Ухвала суду № 39084037, 05.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1368/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Запорожана Д.В.при секретарі -Синявській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженої відповідальністю «Новотех-термінал» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач - ТОВ «Новотех-термінал» звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 року №0002852230. .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ферко». Відповідно до ст. 198 ПК України господарські операції щодо отримання позивачем товарів за договором поставки з вказаним контрагентом здійснювались з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, суми податку на додану вартість підтверджені первинними документами, складеними згідно з вимогами чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити для встановлення факту виконання сторонами зобов'язань. Укладені з контрагентом договір поставки та додатки до цього договору є дійсними та виконані сторонами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року адміністративний позов ТОВ «Новотех-термінал» було задоволено повністю. Було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 25.11.2013 року №0002852230.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що Позивач знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу від 28.10.2013 року за №1044 (а.с. 16), виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, повідомлення від 28.10.2013 №244/10/22-3 (а.с. 16) ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області відповідно до вимог п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Новотех-Термінал» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з ТОВ «Ферко» за період грудень 2012, січень, квітень, травень 2013.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт № 2547/15-53-22-3/33139052 від 08.11.2013 року (а.с. 18-32).

Згідно висновку зробленому відповідачем, ТОВ «Новотех-термінал» було порушено вимоги п.198.1, п. 198.2, 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого було завищено податковий кредит з ПДВ та занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму ПДВ -2073925 гривень та п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 та п.20.1.8 ПК України, в результаті чого було встановлено безпідставне включення в декларації з податку на прибуток до складу витрат суми витрат по постачальнику ТОВ «Ферко» на загальну суму 5097000гривень, окрім того, згідно акту перевірки, позивачем було порушено п.п. 20.1.8. ст.20 ПК України, а саме: було порушено право посадових осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в частині надання під час перевірки не всіх первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Позивач 19.11.2013 року надав до податкового органу заперечення до акту перевірки (лист від 19.11.2013р. № 800) (а.с. 99-104).

За наслідками розгляду заперечень ТОВ «Новотех-Термінал», висновки Акту перевірки були переглянуті у зв'язку з тим, що ТОВ «Новотех-Термінал» не було включено до витрат суму по господарським відносинам з постачальником ТОВ «Ферко» до декларації з податку на прибуток за 2012 рік та вказано порушення позивачем п.198.1, п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого було завищено податковий кредит з ПДВ та занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму ПДВ - 2073925 гривень. Результати розгляду заперечень оформлені листом податкової інспекції за №18718/15-53-22-3/12 від 25.11.2013 року (а.с. 105-112).

За висновками податкового органу, ТОВ «Новотех-Термінал» не мало право відносити сум податку до податкового кредиту по придбанню товару (соєвих бобів) у постачальника ТОВ «Ферко», у зв'язку з не підтвердженням фактів здійснення господарських операцій первинними документами, а саме документами, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, шляхові листи тощо) та складський облік товару, що не надало можливості встановити місце постачання товару.

За наслідками перегляду Акту №2547/15-53-22-3/33139052 від 08.11.2013 року, було виставлено та направлено податкове повідомлення-рішення №0002852230 від 25.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 2073925 гривень та за штрафними санкціями 1036963гривень (а.с. 113).

06.12.2013 року до ГУ Міндоходів в Одеській області ТОВ «Новотех-Термінал» було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0002852230 від 25.11.2013 року (а.с. 115-120), але (враховуючи рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області від 24.12.2013 року №1794\10\15-32-10-02-07 про продовження строку розгляду первинної скарги ТОВ «Новотех-Термінал»), рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області від 31.01.2014 року №261\10\15-32-10-02-07 було відмовлено в задоволені первинної скарги, а податкове повідомлення-рішення №0002852230 від 25.11.2013 року було залишено без змін (а.с. 121-126).

Перевіркою встановлені взаємовідносини позивача з ТОВ «Ферко» у періодах: грудень 2012, січень, квітень, травень 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що актом перевірки, не було встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту у перевіряємий період.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції виходячи з наступного.

Так з матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір поставки №06123 від 06.12.2012 року щодо придбання соєвих бобів (для технічних потреб), українського походження, врожаю 2012 року (Товар). Згідно предмету договору, ТОВ «Ферко» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «Новотех-Термінал» (Покупця), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар на умовах, що передбачені цим Договором. Кількість, асортимент, ціна Товару, терміни передачі й оплати Товару, місце постачання Товару визначаються Додатками до даного Договору, які є невід'ємними його частинами. Товар, що є предметом даного Договору належить Постачальнику на праві власності, не знаходиться під арештом і не є предметом позову третіх осіб (а.с. 46-47). До даного Договору були укладені Додатки №1 від 06.12.2012 року на поставку 1200 т товару; №2 від 14.01.2013 року на поставку 370 т товару; №3 від 06.02.2012 року на поставку 500 т. товару; №5 від 29.04.2013 року на поставку 880 т. товару; №6 від 06.12.2013 року на поставку 920 т товару. За результатами виконання умов договору сторони підписали відповідні акти приймання-передачі товару, акти підписані з боку сторін уповноваженими особами (директорами) та скріплені печатками підприємств. Передача товару здійснювалась на умовах СРТ INCOTERMS 2010. Продавець несе витрати по фрахту й перевезенні до пункту призначення, Покупець оплачує страхування вантажу. Ризики переходять в момент доставки вантажу до пункту поставки - Одеський морський торгівельний порт, а саме до ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (т1. а.с. 48,49,52,53,56-58, 61,62).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 та до Додатку № 6 від 17.05.2013 року позивач повернув товар в кількості 920 т, про що свідчать акт повернення товару (т.1 а.с. 65-67).

