Ухвала суду № 39083174, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Київ К/800/47272/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.01.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013

у справі № 2-а-5028/11/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янка Глобал Вайн"

до Державної податкової інспекції у Бариславському районі Херсонської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.01.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 № 0000232310.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платником податків ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» за період 01.12.2010 по 31.12.2010, складено акт від 08.06.2010 № 275/231/36805359, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог:

- статей 203, 215, 626, 628, 629, 655, 656, 658, 662, 689, 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ»

- підпункту 7.4.1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 140623,00 грн. та занижено податок на додану вартість у розмірі 140014,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 № 0000232310, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 140014,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 35003,50 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Зі змісту пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що податковий кредит платника податку складається із сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» було укладено договір №14 від 01.12.2010, за умовами якого ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» зобов'язалась передати у власність позивача за плату товар згідно Специфікації №1 до Договору від 01.12.2010, а саме: етикетки відповідно до асортиментного ряду позивача, наклейки на гофроящики, поліетиленову упаковку, рекламне маркуваня - цінник «Новинка», воблери.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ», підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, банківськими виписками про оплату поставленого товару, довіреностями на отримання товару, актами внутрішнього переміщення товару.

Факт використання упаковки та поліграфічної продукції у власній господарській діяльності позивача підтверджується прибутковими накладними, на підставі яких дану продукцію було оприбутковано на склад комплектуючих у с.Одрадокамянка як запаси, витрати на придбання цієї продукції віднесено на собівартість готової продукції.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Посилання податкового органу на акт перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» №440/23-304/37190531 від 28.03.2011, який покладено в основу акта перевірки позивача від 08.06.2010 та став підставою для визначення зобов'язань із ПДВ, правомірно відхилений судами попередніх інстанцій, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2011, яка набрала законної сили, скасовано наказ ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на проведення перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ» та визнані неправомірними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія СТГ».

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судами попередніх інстанцій, що податковий кредит сформовано позивачем на підставі належно оформлених податкових накладних та отриманими в ході виконання господарських операцій.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль