які свідчать про повернення Позивачем отриманої позики, в тому числі і коштів в сумі 1 648 500,00 грн, за вказаним договором.

Зазначені документи оформлені відповідно вимог чинного законодавства, підтверджують реальне здійснення господарської операції, а тому є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та, відповідно, можуть слугувати підставою для формування податкового обліку.

Представник Відповідача в судовому засіданні при розгляді справи в апеляційній інстанції не заперечував факту виконання Позивачем умов договору позики в повнгому обсязі, однак свої дії щодо винесення податкового повідомлення рішення вважав правомірними, оскільки платником податків на момент проведення перевірки контролюючому органу не були надані докази щодо повернення коштів поворотної фінансової допомоги.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення з боку Позивача вимог пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Кодексу, оскільки вже на момент проведення перевірки Позивачем, отримані ним грошові кошти за договором позики були повернуті, а тому відсутні підстави вважати суму в розмірі 1 648 500,00 грн безповоротною фінансовою допомогою.

З огляду вказане, колегія суддів вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Передові Технології Плюс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №97926552207 від 03 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Постанова складена в повному обсязі 06 червня 2014 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.