Ухвала суду № 39082896, 20.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року м. Київ К/800/61544/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській областіна постанову та ухвалуКіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 рокуу справі№ 1170/2а-183/12за позовомПублічного акціонерного товариства «Олександріявтормет»до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року у справі № 1170/2а-183/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 28.10.2011 року № 0000012330 та № 0000022330.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. пп. 7.7.2, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

З наданих відповідачем документів вбачається, що він підлягає заміні правонаступником Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Олександріявтормет» з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП «Контур-Прим» за жовтень 2009 року складено акт № 722/2330/30384897 від 29.12.2011 року, яким зафіксовано порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 пп. пп. 7.7.10, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в жовтні 2009 року завищено податковий кредит на суму 342 693,00 грн., відповідно завищено заявлену суму відшкодування ПДВ за листопад 2009 року в розмірі 285 701,00 грн. та занижено ПДВ за жовтень 2009 року на суму 56 99200 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 11.01.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000012330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 285 701,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15 356,10 грн.; № 0000022330, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 71 240,00грн., в тому числі основний платіж 56 992,00 грн. штрафні (фінансові) санкції 14 248,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2009 року та заниження податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2009 року у зв'язку з неможливістю підтвердження сплати ПДВ по всьому ланцюгу постачання ПП «Контур-Прим» - ПАТ «Олександріявтормет» не підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем у справі (покупець) та ПП «Контур-Прим» (продавець) 05.01.2009 року укладено договір купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів, предметом якого є промисловий брухт та відходи чорних металів згідно з ДСТУ 4121-2002.

На момент укладення договору та на момент виконання своїх зобов'язань за договором сторони мали належним чином оформлені ліцензії на здійснення цього виду господарської діяльності.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сторонами за договором купівлі-продажу від 05.01.2009 року свої зобов'язання за договором виконано, а саме: продавець поставив товар, який покупець оплатив у встановлений договором строк. Придбаний позивачем товар використаний у подальшому у власній господарській діяльності.

На момент здійснення операцій та виписки податкових накладних ПП «Контур-Прим» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

З посиланням на п. п. 1.7, 1.8 ст.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суди дійшли вірного висновку, що оскільки в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по операціям з ПП «Контур-Прим» та подальше використання у власній господарській діяльності шляхом його подальшої переробки, формування транспортної партії та подальшого продажу іншим суб'єктам господарювання (металургійної промисловості), висновок про завищення податкового кредиту є помилковим.

Посилання податкового органу на неможливість підтвердження здійснення операцій по ланцюгу постачання обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки якщо контрагент або його контрагенти по ланцюгу не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або викликали сумнів у законності діяльності чи мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат по податку на прибуток за наявності факту реального вчинення господарської операції та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 28.10.2011 року № 0000012330 та № 0000022330, колегія суддів погоджуються з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання податкового органу про порушення судом першої інстанції ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України у зав'язку з відсутністю можливості взяти участь у судовому засідання через неповідомлення, підлягають відхиленню, оскільки підставою скасування судового рішення є порушення норм процесуального права, що призвели до прийняття незаконного рішення, а відповідач не вказав, яким чином це вплинуло на вирішення спору, не зазначив, які докази був позбавлений можливості подати. Крім того, в силу положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, оскаржуючи в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції, мав можливість надати всі необхідні докази в обґрунтування своїх доводів.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача правонаступником Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі № 1170/2а-183/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак