Постанова № 39087556, 03.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року № 813/3406/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Куксова В.Г.

представника відповідача - Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Сетвік» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

Закрите акціонерне товариство «Сетвік» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 року №0007151502 та №0007141502, які були прийняті за результатами перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, оформленої актом від 24.03.2014р № 521/15-2/33073065.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області є незаконними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки користування земельною ділянкою яка знаходиться у м. Львові по вул. Ю. Федьковича, 55 було припинено ще 18.02.2008 р., а користування земельною ділянкою яка знаходиться у м. Львові по вул. Смаль-Стоцького, 1 - 02.12.2009 р. ЗАТ «Сетвік» не є платником податку плати за землю, а тому в ньому до нього не можуть бути застосовані згадані штрафні санкції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов від 20.05.2014 року. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, за результатами якої 24.03.2014р. складено акт № 521/15-2/33073065.

Згідно з даними актом, в порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України ЗАТ «Сетвік» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб.

На підставі даних вміщених в Акті відповідачем 09.04.2014 р. було прийнято: податкове повідомлення-рішення №0007151502, яким позивача було зобов'язано сплатити штраф у розмірі 517,44 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0007141502, яким позивача було зобов'язано сплатити штраф у розмірі 25 860,90 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ЗАТ «Сетвік» оскаржило їх до суду.

У судовому засіданні встановлено наступне.

ЗАТ «Сетвік» було стороною укладених з Львівською міською радою договору оренди землі від 26 травня 2005 р. (адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1) та договору оренди землі від 14 березня 2006 р. (адреса: м. Львів, вул. Ю. Федьковича, 55).

18 лютого 2008 р. між ЗАТ «Сетвік» згідно та ПП «Схід-Захід Україна» було укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти у власність належне Продавцю та праві власності нежитлове приміщення, а саме: будівлю під літерою «А-2» площею 2493,1 кв. м., яка знаходиться у м. Львові по вул. Ю. Федьковича, 55.

Рішенням господарського суду Львівської області 19.06.2013 р. по справі № 914/1314/13 встановлено, що фактичне користування земельною ділянкою на вул.Ю.Федьковича, 55 у м.Львові та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, правовідносини які виникли між ЗАТ «Сетвік» та Львівською міською радою на підставі договору оренди землі від 14 травня 2006 р. як і будь- які зобов'язання ЗАТ «Сетвік» є припиненими з 18 лютого 2008 р. В п. 2 резолютивної частини цього рішення зазначено: «визнати припиненими з 18.02.2008р. правовідносини між ЗАТ «Сетвік» та Львівською міською радою за договором оренди землі від 14.03.2006 р. та зареєстрованим у Львівській міській раді за №Ф-393».

Аналогічні обставини були встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 24.12.2012 р. по справі № 5015/4834/12 щодо земельної ділянки за адресою: м. Львів, на вул. Смаль-Стоцького,1, в пункті 2 якого зазначено: «визнати правовідносини які виникли між Закритим акціонерним товариством «Сетвік» та Львівською міською радою на підставі договору оренди землі від 26 травня 2005 р. припиненими з 02 грудня 2009 р.».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статею 269 ПК України передбачено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не користується земельними ділянками, які знаходяться за адресами: м. Львів, на вул. Смаль-Стоцького,1 та м. Львів на вул. Ю. Федьковича, 55.

Згідно з ч.І ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. «а», «е» ч.І ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою стороною права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Пунктом 7 ч.І ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ч.І ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частина 2 ст. 120 ЗК України визначає, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Враховуючи те, що користування земельною ділянкою яка знаходиться у м. Львові по вул. Ю. Федьковича, 55 було припинено ще 18.02.2008 р., а користування земельною ділянкою яка знаходиться у м. Львові по вул. Смаль-Стоцького, 1 з 02.12.2009 р., ЗАТ «Сетвік» не є платником податку плати за землю відповідно до ст.269 ПК України, а тому в ньому до нього не можуть бути застосовані вищевказані штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 22.11.2013р. подані податкові декларації за 2010-2012 роки, що спростовує твердження відповідача про те, що сума податкового зобов'язання по земельному податку є узгодженою, відтак податковий орган, неправомірно наклав штраф у розмірі 517,44 грн. та 25 860,90 грн., прийнявши податкові повідомлення-рішення №0007141502 та №0007151502.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, як передбачено ч. 1 ст. 71 КАС України, суд вважає, що органом державної податкової служби не представлено достатньо доказів, які б в своїй сукупності підтверджували підставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 09.04.2014 року №0007151502 та №0007141502.

Відповідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.04.2014 року №0007151502 та №0007141502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Сетвік» 182,70 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 06.06.2014 року