Ухвала суду № 39083238, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Київ К/800/41656/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013

у справі № 9104/176211/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Західсталь"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2012. Позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 №0004362301.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ТОВ Торгова група "Західсталь" є юридичною особою та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 657588. Підприємство перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ як платник податків та зборів та, зокрема, є платником ПДВ. Зазначені обставини підтверджуються копіями довідки відповідача від 08.02.2006 № 122, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 02612161.

В період з 05.03.2012 по 18.04.2012 Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 25.04.2012 № 904/22-1/32273650, в якому, серед іншого, встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на 146650,00грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 №0004362301, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 166654,50 грн., з яких 146650,00 грн. основного платежу та 19999,50 грн. штрафних санкцій.

Актом перевірки (підпункти 3.1.2 та 3.2.2) встановлено факт віднесення ТОВ Торгова група "Західсталь" до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток 733275,00грн., а також, до складу податкового кредиту 146655,00 грн. ПДВ компенсації за надання технічної підтримки ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" відповідно до умов договорів від 20.11.2009 № 7S10 та від 27.12.2010 № 196S11.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийшов до правильних висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, заниження ПДВ на 146655,00 грн., внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту у квітні та липні 2011 року 146655,00 грн. за послуги з технічної підтримки, за договорами від 20.11.2009 №7S10 та від 27.12.2010 №196S11, виконання яких не підтверджено належними доказами.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування спірного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, факт здійснення господарських операцій з надання послуг з технічної підтримки між позивачем та його контрагентом - ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", підтверджується наявними в матеріалах справи первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: актами приймання-передачі послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Щодо доводів відповідача про неналежне оформлення актів приймання-передачі послуг, оскільки в них відображено лише загальну назву наданих послуг та їх вартість, колегією суддів слід зазначити, що окремі неточності у заповненні даних актів - не зазначено, які саме конкретно роботи були виконані, не впливають на реальність господарських операцій з надання послуг, та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковий кредит сформовано позивачем на підставі належно оформлених податкових накладних та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

З урахуванням викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль