Постанова № 39087943, 05.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2014 справа №905/759/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Богатиря К.В., Склярук О.І.при секретарі судового засідання:Федоріщевій І.О.за участю представників сторін: від позивача (скаржника) - не з'явився; від відповідача - Балтуцька О.М., довіреність №25/2554/4 від 02.12.2013р.; від третьої особи-1 - Потоцький О.В., довіреність б/н від 31.01.2013р.; від третьої особи-2 - Пилипенко Е.В., довіреність б/н від 01.04.2014р.; від третьої особи-3 - не з'явився;розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Екологічні Системи Донбасу", м. Донецькна рішення господарського судуДонецької областівід07.04.2014р. (повний текст підписано 08.04.2014р.)у справі№905/759/14 (суддя Демідова П.В)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Екологічні Системи Донбасу", м. Донецькдо Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар'їнський укрпромзбут", м. Мар'їнка Донецької області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтезпродсервіс", м. Донецьк; 3) Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, м. Донецькпро визнання недійсним договору іпотеки, укладеного сторонами 28.12.2010р. та посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №3675; зобов'язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку за укладеним між сторонами договором від 28.12.2010р., а саме: нежитлове приміщення загальною площею 419,9 кв.м на 5-му поверсі у будівлі бізнес-центру літ.А-8, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 48Б, що належить позивачу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічні Системи Донбасу", м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного сторонами 28.12.2010р. та посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №3675; зобов'язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку за укладеним між сторонами договором від 28.12.2010р., а саме: нежитлове приміщення загальною площею 419,9 кв.м на 5-му поверсі у будівлі бізнес-центру літ.А-8, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 48Б, що належить позивачу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2014р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/759/14 та залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мар'їнський укрпромзбут", м. Мар'їнка Донецької області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтезпродсервіс", м. Донецьк.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.02.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, м. Донецьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у справі №905/759/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійним договору іпотеки мотивоване необґрунтованістю вимог позивача, доведеністю матеріалами справи факту наявності у директора ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" ОСОБА_9 відповідних повноважень на підписання спірного договору іпотеки, відсутністю ознак укладання спірного договору іпотеки в результаті зловмисної домовленості вказаної особи з представником ПАТ «Банк Камбіо», доказів введення позивача в обману при укладанні вказаного договору та недоведеністю позивачем факту укладання договору іпотеки всупереч основній меті діяльності ТОВ "Екологічні Системи Донбасу", як укладеного без мети отримання прибутку.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку, рішення суду мотивоване відсутністю підстав для визнання вказаного договору іпотеки недійсним.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічні Системи Донбасу", м. Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. та прийняти нове рішення у даній справі про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.

Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2014р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В. та суддя Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2014р. порушено апеляційне провадження у справі №905/759/14, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.06.2014р.

Через канцелярію суду від представника відповідача - Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у даній справі - залишити без змін, оскільки вважає викладені в апеляційній скарзі доводи безпідставними, а рішення суду - законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні 03.06.2014р. представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін, на підставі доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники третьої особи-1 та третьої особи-2 в судовому засіданні також заперечили проти апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважають викладені в ній доводи необґрунтованими, а рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у даній справі - залишити без змін, оскільки вважають його законним.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надійшло клопотання від директора ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з відрядженням уповноважена представника товариства.

Враховуючи те, що позивач, як юридична особа, мав право направити в судове засідання іншого уповноваженого представника ТОВ "Екологічні Системи Донбасу", всі доводи проти рішення суду були викладені позивачем в апеляційній скарзі, а також те, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2014р. явка представника позивача (скаржника) не була визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача (скаржника) за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

17.12.2010р. між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк), ТОВ "Сінтезпродсервіс" (далі - позичальник-1) та ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" (далі - позичальник-2) була укладена генеральна кредитна угода №604/02-210.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.2 угоди, банк зобов'язався надати позичальнику-1 та позичальнику-2 кредитні кошти зі сплатою відсотків у розмірі 23% річних та банківські гарантії зі сплатою відсотків у розмірі 4%, але у будь-якому разі не менше гривневого еквіваленту 60.00 доларів США за кожний повний та неповний квартал фактичного терміну дії кожної гарантії, в порядку і на умовах, визначених у відповідних кредитних договорах, договорах про надання гарантій та додаткових угодах до них, укладених в межах цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.

Загальний розмір позичкової заборгованості Позичальників за кредитними. банківськими гарантіями, наданими в межах даної угоди, не повинен перевищувати 30 000 000,00грн.

Згідно із п.п. 1.2, 9.1 угоди, вона діє до 13.12.2013р. за умови повного погашення позичальниками кредитної заборгованості (позики, відсотків за користування. Комісій, штрафів та пені) за всіма отриманими в межах даної угоди кредитами.

Кредитні кошти та банківські гарантії надаються банком на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 2.1 угоди).

В межах вказаної генеральної кредитної угоди, 23.12.2010р. між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк) та ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №606/02-2010 (з урахуванням додаткових угод від 03.10.2011р., 01.12.2011р., 23.12.2011р., 28.12.2011р.).

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2011р.), банк надав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 14 805 000,00грн.на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, зі сплатою за користування кредитом 25% річних та зі строком повернення кредиту до 01.12.2012р.

Також, в межах вказаної генеральної кредитної угоди №604/02-2010 від 17.12.2010р., між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк) та ТОВ "Сінтезпродсервіс" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №608/02-2010 від 29.12.2010р. (з урахуванням додаткових угод від 03.10.2011р., 01.12.2011р., 28.12.2011р.).

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.2011р.), банк надав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 7 620 000,00грн.на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, зі сплатою за користування кредитом 25% річних та зі строком повернення кредиту до 01.12.2012р.

Крім того, 19.01.2011р. між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк) та ТОВ "Сінтезпродсервіс" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №610/02-2011 (з урахуванням додаткових угод від 01.06.2011р.03.10.2011, 28.12.2011р.).

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.2011р.), банк надав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 4 600 000,00грн.на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, зі сплатою за користування кредитом 21% річних та зі строком повернення кредиту до 01.12.2012р.

01.02.2011р. між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк) та ТОВ "Сінтезпродсервіс" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №612/02-2011 (з урахуванням додаткових угод від 01.06.2011р.03.10.2011, 28.12.2011р.).

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.2011р.), банк надав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1 193 045,00грн.на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, зі сплатою за користування кредитом 21% річних та зі строком повернення кредиту до 01.12.2012р.

02.02.2011р. між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк) та ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №613/02-2011 (з урахуванням додаткових угод від 01.06.2011р., 03.10.2011р., 01.12.2011р., 23.12.2011р., 28.12.2011р.).

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2011р.), банк надав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 1 444 000,00грн.на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, зі сплатою за користування кредитом 21% річних та зі строком повернення кредиту до 01.12.2012р.

08.02.2011р. між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - банк) та ТОВ "Сінтезпродсервіс" (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №617/02-2011 (з урахуванням додаткових угод від 01.06.2011р.03.10.2011, 28.12.2011р.).

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.2011р.), банк надав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 283 714,00грн.на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, зі сплатою за користування кредитом 21% річних та зі строком повернення кредиту до 01.12.2012р.

В забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою №604/02-2010 від 17.12.2010р. та кредитних договорів та договорів про надання гарантій, що укладені та будуть укладатися в її межах, а також додаткових угод до них, що можуть бути укладені в подальшому, між ПАТ «Банк Камбіо» (далі - іпотекодержатель) та ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" (далі - іпотекодавець) був укладений договір іпотеки від 28.12.2010р.

Відповідно до п. 1.1. вказаного іпотечного договору, іпотекодавець передав іпотеклдержателю в іпотеку об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення загальною площею 419,9кв.м на 5-му поверсі у будівлі бізнес-центру літ.А-8, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 48Б, що належить іпотекодавцю на підставі рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2010р. у справі №2/130пн, зареєстроване 03.09.2010р. в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП БТІ м. Донецька за реєстраційним номером 31400618, номер запису 322, в книзі 14дк-92, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №27207432.

Вартість об'єкту нерухомості на момент укладання договору була визначені за згодою сторін, ща відповідає ринковій вартості нерухомості, та становить 5 282 349,00грн.

28.12.2010р. цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №3676.

Договір іпотеки зі сторони іпотекодавця був підписаний директором ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" ОСОБА_9

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екологічні Системи Донбасу", м.Донецьк звернулось з позовом до господарського суду Донецької області у даній справі про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного сторонами 28.12.2010р. та посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №3675; зобов'язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку за укладеним між сторонами договором від 28.12.2010р., а саме: нежитлове приміщення загальною площею 419,9 кв.м на 5-му поверсі у будівлі бізнес-центру літ.А-8, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 48Б, що належить позивачу, оскільки вказаний договір іпотеки був підписаний посадовою особою ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" - директором товариства з перевищенням наданих йому установчими документами повноважень, договір іпотеки був укладений внаслідок введення позивача в оману та в результаті зловмисної домовленості представників банку та позичальників - ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" та ТОВ "Сінтезпродсервіс", що, на думку позивача, є підставою для визнання вказаного договору іпотеки недійсним, у відповідності до ст. 203, 207, 215, 230, 232, 236 Цивільного кодексу України.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин, відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічні Системи Донбасу", м. Донецьк є такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину повинен відповідати вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним та відповідати їх внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин, із якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. При цьому, до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду, нею може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 вказаного Закону).

Позивач, як на одну із підстав для визнання недійсним договір іпотеки від 28.12.2010р. посилається на те, що він був підписаний з боку "Екологічні Системи Донбасу" директором ОСОБА_9 за відсутністю відповідного рішення загальних зборів товариства.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами ст. 577 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про іпотеку», договір іпотеки укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами спірного договору іпотеки було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, передбачених законодавством для даного виду договорів, правочин був підписаний обома сторонами без заперечень, скріплені печатками сторін та посвідчені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 з відміткою про те, що нотаріусом при підписанні даних договорів була перевірена особа громадян, які підписали дані договори, встановлено їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатність ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" і повноваження їх представників.

Таким чином, позивач був обізнаний зі змістом взятих на себе зобов'язань іпотекодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків (тобто набуває цивільну дієздатність) і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Цивільного кодексу України та ст. 58 Закону України «Про господарській товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом (ст. 98 Закону України «Про господарській товариства»).

Згідно із ч. 2 ст. 145 ЦК України та ст. 62 Закону України «Про господарській товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до п.5.1 Статуту ТОВ «Екологічні системи Донбасу», затвердженого протоколом загальних зборів учасників №15 від 15.04.2008р., чинного на момент укладення спірного договору іпотеки, органами управління товариства є: вищий орган - загальні збори учасників, виконавчий орган - директор, контрольним органом є ревізійна комісія.

Пунктом 5.3.3 Статуту в цій редакції встановлено перелік питань, віднесених до компетенції загальних зборів учасників ТОВ «Екологічні системи Донбасу», при цьому зазначено, що загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, в тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції директора. Згідно із п.5.3.4 Статуту товариства , який є тотожним за змістом ч.2 ст. 98 ЦК України, рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.5.4.1 Статуту в редакції від 15.04.2008р., керівництво поточною діяльністю товариства здійснює його виконавчий орган - директор. Директор без довіреності діє від імені товариства, представляє його інтереси перед будь-якими юридичними і фізичними особами, усіма підприємствами, установами і організаціями, установами державної влади і управління, банками і нотаріусами, судами, іншими судовими, нотаріальними, адміністративними органами як на території України, так і зі її межами, укладає від імені товариства будь-які угоди (п.5.4.4 Статуту).

Таким чином, рішення про відчуження майна ТОВ «Екологічні системи Донбасу» на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, приймається більшістю не менш як у ѕ голосів учасників загальних зборів товариства, та є виключною компетенцією загальних зборів.

На дані положення посилається позивач в підтвердження недійсності спірного договору іпотеки, оскільки вважає, що вказаний договір не тільки був підписаний директором ТОВ «Екологічні системи Донбасу» ОСОБА_9 без наявності у неї відповідних повноважень, а крім того, даний договір фактично порушує право власності товариства на майно, що було передано в іпотеку, оскільки, на думку позивача, цей договір іпотеки був укладений директором товариства всупереч основній меті діяльності ТОВ «Екологічні системи Донбасу» та не має на меті отримання прибутку, а навпаки, спричиняє збитки товариству. В підтвердження цього позивач посилається на баланс ТОВ «Екологічні системи Донбасу», відповідно до якого, станом на 31.12.2010р. активи підприємства дорівнюють лише 8140,1тис.грн., тобто вартість об'єкту іпотеки, передбачена в п. 1.3 договору (5 282 349,00грн.), перевищує 50% вартості всього майна товариства.

В матеріалах нотаріальної справи щодо посвідчення приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 договору іпотеки від 28.12.2010р., що був укладений між позивачем та відповідачем, наданих до матеріалів даної справи третьою особолю-3, міститься протокол засідання загальних зборів ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" від 24.12.2010р.

Згідно даного протоколу, на засіданні загальних зборів товариства по питанням порядку денного були прийняті наступні рішення:

- про надання в заставу нежитлових приміщень, розташованих на 5-му поверсі будівлі бізнес-центру, площею 419.9 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул.. Рози Люксебург, буд. 48б, які належать ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" на праві власності, для забезпечення генеральної кредитної угоди №604/02-2010 від 17.12.2010р., укладеної між ПАТ «Банк Камбіо», ТОВ "Сінтезпродсервіс" та ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут";

- про уповноваження директора ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" ОСОБА_9 на укладання та підписання усіх необхідних документів для надання в заставу вказаних нежитлових приміщень для забезпечення генеральної кредитної угоди №604/02-2010 від 17.12.2010р.

Даний протокол підписаний учасниками товариства: ТОВ «СОМР5» в особі директора ОСОБА_11, ТОВ «Всукраїнська управляюча компанія» в особі генерального директора ОСОБА_12, директором ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" ОСОБА_9 та скріплений печаткою товариства.

Доказів визнання недійсними рішень загальних зборів, прийнятих ними 17.12.2010р. і зафіксованих в протоколі від 17.12.2010р. загальних зборів не надано. За таких обставин, як у суду першої інстанції, так і у судової колегії Донецького апеляційного господарського суду, відсутні підстави для неприйняття зазначеного протоколу як неналежного доказу.

Таким чином, спірний договір іпотеки з боку ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" був підписаний директором товариства ОСОБА_9, яка мала повноваження на його укладання, відповідно до рішення загальних зборів від 17.12.2010р.

Крім того, чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція Статуту ТОВ «Екологічні системи Донбасу» не містить обмежень повноважень директора товариства з укладення від імені товариства правочинів певною сумою договору у випадку вчинення правочину ним одноособово на виконання визначених статутом посадових обов'язків.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу позивача (скаржника) на те, що положення ст. 98 ЦК України та п.5.3.4 Статуту товариства фактично регламентують порядок прийняття рішень на загальних зборах саме щодо відчуження майна товариства, однак, як зазначалося вище, спірний договір іпотеки від 28.12.2010р. по суті є способом забезпечення виконання кредитного зобов'язання ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" та ТОВ "Сінтезпродсервіс" за генеральною кредитною угодою від 17.12.2010р. та безпосередньо не спрямований на відчуження майна ТОВ «Екологічні системи Донбасу».

У відповідності до ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Разом з тим, згідно із ст. 572 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про іпотеку» та умов самого договору іпотеки, іпотекодержатель має право у разі невиконання позичальниками своїх кредитних зобов'язань задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки.

Крім того, колегія суддів наголошує, що іпотека за своєю правовою природою є засобом забезпечення належного виконання зобов'язань та не видом господарської діяльності суб'єкта господарювання, тому не має на меті отримання прибутку.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору іпотеки, як укладеного з порушенням вимог ст. 98 ЦК України та п. 5.3.4 Статуту ТОВ «Екологічні системи Донбасу».

Одночасно, як на підставу для визнання недійсним спірного договору іпотеки від 28.12.2010р. позивач також посилається на те, що даний договір був підписаний з боку ТОВ «Екологічні системи Донбасу» під впливом обману.

Позивач вважає, що посадові особи позичальників за генеральною кредитною угодою - ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" та ТОВ "Сінтезпродсервіс" навмисно та цілеспрямовано ввели ТОВ «Екологічні системи Донбасу» в оману щодо фактів, які впливають на укладання Договору і мають істотне значення, зокрема, щодо правової природи правочину, його змісту, предмету, ціни, внаслідок чого можуть настати несприятливі наслідки для позивача.

Так, позивач зазначає, що директор ТОВ "Сінтезпродсервіс" ОСОБА_13 наголошувала на тому, що укладання договору іпотеки носить формальний та тимчасовий характер, предмет іпотеки буде замінено та отримані кредитні кошти буде повернуто вчасно та в повному обсязі. Однак, як наголошує позивач, на сьогоднішній день ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" та ТОВ "Сінтезпродсервіс" не вчиняється будь-яких дій, що свідчать про намір повернути грошові кошти, отримані ними на підставі генеральної кредитної угоди №604/02-2010 від 17.12.2010р.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3.10 постанови №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст.ст. 230-233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, ненадання технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі).

Як зазначалося вище, сторонами правочину - позивачем та відповідачем - при укладанні спірного договору іпотеки було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, передбачених законодавством для даного виду договорів, правочин був підписаний обома сторонами без заперечень, скріплені печатками сторін, що підтверджує наявність волевиявлення на його укладання з обох сторін, та посвідчені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 з відміткою про те, що нотаріусом при підписанні даних договорів була перевірена особа громадян, які підписали дані договори, встановлено їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатність ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" і повноваження їх представників.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами замовчування банком в оману директора ТОВ "Екологічні Системи Донбасу" щодо наявності обставин, що мають істотне значення для укладання спірного договору іпотеки, які є обов'язковими для кваліфікації правочину як вчиненого під впливом обману.

Крім того, в матеріалах справи наявні виписки з банківських рахунків ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" та ТОВ "Сінтезпродсервіс", які підтверджують часткове виконання ними зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в межах генеральної кредитної угоди №604/02-2010 від 17.12.2010р., що спростовує твердження позивача щодо наявності умислу зазначених осіб ухилитись від виконання взятих на себе кредитних зобов'язань.

Щодо доводів позивача (скаржника) про вчинення спірного договору іпотеки від 28.12.2010р. у результаті зловмисної домовленості представників ПАТ «Банк Камбіо», ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" та ТОВ "Сінтезпродсервіс" про те, що позичальники не мають на меті повертати отримані кредитні кошти, тому відповідач мав змогу задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до захисту порушеного права або інтересу, тобто повинно бути порушено право саме особи, яка звертається за відповідним захистом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не наведено та не обґрунтовано суду, які саме його права були порушені в результаті дій ПАТ «Банк Камбіо», ТОВ "Мар'їнський укрпромзбут" та ТОВ "Сінтезпродсервіс" та не доведено належними доказами наявність факту порушення вказаними особами цих прав.

Крім того, укладення директором ТВО «Екологічні системи Донбасу» ОСОБА_9 договору іпотеки №3675 від 28.12.2010р. в межах повноважень, вказаних в протоколі загальних зборів від 24.12.2010р., не може кваліфікуватись як вчинене в результаті зловмисної домовленості з представником ПАТ «Банк Камбіо».

Таким чином, ні судом першої інстанції, ні апеляційною інстанцією не встановлена наявність підстав для визнання недійсними спірного договору іпотеки №3675 від 28.12.2010р.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку за укладеним між сторонами договором від 28.12.2010р., а саме: нежитлове приміщення загальною площею 419,9 кв.м на 5-му поверсі у будівлі бізнес-центру літ.А-8, розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 48Б, що належить позивачу, у зв'язку з відсутністю підстав для визнання договору іпотеки недійсним.

Що стосується заяви відповідача та третьої особи-2 про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно із ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір іпотеки був укладений між сторонами 28.12.2010р., тобто, з урахування загального строку позовної давності, позивач звернувся до господарського суду із позовом у даній справі з пропуском строку позовної давності.

Разом з тим, за змістом ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, за захистом якого вона звертається до суду.

Для вирішення питання про застосування позовної давності суд, перш-за все, повинен з'ясувати, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

В даному випадку судом першої інстанції не було встановлено факту порушення прав та законних інтересів позивача, тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, а не у зв'язку із спливом позовної давності.

Дана правова позиція узгоджується із п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».

Колегією суддів не приймаються доводи позивача (скаржника) відносно того, що в порушення процесуального законодавства питання про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову було розглянуто судом першої інстанції лише при прийнятті рішення у даній справі, а не шляхом винесення окремої ухвали, що порушило право позивача на оскарження цього рішення окремо від рішення суду у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 67 ГПК України, про забезпечення позову виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

Статтею 106 ГПК України передбачений вичерпний перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені окремо від рішення місцевого господарського суду, зокрема, може бути оскаржена ухвала про забезпечення позову. В рішенні від 28.04.2010р. у справі №12-рп/2010 Конституційний суд України дійшов висновку, що оскарженню окремо від рішення суду також підлягають ухвали про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Разом з тим, ст. 84 ГПК України передбачено, що в описовій частині рішення має міститися, зокрема, стислий виклад клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, а в мотивувальній частині рішення - доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання сторін. При цьому даною статтею не передбачений вичерпний перелік клопотань, які можуть бути розглянуті судом при прийнятті рішення у справі.

Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушення або неправильного застосування норм процесуального права при вирішенні питання щодо відмови в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову при прийнятті рішення у даній справі.

Інші доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги колегією суддів, як безпідставні, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Місцевим господарським судом повно з'ясовані всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, норми матеріального та процесуального права були застосуванні судом правильно.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічні Системи Донбасу", м. Донецьк є такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у справі №905/759/14 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічні Системи Донбасу", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у справі №905/759/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2014р. у справі №905/759/14 - залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді К.В. Богатир

О.І. Склярук

Повний текст постанови складено та підписано 04 червня 2014 року.

Надруковано: 9 прим.:

1 прим. - скаржнику;

2 прим. - відповідачу;

3 прим. - третім особам;

1 прим. - у справу;

1 прим. - ГСДО

1 прим. - ДАГС