Ухвала суду № 39082934, 27.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Київ К/800/489/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополіна постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Севастополя від 28.05.2013 року Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 рокуу справі№ 827/736/13-аза позовомПриватного підприємства «АкваСтоп»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28.05.2013 року у справі № 827/736/13-а, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 28.11.2012 pоку № 0000450222, № 0000440222 від 28.11.2012 pоку, № 000001222 від 14.01.2013 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. п. 2, 5, 18 Порядку заповнення податкової накладної, ст. ст. 69, 96, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ПП «АкваСтоп» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з БВП «Строитель-Плюс», TOB «Бренд Строй», ПП «Пан Буд», ПП «Комманд», КП «Альянс» за період с 01.01.2009 року по 31.03.2012 року складено акт № 1307/22-212/32987618/48 від 06.11.12 року, яким зафіксовано порушення ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товарів; пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим занижено ПДВ у сумі 5 374,00 грн.; п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено ПДВ в загальній сумі 47 676,21 грн.; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено податок на прибуток в сумі 250 042,30 грн.; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 441 236,50 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000450222 від 28.11.2012 року, яким ПП «АкваСтоп» визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 774 123,45 грн. (основний платіж - 691 278,43 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 82 845,02 грн.), податкове повідомлення-рішення № 0000440222 від 28.11.2012 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59 590,00 грн. (за основним платежем 47 676,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11 919,00 грн.), а також податкове повідомлення-рішення № 000001222 від 14.01.2013 року, яким ПП «АкваСтоп» збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11 919,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачу грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність правочинів між ПП «АкваСтоп» та контрагентами ПП «Команд», КП «Альянс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Пан Буд», БВП «Строитель-Плюс».

Колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартсіть» визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою цім Законом, протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (спорудженням) основних фондів (засобів, у тому числі інших необоротних активів). Також право на віднесення сум податку до податкового кредиту встановлено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України та виникає у разі: придбання або виготовлення товарів (послуг), придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, тощо.

Згідно із пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Аналогічні положення містяться в п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в передбаченому статтею 9 Закону «Про податок на додану вартість» порядку.

Аналогічна норма закріплена в п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2.1 статті 5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Також склад витрат та порядок їх визнання встановлюються ст. 138 ПКУ.

Згідно із пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні положення визначені пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій позивача ПП «АкваСтоп» та контрагентами ПП «Команд», КП «Альянс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Пан Буд», БВП «Строитель-Плюс» підтверджується відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали неанульовані свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ.

Економічні види діяльності зазначених юридичних осіб відповідають виконаним роботам, наданим послугам по правочинам з ПП «АкваСтоп».

Також судом встановлено, що між позивачем ПП «АкваСтоп» та БВП «Строитель Плюс» була проведена зустрічна звірка, за результатами якої складений та наданий до матеріалів справи акт зустрічній звірки № 5915/23-211/32987618/331 від 30.11.2011 року за вересень 2011 року, по результатам якого відмінностей по даним контрагентів не виявлено.

Акт зустрічної звірки спростовує доводи податкового органу щодо відсутності взагалі даних зустрічних звірок з партнерами позивача.

Крім того, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АкваСтоп» з питань фінансово-господарських взаємин з контрагентами БВП «Строитель Плюс», ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Пан Буд» за період з 01.01.2009 року - 31.03.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000560222 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Апеляційним адміністративним судом 17.09.2013 року винесено рішення по справі № 827/615/13-а, яким визнано протиправним та скасоване вказане податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту документальної виїзної перевірки ПП «АкваСтоп» з питань фінансово-господарських взаємин між ПП «АкваСтоп» та БВП «Строитель Плюс», ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Пан Буд», ПП «Команд» та КП «Альянс» за період 01.01.2009 року - 31.03.2012 року, яким встановлено податкове зобов'язання з податку на додану вартість відносно ПП «Команд» та КП «Альянс» та податку з прибутку підприємств за всіма контрагентами.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням про скасування повідомлення-рішення податкового органу від 17.09.2013 року у справі № 827/615/13-а встановлені фактичні обставини за цими правовідносинами сторін та досліджувалися докази щодо тих самих господарських операцій між тими ж сторонами, зокрема ПП «АкваСтоп» та БВП «Строитель Плюс», ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Пан Буд».

Посилання відповідача на кримінальну справу № 69-0146, порушену за фактами фіктивного підприємництва, та вирок Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.04.2013 року у справі № 123/3318/13-к відносно ОСОБА_4 обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки у вироку суду у справі № 123/3318/13-к вказані підприємства, яким ОСОБА_4 було здійснено пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, серед яких відсутні ПП «АкваСтоп», ТОВ «Бренд-Строй», ПП «Комманд», ТОВ «БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», а доказів наявності вироку у кримінальній справі № 69-0146 не надано.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірність висновків акта перевірки, що стали підставою прийняття податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджуються з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо безпідставності формування витрат та податкового кредиту позивачем через відсутність фактичного виконання операцій із спірними контрагентами, викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28.05.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року у справі № 827/736/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак