Рішення № 39087900, 03.06.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р. Справа № 923/691/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН", м. Конотоп Сумської області

до Військової частини А-1604, с. Чорнобаївка Херсонської області

про стягнення 736851 грн. 85 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Алябов Є.О. представник, дов. № 3 від 03.01.2014р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 1766 від 27.05.2014 р., до Військової частини А-1604 (відповідач) про стягнення 48081 грн. 85 коп., з яких 5831 грн. 3 % річних, 20663 грн. 10 коп. інфляційних та 21587 грн. 75 коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 526,527 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54, 83 ГПК України.

Ухвалою суду від 20.05.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03.06.2014 р.

Позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив та заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції та пені.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Між державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" та військовою частиною А-1604 було укладено договір від 08.08.2013 року № 278-13/23.

Згідно п. 1.1 договору позивач зобов'язувався надати послуги з капітального ремонту агрегатів наведених у Специфікації.

Згідно п. 1.2 договору відповідач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та у строки, передбачені договором.

Позивач надав послуги на загальну суму 688770 грн., що підтверджується Актом приймання наданих послуг від 24.12.2013 р., підписаним відповідачем та скріпленим його печаткою, накладними на відправку від 24.12.2013 р. № 338 та від 26.12.2013 р. № 345.(а.с. 15, 20-21).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки з позивачем за надані послуги здійснюються відповідачем протягом семи банківських днів з моменту підписання Акту приймання наданих послуг.

Враховуючи положення п. 4.1 договору, останнім днем розрахунку за надані послуги є 03 січня 2014 року, проте в порушення умов договору, замовник не перерахував грошові кошти на рахунок виконавця.

27 лютого 2014 року позивачем була направлена претензія з вимогою негайного перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів в розмірі 688770 грн.

Згідно відповіді на претензію від 28.03.2014 року № 449 відповідач визнав за собою основну заборгованість, але з позивачем не розрахувався.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач заявою № 1766 від 27.05.2014 р. зменшив позовні вимоги в зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 688770 грн.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми та враховуючи, що строк виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг сплив 03.01.2014 р. позивач нарахував відповідачу за період з 04.01.2014 р. по 16.04.2014 р. 20663 грн. 10 коп. інфляційних втрат та 5831 грн. 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань.

1) Розрахунок інфляційних втрат позивач здійснив за формулою:

Сума інфляційних втрат = С х Пс - С, де

С - сума заборгованості;

Пс - сукупний індекс інфляції, який розраховано наступним чином:

Пс = (П-1: 100)*(П-2: 100)*(П-3: 100)*...*(П-Z :100), де

П-1 - індекс інфляції за перший місяць прострочки;

П-2 - індекс інфляції за другий місяць прострочки;

П-3 - індекс інфляції за третій місяць прострочки;

П-Z - індекс інфляції за останній місяць прострочки;

Сума заборгованості складає 688770 грн.

Період прострочки - з 04.01.2014 р. по 16.04.2014 р.

Сукупний індекс інфляції - 1,03

Сума інфляційних втрат = 688770х 1,03 - 688770 = 20663,10 грн.

2) Розрахунок 3% річних позивач здійснив за формулою:

Сума процентів = С х 3 х Д : 365 :100, де

С - сума заборгованості;

Д - кількість днів прострочення.

Сума заборгованості складає 688770 грн.

Кількість днів прострочення складає: з 04.01.2014 р. по 16.04.2014 р. - 103 дні.

Сума процентів = 688770 х 3 х 103 : 365 :100 = 5831 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків у розмірі 20663 грн. 10 коп. та 3% на суму 5831 грн. відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку у пункті 9.2 договору передбачено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості у разі порушення більш ніж на 15 календарних днів строків оплати наданих послуг.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу за період з 19.01.2014 по 16.04.2014 р. за 88 днів 21587 грн. 75 коп. пені за наступним розрахунком:

Сума пені = С х р х Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

р - подвійна облікова ставка НБУ;

Д - кількість днів прострочення.

В нашому випадку сума заборгованості складає 688770 грн.

Облікова ставка НБУ за період з 9.01.2014 р. по 16.04.2014 р. складала 6,5%

Кількість днів прострочення складає: з 19.01.2014 р. по 16.04.2014 р. - 88 днів.

Сума пені = 688770 грн. х 13 х 88 :365 : 100

Сума пені = 21587, 75 грн.

Заперечення відповідача проти позовних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відсутність фінансування для погашення заборгованості не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання договірних зобов'язань.

При цьому відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому суд, враховуючи, що Військова частина є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, невиконання зобов'язань щодо вчасної оплати за надані послуги є наслідком недостатнього фінансування.

Окрім того, на час розгляду справи сума основної заборгованості погашена відповідачем.

За таких обставин суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню до 1 грн.

Відповідно до підпункту 9.4. пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню - до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 грн. пені та 20663 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 5831 грн. 3% річних. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення решти пені має бути відмовлено, у зв'язку із звільненням відповідача від її сплати.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.

Позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" має бути повернуто з державного бюджету 12910 грн. 04 коп. надлишково сплаченого судового збору.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А-1604 (75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, код ЄДРПОУ 08501380) на користь державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) - 1 грн. пені, 20663 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 5831 грн. 3% річних, 1827 грн. судового збору.

3.В стягненні решти пені відмовити.

4.Повернути державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) з Державного бюджету України 12910 грн. 04 коп. надлишково сплаченого судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Суддя Л.І. Александрова