Постанова № 39087849, 02.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.05.2014 справа №905/5669/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Солодовнікова О.В. - за довіреністю; Шляхова О.В. - за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А4176, м. Донецькна рішення господарського судуДонецької областівід22.10.2013 р. (підписано 28.10.2013р.)у справі№ 905/5669/13 (суддя Сажнева М.В.)за позовомДержавного підприємства "Артемсіль", м. Соледар Донецької областідо Військової частини А4176, с. Парасковіївка Артемівського району Донецької областіпростягнення 12 603,15 грн.В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року до господарського суду звернулось Державне підприємство "Артемсіль", м. Соледар Донецької області (Позивач) із позовом до Військової частини А4176, с. Парасковіївка Артемівського району Донецької області (Відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 93 від 02.08.2004 у розмірі 12 603,15 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.2013р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 11 912,01 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А4176, м. Донецьк, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що послуга протягом дії спірного договору позивачем фактично не надавалась, а отже й законних підстав до стягнення заборгованості не має.

Крім, того скаржник посилається на те, що розрахунки витрат щодо спільного використання технологічних мереж позивачем проводились самостійно, без узгодження з відповідачем, чим було порушено вимоги п.3 ст. 189, п. 1 ст. 190, п.2 ст. 191 ГК України та Методики обрахування плати за спільне використання технологічних мереж.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. провадження у справі було зупинено до розгляду по суті Господарським судом Донецької області справи №905/7844/13 за позовом Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А4176, м. Донецьк до Державного підприємства "Артемсіль", м. Соледар Донецької області про визнання договору №93 від 02.08.2004р. щодо спільного використання технологічних мереж недійсним та застосування реституції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. провадження у справі було поновлено.

Прокурор до судового засідання не з'явився, про причини неявки судову колегію не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора, що не скористався правом участі в судовому засіданні за наявними матеріалами справи

Представник відповідача протягом розгляду скарги підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача протягом розгляду скарги вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Між сторонами укладено договір № 93 про спільне використання технологічних мереж основного споживача від 02.08.2004р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених відповідачу до використання, а відповідач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за використання електричних мереж позивача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж позивача здійснюється згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача за передачу електричної енергії". Плата за використання електричних мереж позивача вноситься відповідачем на підставі рахунка, одержаного від позивача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів.

Позивач на виконання умов Договору, надавав відповідачу послуги з використання технологічних мереж ДП "Артемсіль" протягом періоду з грудня 2008 року по грудень 2009 року, що підтверджується актами прийому-здачі послуг по спільному використанню технологічних мереж основного споживача за вказаний період, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень (а.с. 32-42, 52-59, т. 1), а також рахунками-фактурами № 167 від 29.12.2008р., № 11 від 30.01.2009р., № 25 від 27.02.2009р., № 37 від 31.03.2009р., № 999 від 30.04.2009р, № 142 від 30.06.2009р., № 163 від 31.07.2009р., № 180 від 31.08.2009р., № 182 від 30.09.2009р., № 228 від 31.10.2009р., № 266 від 30.11.2009р. та № 280 від 31.12.2009р. (а.с. 89-100, т. 1), на загальну суму 13 181,59 грн.

Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг в повному обсязі, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з використання технологічних мереж ДП "Артемсіль" за Договором № 93 від 02.08.2004 за період з грудня 2008 року по грудень 2009 року включно у розмірі 12 603,15 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки позивачем заявлені вимоги саме з підстав невиконання відповідачем зобов'язань по Договору № 93 від 02.08.2004р., то й період нарахування заборгованості становить з грудня 2008 року по 14.12.2009р. включно та дорівнює 12 603,15 грн.

Судова колегія вважає безпідставними доводи прокурора щодо фактичного ненадання послуг за Договором оскільки це спростовується підписаними між сторонами актами прийому-здачі послуг.

Також рішенням господарського суду Донецької області від 03.03.2014р. по справі № 905/7844/13, що набрало законної сили відмовлено в задоволенні позову Донецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, м. Донецьк в інтересах держави в особі органу центральної виконавчої влади Міністерства оборони України, Військової частини А4176 до Державного підприємства "Артемсіль" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська про визнання договору № 93 від 02.08.2004р. щодо спільного використання технологічних мереж недійсним та застосування реституції з підстав, що порушені в апеляційній скарзі.

Судова колегія вважає безпідставним висновок господарського суду Донецької області щодо необґрунтованості позовних вимог в частині наявності заборгованості за другу половину грудня 2009 року в розмірі 691,14 грн. через укладення договору аналогійного змісту від 15.12.2009р. за № 112-19, оскільки спірний Договір передбачає визначення плати за розрахунковий період та не передбачає іншого порядку розрахунку.

Оскільки таким розрахунковим періодом є місяць, за змістом виставленого рахунку-фактури 26.01.2010р. за грудень 2009 р. (а.с. 19 т. 1) він виставлений на підставі саме спірного Договору, саме таким чином він відображений в бухгалтерському обліку сторін, а також виходячи зі змісту актів звірок сторін, що є в матеріалах справи, відсутні підстави вважати, що спірна сума за грудень 2009 року має бути розподілена за різними договорами.

За таких підстав висновок суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині саме через необґрунтованість їх заявлення є помилковим.

Разом з тим ст.ст. 256, 257 ЦК України визначено поняття строку позовної давності, як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В матеріалах справи наявна заява відповідача за підписом командира військової частини № 1745 від 30.08.2013р. (а.с. 179, т. 1) про відмову позовних вимог на підставі ст. 257 ЦК України через перебіг строку позовної давності.

Зазначена заява за своєю суттю є заявою про застосування позовної давності, обмеження щодо форми якої діючим законодавством не передбачено.

Оскільки з моменту порушення права позивача на отримання оплати за Договором до моменту звернення до суду вже перебіг зазначений строк, згідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України, суд першої інстанції мав відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за 2009 рік за спірним Договором у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Твердження суду першої інстанції, що відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності спростовується вищезазначеною заявою останнього.

Посилання в рішенні суду першої інстанції на пояснення представників відповідача в судовому засіданні 10.09.2013р., що нібито останній не заявляє про застосування строків позовної давності, а заперечує проти позовних вимог з інших обставин зазначено необґрунтовано, оскільки по-перше ці пояснення не заперечують проти факту наявності відповідної заяви, по-друге - діючим законодавством не передбачено скасування такої заяви, а по-третє - такі дії представників відповідача взагалі не охоплюються колом їхніх повноважень, що передбачені відповідними довіреностями (а.с. 195-196, т. 1).

Зазначення в протоколі судового засідання від 10.09.2013р. змісту питання суду першої інстанції щодо прагнення допомоги в наданні оцінки пояснень відповідача № 1745 від 30.08.2013р. є порушенням ст. 43 ГПК України.

За таких підстав суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо відсутності заяви відповідача про застосування строків позовної давності, що призвело до прийняття невірного рішення по справі.

Судова колегія протягом розгляду справи не встановила обставин переривання або зупинення строків позовної давності, а також не знайшла підстав до поновлення строків позовної давності.

Доказів таких складових позивачем не надано, про наявність таких не заявлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2013 р. у справі № 905/5669/13 слід скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права.

По справі слід прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з Військової частини А4176, с. Парасковіївка Артемівського району Донецької області заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 93 від 02.08.2004 у розмірі 12 603,15 грн.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А4176, м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2013р. у справі № 905/5669/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Артемсіль", м. Соледар Донецької області до Військової частини А4176, с. Парасковіївка Артемівського району Донецької області про стягнення з Військової частини А4176, с. Парасковіївка Артемівського району Донецької області заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 93 від 02.08.2004 у розмірі 12 603,15 грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 7 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3, 4 прокуратура

5 до справи

6 ДАГС

7 ГС