Постанова № 39085095, 29.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року № 826/5747/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000542202, №0000582202 від 28.01.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український фінансовий альянс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.01.2014 №0000542202, №0000582202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті від 09.01.2014 №2/1-26-50-22-02-32303123 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Український фінансовий альянс» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києва - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивачем не надано первинних документів, які дають право на відображення в податковому обліку відсотків за кредитом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Український фінансовий альянс» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 за результатом якої складено акт від 09.01.2014 №2/1-26-50-22-02-32303123 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що відповідач вказує на порушення позивачем вимог, зокрема, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 14.1.27 пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в результаті чого:

- завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 553 738 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 746 062 грн. за 1 квартал 2011 року в сумі 931 960 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 86 511 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 61 106 грн.

- занижено податок на прибуток на суму 40 856 450 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014:

- №0000542202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 764 533 грн.,

- №0000582202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій на загальну суму 45 254 755 грн. (за основним платежем 40 415 507 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 839 248 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем укладено з ВАТ «Кредит промбанк» договір від 11.02.2008 №49.8.2/01/2008-ВКЛ, відповідно до якого банк відкриває позивачу (позичальнику) відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 300 000 000 грн. з повною/частковою конвертацією у долари США та ЄВРО, а позичальник зобов'язується повернути кредити на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору Банк надає позивальнику кредити на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів. Кредити надаються для фінансування поточної господарської діяльності в тому числі, покриття витрат, пов'язаних з реалізацією проекту будівництва багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20.

З акту перевірки вбачається, що позивач задекларував наступні показники в складі валових витрат по вказаній операції: за 2 квартал 2010 року в сумі 3 000 грн, за 3 квартал 2010 року в сумі 3 000 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 48 324 018 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 10 807 582 грн.

Також, в акті перевірки вказано, що позивачем частково сплачено відсотки за кредитним договором від 11.02.2008 №49.8.2/01/2008-ВКЛ, а саме: за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 в сумі 12 000 грн.

На підставі вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що кошти за вказаним договором надходили не для покриття витрат, пов'язаних з реалізацією проекту будівництва багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою:м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, а для фінансування поточної господарської діяльності (покупка облігацій).

Також, в акті перевірки вказано, що кошти отримані за кредитним договором використовувались позивачем для купівлі облігацій та ведення іншої господарської діяльності (оренда приміщення, нотаріальні послуги, юридичні послуги, послуги депозитарію).

Крім того, відповідач вказує, що діяльність позивача за період з 01.04.2013 по 31.03.2011 є збитковою.

Також, відповідач вказує, що до перевірки не надано документів, які дають право на відображення в податковому обліку відсотків за кредитом та бухгалтерський розрахунок відсотків за кредитним договором.

Згідно п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності с регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України: „господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) .

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Враховуючи, що не надано документів, які дають право на відображення в податковому обліку відсотків за кредитом та бухгалтерський розрахунок відсотків за кредитним договором, висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 14.1.27 пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України на думку суду є обґрунтованим та знайшов підтвердження під час судового вирішення справи, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 02.06.2014