Ухвала суду № 39083027, 21.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2014 р. м. Київ К-42973/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника позивача - Солтиса Т.П.,

представника відповідача - Царука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року

у справі № 2-а-16789/08/2270/4

за позовом Закритого акціонерного товариства «Хмельницька маслосирбаза» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Хмельницька маслосирбаза»)

до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Хмельницька маслосирбаза» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому (далі - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000602302/0/4536 від 06 червня 2008 року (№ 0000602302/1/6690 від 13 серпня 2008 року, № 0000602302/2/8084 від 12 вересня 2008 року, № 0000602302/3/10320 від 01 грудня 2008 року); № 0000592302/0/4535 від 06 червня 2008 року (№ 0000592302/1/6692 від 13 серпня 2008 року, № 0000592302/2/8085 від 12 вересня 2008 року, № 0000592302/3/10319 від 01 грудня 2008 року).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року позов задоволено. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому № 0000602302/0/4536 від 06 червня 2008 року (№ 0000602302/1/6690 від 13 серпня 2008 року, № 0000602302/2/8084 від 12 вересня 2008 року, № 0000602302/3/10320 від 01 грудня 2008 року) та № 0000592302/0/4535 від 06 червня 2008 року (№ 0000592302/1/6692 від 13 серпня 2008 року, № 0000592302/2/8085 від 12 вересня 2008 року, № 0000592302/3/10319 від 01 грудня 2008 року).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року - без змін.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» його правонаступником - ПАТ «Хмельницька маслосирбаза», що підтверджується статутом ПАТ «Хмельницька маслосирбаза» та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААА № 184730 від 07 липня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Хмельницькому провела виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2007 року та за червень 2007 року за наслідками інших платників податків, які свідчать про порушення Закону України «Про податок на додану вартість», за результатами якої був складений акт № 4503/23-3/00447729 від 28 травня 2008 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1464932,00 грн., у тому числі: за квітень 2007 року - 436139,00 грн., за травень 2007 року - 576040,00 грн., за червень 2007 року - 452753,00 грн.; вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 271965,00 грн., у тому числі: за травень 2007 року - на 57974,00 грн., за червень 2007 року - на 213991,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості молока обробленого, придбаного у ДП «Случ-молоко» на підставі договору постачання молока обробленого від 30 березня 2007 року б/н, з огляду на те, що: за наслідками аналізу інформації, отриманої із різних зовнішніх джерел було встановлено, що дії ДП «Случ-молоко» у червні - листопаді 2007 року в частині діяльності по договору постачання молока обробленого б/н від 30 березня 2007 року містять ознаки нікчемного правочину, оскільки являють собою імітацію господарської діяльності та є такими, що не призвели до реального настання правових наслідків, що засвідчено актом виїзної позапланової перевірки ДП «Случ-молоко» ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» від 23 квітня 2008 року № 274/233-33526889, проведеної Красилівською МДПІ, в якому було встановлено відсутність здійснення господарської діяльності ДП «Случ-молоко» по договору постачання молока обробленого від 30 березня 2007 року та, як наслідок, відсутність валових доходів та валових витрат в частині податку на прибуток, відсутність податкових зобов'язань та податкового кредиту в частині податку на додану вартість; на момент укладення договору поставки молока обробленого (30 березня 2007 року) у ДП «Случ-молоко» були відсутні необхідні ресурси для здійснення господарської діяльності по збору молока від населення та його переробки, зокрема, трудових ресурсів, приміщень, транспортних засобів; у ДП «Случ-молоко» відсутні необхідні дозвільні документи для здійснення господарської діяльності по заготівлі та обробці молока. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що оспорюваний договір, укладений між позивачем та ДП «Случ-молоко», носить фіктивний характер і не спричиняє реального настання наслідків, а тому є нікчемним у розумінні положень статті 228 Цивільного кодексу України.

06 червня 2008 року ДПІ у м. Хмельницькому на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000602302/0/4536, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2197398,00 грн., у тому числі: 1464932,00 грн. - за основним платежем, 732466,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

06 червня 2008 року ДПІ у м. Хмельницькому на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000592302/0/4535, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшила ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 271965,00 грн., у тому числі: за травень 2007 року - на 57974,00 грн., за червень 2007 року - на 213991,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку, за наслідками якого скарги позивача були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000602302/1/6690 від 13 серпня 2008 року, №0000602302/2/8084 від 12 вересня 2008 року, № 0000602302/3/10320 від 01 грудня 2008 року на аналогічну суму податкових зобов'язань та податкові повідомлення-рішення №0000592302/1/6692 від 13 серпня 2008 року, № 0000592302/2/8085 від 12 вересня 2008 року, № 0000592302/3/10319 від 01 грудня 2008 року на аналогічну суму зменшення бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-економічної експертизи № 11 від 05 листопада 2008 року, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та, як наслідок, зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки реальність господарських операцій по договору постачання молока обробленого б/н від 30 березня 2007 року, укладеному з ДП «Случ-молоко», підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які, крім іншого, надавались податковому органі під час проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податків права на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, із фактичною поставкою товарів (робіт, послуг), у ціні яких цей податок сплачений.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що господарські операції з придбання позивачем у ДП «Случ-молоко» молока обробленого на підставі договору б/н від 30 березня 2007 року мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: накладними на відвантаження продукції, копіями подорожніх листів, платіжними дорученнями про оплату отриманого молока, податковими накладними тощо. Вказані обставини також знайшли своє підтвердження у висновку судово-економічної експертизи № 11 від 05 листопада 2008 року. Договір на транспортне обслуговування, укладений 30 березня 2007 року між позивачем та ДП «Случ-молоко» в установленому законом порядку, недійсним не визнаний. Також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем у цьому випадку своїх валових витрат. Підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючий орган не зазначив, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Також, матеріали справи містять докази, які підтверджують факт наявності у ДП «Случ-молоко» необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності по збору молока від населення та його переробки, зокрема: договір оренди нежитлового приміщення від 01 квітня 2007 року, укладений між ДП «Случ-молоко» та ПМП «Цех сухого молока», актами введення в експлуатацію основних засобів, накладними на придбання основних засобів, балансом ДП «Случ-молоко», довідка Красилівської МДПІ про прийняття ДП «Случ-молоко» на роботу фізичних осіб у кількості 142 чоловік. Крім іншого, 11 червня 2007 року Управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області був виданий ДП «Случ-молоко» тимчасовий експлуатаційний дозвіл № 131218, відповідно до якого підприємству дозволяється заготівля молока сирого товарного, первинна обробка та транспортування в об'ємі, передбаченому технічною документацією.

Вказані обставини знайшли своє відображення на 14, 16, 17 аркушах акту перевірки.

Таким чином, цей суд дійшов висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України, а отже, фактичні обставини свідчать про здійснення господарської діяльності між позивачем та ДП «Случ-молоко» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими у червні - листопаді 2007 року на виконання договірних умов між ними.

Відповідно до положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на те, що позивачем був правомірно сформований податковий кредит за квітень - червень 2007 року по господарським операціям з придбання у ДП «Случ-молоко» молока обробленого, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень - червень 2007 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Хмельницькому залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна