Рішення № 39083428, 06.03.2014, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/6328/13-ц

Провадження № 2/270/222/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

при секретарі Мізерній О. В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в місті Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МАКРИНОК - СЕРВІС» «Про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням»,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача - ПП «МакРинок - Сервіс» «Про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на обґрунтування якого зазначено, що відповідач є колишнім чоловіком позивача ОСОБА_1, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 22.09.2006 року. Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 01.04.2013 року, яке набрало законної сили 12.04.2013 року, їх шлюб розірвано, про що органом РАЦС 30.04.2013 року здійснена відповідна відмітка в паспорті ОСОБА_1 Жиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, - належать на праві часткової власності позивачам із частками: 3/4 частини квартири належать на праві власності позивачу ОСОБА_1, а 1/4 частина - позивачу ОСОБА_3 Відповідач вселився в цю квартиру як чоловік ОСОБА_1 та 14.08.2007 року його у ній зареєстрували. У травні 2012 року відповідач зі спірного житлового приміщення у зв'язку із розладом його стосунків із дружиною вибув, й зараз його місце мешкання не відоме. З колишньою родиною він не спілкується, а тому відомостей про його подальшу долю позивачі не мають. Оскільки реєстрація відповідача в спірній квартирі порушує їх право співвласників, самостійно з реєстрації він не знімається, іншим шляхом, окрім судового, вирішити це питання не уявляється можливим, а тому просили визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 - у зв'язку із відсутністю в ній без поважних причин більше шести місяців.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні змісту позовних вимог, та просила його задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи у зв'язку із неявкою в суд відповідача.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити /а. с. 21/.

Відповідач ОСОБА_4 неодноразово у судове засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи сповіщався своєчасно та належним чином відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства України, про причини своєї неявки суд не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи або її розгляд за його відсутності не надавав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача ОСОБА_2, що діяла на підставі довіреності, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до приписів частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача ОСОБА_3 свідчить його відповідна заява, що міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання цим позивачем особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно із положеннями частини 1 статті 224 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечували позивачі.

Допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснили, що вони мешкають по сусідству із позивачем ОСОБА_1, а відповідач ОСОБА_4 є її колишнім чоловіком, який не мешкає за спірною адресою з травня 2012 року, після того, як добровільно залишив житло у зв'язку із їх розлученням. З цього часу адресу на навідує, місце мешкання його не відоме.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, на які позивачі посилались як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника третьої особи, свідків та дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази у справі, - суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.01.1997 року, виданого Управлінням з обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, - належить на праві загальної сумісної власності ОСОБА_7 та членам його сім'ї: дочці ОСОБА_8, онуку ОСОБА_3, онучці ОСОБА_1 /а. с. 7/.

Відповідно до відомостей, що містяться у свідоцтві про смерть від 11.08.2006 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації смертей 11.08.2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 1852. Місцем реєстрації смерті є Міський відділ реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області /а. с. 8/.

Згідно відомостей, що містяться у свідоцтві про смерть від 05.02.2010 року, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що в книзі реєстрації смертей 05.02.2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 276. Місцем реєстрації смерті є Міський відділ реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області /а. с. 9/.

Зі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_20 20.09.2013 року, вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є її донька - ОСОБА_1 Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво, складається з 1/2 частини квартири, що знаходиться у АДРЕСА_1 /а. с. 10/.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 9733219 від 20.09.2013 року, власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 /а. с. 11/.

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 35185853 від 20.09.2013 року убачається, що 15.08.2013 року зареєстровано заповіт ОСОБА_8 у спадковому реєстрі під № 54887685 /номер у нотаріуса 14/2013/ /а. с. 12/.

Згідно до свідоцтва про шлюб /серії НОМЕР_1/, виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції 22.09.2006 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 22.09.2006 року, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1416. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка «ОСОБА_4», дружини «ОСОБА_1» /а. с. 13/.

Як убачається з рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 01.04.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрований 22 вересня 2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 1416, розірвано /а. с. 14/.

Згідно акту від 31.10.2013 року, підписаного директором ПП «МакРинок-Сервіс» у присутності ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - та ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, - вбачається, що вони підтвердили факт не проживання ОСОБА_4 з травня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1 /а. с. 17/.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України.

Так, з огляду на положення частини першої статті 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Як убачається з положень частини другої цієї ж статті член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У ході судового розгляду справи суду не було надано жодних доказів поважності відсутності відповідача у спірному житлі, понад встановлені строки, а також досягнення між сторонами по справі домовленостей про збільшення такого строку у порівнянні зі строком, визначеним законом.

Таким чином, на підставі досліджених доказів та наведених норм права суд вважає доведеним факт тривалого, безперервного, без поважних причин, впродовж строку, що перевищує один рік, не проживання та не користування житловим приміщенням за адресою своєї реєстрації ОСОБА_4 та не виконання ним обов'язку по утриманню, ремонту, сплаті комунальних послуг й квартирної плати, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування житлом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує, що позивачі, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагають компенсації /відшкодування/ понесених ними і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтею 405 Цивільного кодексу України, статтями 4, 8, 10, 11, 60, 61, 76, 158, 174, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 224-226, 292, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МАКРИНОК - СЕРВІС» «Про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням» задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини рішення було ухвалено, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті 06.03.2014 року.

Повний текст рішення було виготовлено та підписано суддею 11.03.2014 року.

Суддя: С. В. Мащенко