Також підтвердженням господарської операції придбання Товару у товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» є підписані відповідні видаткові накладні (т.1 а.с. 50,54,59,63).

Сума ПДВ за даними господарськими операціями підтверджена податковими накладними, отже законно була віднесена до податкового кредиту за грудень 2012 року, січень, квітень 2013 року.

Відтак, перевезення транспортними засобами Товару від ТОВ «Ферко» до ТОВ «Новотех-Термінал» не відбувалося, відповідно товарно-транспортні накладні та шляхові листи не оформлювались. Таким чином, моментом виконання обов'язку ТОВ «Ферко» щодо передачі Товару стало надання Товару в розпорядження ТОВ «Новотех-Термінал» за його місцезнаходженням Одеський морський торгівельний порт - ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Після приймання Товару ТОВ «Новотех-Термінал», товар був переданий до комісіонера відповідно до умов Договору комісії № К12063 від 06 грудня 2012 року укладеного між ТОВ «Новотех-Термінал» та ТОВ «Вторметекспорт» та додатків до цього договору, окрім того суду були надані відповідні акти прийму-передачі товару на комісію (а.с. т.1 33-45). Відтак, ТОВ «Новотех-Термінал» не вивозив даний Товар на свій склад. Подальша реалізація Товару була здійснена Підприємством «Вторметекспорт» у формі ТОВ: у кількості 868,870 т згідно укладеного контракту №С 2/2013-F від 04.02.2013р. з покупцем-нерезидентом «Black Sea Commodities Ltd» U.A.E. за умовами CPT (Incoterms 2010) - Одеський морський торговельний порт. Митна декларація №500060703/2013/000983 (форма МД-2. МД-6), Фітосанітарний сертифікат 75/15-059/ВА-415884. Вантажно-розвантажувальні роботи на судно m«SITHONIA» проводилися із залученням ТОВ «ЗПК Інзерноекспорт», коносамент №01; у кількості 1 201,130 т була здійснена на підставі укладеного контракту №С 9/2013-V від 28.03.2013р. з покупцем-нерезидентом «Black Sea Commodities Ltd» U.A.E. за умовами CPT (Incoterms 2010) - Одеський морський торговельний порт. Митна декларація №500060703/2013/0001986 (форма МД-2. МД-6), Фітосанітарний сертифікат 75/15-010/УР -014148. Вантажно-розвантажувальні роботи на судно m«ARIF АМСА» проводилися із залученням ТОВ «ЗПК Інзерноекспорт», коносамент №01; у кількості 880 т була здійснена на підставі укладеного контракту №С 18/2013- F від 23.05.2013р. з покупцем-нерезидентом «Black Sea Commodities Ltd» U.A.E. за умовами CPF (Incoterms 2010) - Одеський морський торговельний порт. Митна декларація №500060703/2013/0002771 (форма МД-2. МД-6). Фітосанітарні сертифікати 75/15-008/УР-094935, 75/15-008/У Р-094936. Вантажно-розвантажувальні роботи на судно m«ORHAM BAYRAKTAR» проводилися із залученням ТОВ «ЗПК Інзерноекспорт» коносамент №03.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки було надано на запит ДПІ від 14.08.2013 року №4234/10/15-53-22-3 письмові пояснення та відповідні завірені копії первинних бухгалтерських та податкових документів (лист від 30.08.2013 №277 (а.с. т.1 12-15)) по господарських відносинах з ТОВ «Ферко» за період грудень 2012, січень, квітень, травень 2013, а саме: договір поставки від 06.12.2012 №06123 з додатками, акти прийому-передачі товарів до Додатків до Договору поставки від 06.12.2012 року №06123 за грудень 2012 року, січень, квітень, травень 2013 року, накладні, видаткові та податкові накладні за грудень 2012 року, січень, квітень, травень 2013 року, акти приймання-передачі товару, виписки банку та інші документи, які стверджують факт реальних господарських відносин з контрагентом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також позиції у своїй практиці дотримується й Верховний суд України у своїх постановах від 01 червня 2010 року по справі за позовом ПП «Армівір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні, а також Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 12 лютого 2014 року у справі №К/9991/66418/12, від 26 березня 2014 року у справі №К/800/36974/13, від 14 квітня 2014 року у справі №К/800/23746/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року (п.57 Рішення) зазначив, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Також Європейським Судом визнано, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до довідки єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців на час розгляду справи апеляційним судом не має запису про припинення ТОВ «Ферко».

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженої відповідальністю «Новотех-термінал» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан