Ухвала суду № 39086845, 28.05.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/12251/13-ц Провадження № 22-ц/795/1074/2014 Головуючий у I інстанції -Лямзіна Н. Ю. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Бойко О.В., Шитченко Н.В.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.04.2014 року, яким в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, та ухвалити нове, яким повністю задовольнити вимоги.

Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В скарзі апелянт зазначає, що відповідно до п. 7.3 укладеного між сторонами Кредитного договору сторони погодили, що строк дії Договору встановлюється з дня його підписання Сторонами і діє до повного виконання Позичальником зобов»язань за цим Договором.

Вказаний пункт договору означає, що строк дії договору не є припиненим й на сьогоднішній день, а відтак, не є пропущенням строків позовної давності, оскільки зобов»язання за договором не виконані.

Вказує, що оскаржуваним рішенням суд позбавив банківську установу права стягнути заборгованість з боржника в зв»язку з неповним дослідженням матеріалів судової справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.02.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50-0101001/ФК-08, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4115,00 грн. зі строком кредитування 24 місяці, сплатою 19,50% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 15.02.2008 по 12.02.2010 року.

У порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов»язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 15.10.2013 року утворилась заборгованість, яка згідно довідки становить 3142,84 грн. (а.с. 14).

02.07.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ „Дельта Банк" було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов»язань в обсязі та на умовах , визначених договором (п. 4. 1 Договору).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ „Дельта Банк" пропустило визначений положеннями цивільного законодавства трирічний строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, на чому в ході розгляду даної справи наполягав відповідач.

Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції і вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а ч.1 ст.252 ЦК України визначає, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який має визначається календарною датою або настанням події, з якою пов'язаний його початок.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позичальника достроково вимагати повернення частини суми позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору повернення Кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше як 171,46 грн. по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Тобто, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, після 02.07.2010 року, тобто укладення Договіру про передачу активів та кредитних зобов»язань, не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості по кредиту (а.с. 14, 15).

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» про чинність кредитного договору по теперішній час є необгрунтованими, зважаючи на таке.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В кредитному договорі зазначено, що сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 12.02.2010 року.

З даних договору про передачу Активів та Кредитних зобов»язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банку» від 30.06.2010 року (а.с. 16-20) та даних довідки (а.с. 15), яка підтверджує факт переведення прав вимоги ТОВ «Укрпромбанк» та фактичної заборгованості позичальників за кредитними договорами на користь ПАТ «Дельта Банку», вбачається що заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 05.07.2010 року становила 1814,58 грн., вказана сума зазначена і станом на 15.10.2013 року відповідно до довідки ПАТ «Дельта Банку».

Позов до суду було подано 04.12.2013 року, відповідачем до суду першої інстанції було подано заяву про застосування строку позовної давності (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України), що є підставою для відмови в позові (а.с. 57).

Таким чином, твердження апелянта про те, що строк дії договору не є припиненим й на сьогоднішній день та не є пропущеними строки позовної давності у зв»язку з невиконанням зобов»язання за договором, спростовується дослідженими судом даними кредитного договору, даними графіку платежів за договором, довідкою від 15.10.2013 року та даними про передачу активів (а.с. 5-10, 11, 14, 15).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не надають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.

Апеляційним судом не встановлено таких порушень норм матеріального і процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору між сторонами або таких, що тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення, а тому відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: