Рішення № 39087824, 05.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2014 р. Справа № 914/1493/14

За позовом: Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго», м. Львів,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів Львівської області,

про стягнення заборгованості в сумі 291' 609,27 грн.,

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.

Представники:

від позивача: Гай О.О.;

від відповідача: Старенький О.С.

На розгляд господарського суду Львівської області Інженерно-виробничим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий завод» про стягнення заборгованості у сумі 293' 304,39 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2014р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 13.05.2014р. Ухвалою суду від 03.06.2014р. строк розгляду справи продовжувався. Рух справи відображений у відповідних ухвалах суду. У судовому засіданні 03.06.2014р. оголошувалася перерва.

05.06.2014р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог, зокрема, пені, нарахованої за несвоєчасну оплату виконаних робіт за актами від 30.11.2012р. та 31.01.2013р. на суму 1'695,12 грн.

Щодо заяви про зменшення позовних вимог суд зазначає наступне. Відповідно до п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

У судове засідання 05.06.2014р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив стягнути з відповідача 281'743,04 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, 9' 813,04 грн. - 3% та 52,73 грн. - пені.

У судовому засіданні 05.06.2014р. представник відповідача проти задоволення позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог не заперечив, просив надати відстрочку виконання рішення на 6 календарних місяців.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01.03.2013р. між Інженерно-виробничим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» (підрядник, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (замовник, відповідач у справі) було укладено договір №2/12-ЖЦПК, відповідно до п.1.1 якого замовник передає, а підрядник зобов'язується виконати якісно і у встановлені терміни капітальний ремонт турбіни ПР-6-35/10/5М ст.№1 ТЕС ВАТ «Жидачівський ЦПК». Загальна сума договору складає 339' 954,00грн., у т.ч. ПДВ (20%) 56' 659,00 грн.

Підставою для розрахунку сторін є двох сторонній Акт здачі-приймання виконаних робіт форми КБ2, підписаний уповноваженими представниками замовника і підрядника (п.3.1 договору).

У п.3.2 договору сторони погодили, що замовник на протязі 5 днів після підписання договору перераховує підряднику аванс в розмірі 20% від загальної вартості робіт, вказаної в п.2.1 договору. Оплата за виконані роботи проводиться на підставі Акта шляхом двох перерахувань грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника по 40% від загальної вартості робіт, вказаної в п.2.1 договору наступним чином:

- перших 40% - не пізніше 10 днів з моменту завершення робіт та підписання Акта сторонами;

- других 40% - через місяць після звершення робіт (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору приймання-передача робіт проводиться сторонами на протязі 2-х днів після виконання робіт.

Підрядник приступає до виконання робіт по договору не пізніше 3-х днів після отримання авансу (п.4.1 договору). Підтвердженням закінчення робіт є підписання Акта виконаних робіт і передача звітної документації (п.4.3 договору).

29.08.2012 р. відповідачем перераховано позивачу 20' 000,00 грн. авансового платежу.

30.11.2012 р. сторони підписали Акт приймання виконаних робіт (за листопад 2012 р.) на загальну суму 135' 971,54 грн.

31.01.2013 р. сторони підписали Акт приймання виконаних робіт (за січень 2013 р.) на загальну суму 144' 621,26 грн.

19.03.2013 р. між Інженерно-виробничим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» (підрядник, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (замовник, відповідач у справі) було укладено договір №1/13-ЖЦПК, відповідно до п.1.1 якого замовник передає, а підрядник зобов'язується виконати якісно і у встановлені терміни заливку бабітом упорного підшипника з мехобробкою парової турбіни ПР-6-35/10/5М ТЕЦ ВАТ «ЖЦПК». Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи. Загальна сума договору складає 21' 151,20 грн., у т.ч. ПДВ (20%) 3' 525,20 грн.

Підставою для розрахунку Сторін є двох сторонній Акт здачі-приймання виконаних робіт форми КБ2, підписаний уповноваженими представниками замовника і підрядника (п.3.1 договору).

У п.3.2 договору сторони погодили, що замовник на протязі 5 днів після підписання договору перераховує підряднику аванс в розмірі 30% від загальної вартості робіт, вказаної в п.2.1 договору. Оплата за виконані роботи проводиться не пізніше 10 днів після підписання Акта шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Підрядник приступає до виконання робіт по договору не пізніше 3-х днів після отримання авансу (п.4.1. договору). Підтвердженням закінчення робіт є підписання Акта виконаних робіт і передача звітної документації (п.4.3 договору).

30.06.2013 р. сторони підписали Акт приймання виконаних будівельних робіт (за червень 2013 р.) на загальну суму 21' 150,70 грн.

Жодних претензій щодо якості виконаних робіт замовник (відповідач) не заявляв.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору підряду.

У силу статті 610, частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами обумовлено строк оплати виконаних робіт у п.3.3 договору №2/12-ЖЦПК та у п.3.3 договору №1/13-ЖЦПК.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2 договору №2/12-ЖЦПК та договору №1/13-ЖЦПК замовник (відповідач) зобов'язаний приймати і оплачувати роботи у відповідності з умовами договору.

Як убачається з матеріалів справи, позивач виконав обумовлені договором роботи, замовник (відповідач) підписав Акти приймання виконаних робіт на загальну суму 301' 743,50 грн., проте не сплатив їх вартості у визначений договором строк, тому заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 281' 743,04 грн. (301'743,50грн. -20' 000,00 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.8.2 договору №2/12-ЖЦПК за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по договору винна сторона сплачує на користь другої сторони пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожен день невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, але не більше 10% суми договору. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 52,73грн. пені за прострочення зі сплати вартості виконаних будівельних робіт є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови договорів підряду в частині своєчасної сплати виконаних підрядних робіт, тому вимога позивача про стягнення 9' 813,04 грн. - 3% річних є правомірною та підлягає до стягнення.

Відповідач просив суд відстрочити виконання судового рішення, оскільки з початку 2014р. ПАТ «ЖЦПК» працює лише на половину - щомісячні простої обладнання становлять до 14 календарних днів. Позивач подав письмові пояснення, у яких заперечив проти відстрочки виконання судового рішення. З даного приводу суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочкою є відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення (7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Згідно з ст.4-3, ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Подані заявником докази (копії наказів про зупинку основного технологічного обладнання комбінату, копію довідки балансу станом на 31.12.2013р., звіту про сукупний дохід на 2013р.) не підтверджують те, що боржник не в змозі своєчасно виконати рішення суду. Зокрема, відсутні докази складного матеріального становища відповідача та його фінансовий стан на момент прийняття рішення. Суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також те, що він більше ніж рік не виконує своїх зобов'язань за договорами. Крім того, відповідач не обґрунтував, чому саме виконання рішення необхідно відстрочити на 6 місяців і не подав доказів того, що після закінчення даного терміну підприємство матиме фінансову можливість оплатити заборгованість. Суд також бере до уваги те, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та здійснює таку діяльність на власний ризик, який відповідно до ст.42 ГК України є однією з ознак підприємництва, а комерційний ризик є одним із принципів підприємницької діяльності (ст..44 ГК України). Отже, труднощі, які виникли у відповідача у зв'язку із виконанням зобов'язань за договорами, охоплюються його підприємницьким ризиком.

З урахуванням наведеного вище, суд відмовляє у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п.1ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. При зверненні з позовом позивач сплатив 5'866,10 грн., однак судовий збір, враховуючи зменшення позовних вимог, повинен становити 5'832,19 грн., а тому зайво сплачену суму 33,91 грн. судового збору необхідно повернути позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п.1ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 610, 612, 837, 854 Цивільного кодексу України та ст.ст.3, 4-3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00278801) на користь Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» (79000-МСП, м. Львів, вул.Хімічна, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13810114) 281' 743,50 грн. - заборгованості, 9' 813,04 грн. - 3%, 52,73 грн. - пені та 5' 832,19 грн. - сплаченого судового збору.

3. У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

4. Повернути Інженерно-виробничому підприємству в формі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ременерго» (79000-МСП, м. Львів, вул.Хімічна, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13810114) 33,91 грн. зайво сплаченого судового збору.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 05.06.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 06.06.2014 р.

Суддя Яворський Б.І.