Ухвала суду № 39087667, 05.06.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 червня 2014 року 810/3477/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., перевіривши виконання вимог ст. ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України

позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс"

до

Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про

визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" від 03.06.2014 №500.

Відповідно до приписів статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем долучено до позовної заяви платіжне доручення від 04.06.2014 №818838, з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 73,08 грн. Разом з тим, у цьому платіжному дорученні відсутні докази отримання банком даного платіжного доручення, а також докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Суд зауважує, що статтею 9 Закону України "Про судовий збір" від 22.12.2011 №4282-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, ознакою дотримання вимог щодо сплати судового збору є зарахування сплачених коштів до Державного бюджету України, а обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви покладається на заявника.

При цьому, згідно з статтею 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2011 №2346-ІІІ платіжне доручення є розрахунковим документом для ініціювання переказу коштів, а пунктом 22.4 цієї ж статті Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Суд зазначає, що цим же Законом передбачено процедуру відкликання розрахункових документів (ст. 23), неможливість їх своєчасного виконання банком (ст. 22) з тих чи інших підстав та можливість часткового виконання розрахункового документа (відсутність або недостатність коштів на рахунку, дотримання черговості надходження та виконання розрахункових документів, тощо.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що всупереч вимог ч. 3 ст. 106 КАС України надане позивачем платіжне доручення не містить доказів зарахування вказаної у ньому суми до державного бюджету, отже не є належним доказом факту сплати позивачем судового збору. На думку суду, додатковим підтвердженням цього факту може бути довідка відповідної установи державної казначейської служби щодо зарахування вказаних у платіжному дорученні коштів до державного бюджету чи засвідчена печаткою та підписом уповноваженої особи відмітка банківської установи про здійснене нею виконання розрахункового документа та перерахування цих коштів до державного бюджету, тощо.

Отже, зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи приписи ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду належним чином оформленого оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі, встановленому чинним законодавством з доказами зарахування до Державного бюджету.

Суд звертає увагу позивача на те, що за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду судовий збір справляється у порядку і розмірах, передбачених Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, та за реквізитами, визначеними Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області.

Керуючись статтями 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви до 19 червня 2014 року.

Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Балаклицький А. І.