Ухвала суду № 39080055, 29.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4891/13-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у Миколаївській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області згідно поданої заяви в бажаному місці, визначеному позивачем на доданих графічних матеріалах.

Позов обґрунтовував тим, що на звернення до Головного управління Держземагенства у Миколаївській області в липні 2013 року із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, листом від 26.07.2013р. відповідачем, з посиланням на п.3 протоколу №31 засідання КМУ від 29.04.2013р. «Про виконання завдань і заходів Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки», відмовлено у наданні дозволу у зв'язку з відсутністю довідки Мостівської сільської ради про забезпечення власників худоби місцевої територіальної громади пасовищами для її випасання, а також зазначено, що документи, що посвідчують особу, повинні бути засвідченні в установленому порядку. Дії щодо такої відмови позивач вважає протиправними, оскільки статтею 118 ЗК України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, однак у своїй відповіді відповідач не зазначив підстав, визначених законом, для такої відмови.

Головне управління Держземагенства у Миколаївській області проти позову заперечило, зазначивши, що ним правомірно відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки подані ним документи були не належним чином засвідчені, а також відсутня довідка Мостівської сільської ради про забезпечення власників худоби місцевої територіальної громади пасовищами для її випасання. Відповідач зазначив, що повноваження щодо надання (передачі) земельної ділянки у власність є виключною компетенцією Головного управління, а тому примусити його через судове рішення реалізувати свої повноваження неможливо та є втручанням в діяльність органу виконавчої влади. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Миколаївській області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства. Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Миколаївській області прийняти та розглянути по суті заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління Держземагенства у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради, Доманівського району, Миколаївської області.

Листом від 26.07.2013р. відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою із посиланням на п.3 протоколу №31 засідання Кабінету міністрів України від 29.04.2013р. «Про виконання завдань і заходів Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки», у зв'язку з відсутністю у позивача довідки Мостівської сільської ради про забезпечення власників худоби місцевої територіальної громади пасовищами для її випасання. Також, відповідач зазначив, що надані ОСОБА_1 копії документів, що посвідчують його особу, не були засвідчені належним чином у встановленому законом порядком.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова Головного управління Держземагентства у Миколаївській області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою є незаконною, оскільки відповідачем не зазначено визначених законом підстав для такої відмови. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності площею не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст.118 Земельного кодексу України, частинами 6 та 7 якої визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, вказаний перелік підстав для відмови є вичерпним, однак у листі від 26.07.2013р., яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області не зазначено жодної з підстав для такої відмови, передбачених ст.118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на п.3 протоколу №31 засідання Кабінету міністрів України від 29.04.2013р. «Про виконання завдань і заходів Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки», оскільки зазначений протокол не є законом або прийнятим на підставі нього нормативно-правовим актом в розумінні ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Також, суд апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень апелянта, що листом від 26.07.2013р. відповідачем були надані позивачу відповідні роз'яснення та запропоновано долучити до заяви додаткові документи, оскільки у вказаному листі прямо зазначено, що у зв'язку з відсутністю підготовлених матеріалів Головне управління відмовляє ОСОБА_1 у наданні дозволу.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.