Постанова № 39079809, 03.06.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. Справа № 924/178/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі Карпець О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Ялівчук А. А.

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.14 р. у справі № 924/178/14

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м.Хмельницький

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького

про стягнення 619 034,51 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2014 р. у справі №924/178/14 (суддя Музика М.В.) задоволено позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького про стягнення 619 034,51 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2014 р. у справі №924/178/14 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, відстрочити сплату судового збору, застосувати строк позовної давності до стягнення заборгованості. Скасувати рішення від 03.04.2014 року винесене господарським судом Хмельницької області та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Квартирно-експлуатаційний відділ м.Хмельницького посилається на ту обставину, що господарський суд Хмельницької області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що сума стягнення яка заявлена позивачем - це заборгованість відповідача за послуги з підвищення тиску холодної води, що надавалися в період з січня 2009 р. по грудень 2013р.

Відтак, позивач знав і повинен був знати про невчасні сплати КЕВ М.Хмельницький вартості наданих послуг з підвищення тиску холодної води та вчасно звернутись за захистом свого права.

Також, апелянт звертає увагу на те, що подана позивачем копія акта взаєморозрахунків станом на 27.12.13р. не є належним та допустимим доказом визнання КЕВ м.Хмельницький боргу за договором №01-06 від 01 січня 2006 року та не перериває перебігу позовної давності, оскільки, даний акт є по суті, документом, який містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій, проте, не може вважатись належним та встановленим фактом визнання борг, а відтак, переривати перебіг позовної давності.

Крім того, на думку апелянта акт звірки взаєморозрахунків не може бути підставою для стягнення з КЕВ м.Хмельницький на користь позивача заборгованості, оскільки даний акт не є первинним документом, який складено у відповідності до норм чинного законодавства України, і яким підтверджується здійснення господарських операцій, в результаті яких у КЕВ м.Хмельницький виникла певна заборгованість, тобто позивачем з урахуванням вимог ст.33 ГПК України не доведено існування заборгованості КЕВ м.Хмельницький. Скаржник вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за надані послуги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького прийнято до провадження, справу призначено до слухання та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

19.04.2014 р. Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" надало Рівненському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.2014 р. без змін.

21.04.2014 р. представник відповідача Маркітан А.В. на виконання вимог ухвали суду від 29.04.14 р. подав заяву №1456 від 20.05.14 р. про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 216 від 16.05.14 р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник позивача - Міського комунального підприємства "Хмельницьктепло-комуненерго" Ялівчук А.А. заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу №б/н від 14.05.14 р., та надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.14 р. у справі №924/178/14 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького у судове засідання не з'явився хоча про час та дату розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Крім того від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить долучити до матеріалів справи документи, що витребовувались ухвалою суду від 21.05.14 р., та проводити розгляд справи без участі представника КЕВ м. Хмельницький. В свою чергу, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду представник позивача Ялівчук А.А. заявила клопотання про долучення до матеріалів справи копії статуту МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та копії розпорядження НКРРКП №38 від 23.08.2013 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2006 року між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (позивач, підрядник) та Квартирно-експлуатаційним відділом (відповідач, замовник) укладений Договір №01-06 про надання послуг та протокол розбіжностей до нього.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник замовляє, а підрядник зобов'язується надати послуги по підвищенню холодної питної води для потреб мешканців будинків від ЦТП через підвищувальні насосні станції, розташовані в цих ЦТП: ЦТП по вул. Довженка, 7 та ЦТП по вул. Народної волі у м. Хмельницькому.

Пунктом 2.2.1 договору підрядник зобов'язується: забезпечити підвищення тиску холодної води ЦТП вул. Довженка. 7- Рвих.,=7,5кгс/см2, ЦТП вул. Народної волі Рвих = 7,5 кгс/см2. Порядок визначення вартості послуг, наданих позивачем, передбачено розділом 2 вказаного Договору.

Розділом 3 договору передбачено, що за надання послуг, передбачених даним Договором, замовник щомісячно сплачує підряднику кошти в сумі 8579,29 грн., в тому числі ПДВ 1429.88 грн., згідно розрахунку щомісячних витрат по підвищенню тиску холодної води та технічне обслуговування підвищувальних насосів ЦТП, що погоджується обома сторонами та є невід'ємною частиною даного Договору (п. 3.1 договору).

Відповідач здійснює оплату у десятиденний строк з дня виставлення підрядником рахунку за надані послуги. Оплата може бути здійснена грошовими коштами або зарахуванням зустрічних однорідних вимог сторін Договору, а також у формі вексельних розрахунків. (п.п. 3.2, 3.3 даного договору).

Даний Договір набуває чинності із 1 січня 2006 року та діє до моменту, поки одна сторін не виявить бажання його розірвати. (п. 4.1 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Сторонами підписано протоколи розбіжностей, якими узгоджено п. 3.1 договору та викладено в редакції, що за надання послуг, передбачених даним договором, "замовник" щомісячно здійснює оплату послуг "підрядника" по підвищенню тиску холодної питної води в розмірі, встановленому розрахунком, що погоджується обома сторонами та є невід'ємною частиною даного договору. У випадку встановлення "замовником" лічильника електроенергії оплата послуг по договору здійснюється в такому порядку: вартість послуг "підрядника" по підвищенню тиску холодної питної води визначається за розрахунком до договору, (за винятком вартості спожитої електричної енергії), а вартість фактично спожитої електричної енергії - відповідно до показів лічильника електроенергії. Крім того визначено, що оплата за надані послуги, передбачених даним договором "замовник" щомісячно сплачує підряднику кошти в сумі 8579,29 грн. в тому ПДВ 1 429.88 грн., згідно розрахунку щомісячних витрат по підвищенню тиску холодної води та технічне обслуговування підвищувальних насосів ЦТП, що погоджується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору.

Як свідчать матеріали справи, Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" у рамках зобов'язання за Договором про надання послуг здійснював у період з січня 2009р. по грудень 2013р. надання відповідачу послуг з підвищення тиску холодної води, однак у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати зазначених послуг на умовах і в порядку, передбаченому цим Договором, за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла за послуги з підвищення тиску холодної води, що надавалися в період з січня 2009 р. по грудень 2013 р., у загальній сумі 941 212,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками.

Між позивачем та відповідачем було укладено угоди про порядок проведення взаєморозрахунків між організаціями: 25 березня 2009 року № 9 на суму 23 259,44 грн.; 17 грудня 2009 року № 34 на суму 31 457,51 грн.; 30 червня 2010 року № 50 на суму 52 912,18 грн.; 31 грудня 2010року № 50 на суму 34 266,49 грн.; 31 березня 2011 року б/н на суму 18 632,77 грн.; 30 червня 2011 року б/н на суму 12 839.76 грн.; 30 січня 2013 року б/н на суму 87 863,83 грн.; 29 березня 2013 року № 30 на суму 14 351,48 грн.; 31 грудня 2013 року № 117 на суму 46 594,93 грн. Відповідно до укладених угод, а також актів звірок розрахунків від: 25.12.2009 року, 31.12.2010 року; 31.03.2011 року; 30.06.2011 року; 30.01.2013 року; 29.03.2013 року; 31.12.2013 року. Відтак борг відповідача станом на 01.01.2014 року складає 619 034,51 грн.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся із позовом до господарського суду Хмельницької області про стягнення з відповідача 619 034,51 грн. по договору №01-06 про надання послуг з протоколом розбіжностей до нього.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького рахується 18 артсвердловин.

Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації видано Дозвіл №72 на спеціальне водокористування артсвердловинами для забезпечення господарсько-питних потреб та водопостачання населення на термін з 18.09.2013 р. до 18.09.2016 р.

Відповідно до Наказів №205 начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького від 01.10.2008 р. та №91 від 23.04.2014 р. проведено калькуляцію вартості послуг на затвердження тарифів на водопостачання по ВНС "Раково" КЕВ м.Хмельницький.

23.08.2013 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг видала Розпорядження №38 "Про встановлення вимог Міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплоенерго" щодо провадження інших ліцензованих, видів діяльності" а саме: забір, очищення та постачання води (експлуатація та технічне обслуговування підвищувальних установок тиску холодної води). Цей вид діяльності передбачений п.2.2. Статуту МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", затвердженого рішенням міської ради від 26.06.2007 р. №21 та зареєстрованого державним реєстратором Хмельницької міської ради 14.08.2007 р. за №16731050006000468 (з подальшими змінами).

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарські зобов'язання згідно положень ст.173 Господарського кодексу України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку між сторонами склалися відносини, які виникли з договору про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 1 статті 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне.

Спір між сторонами виник при виконанні господарського зобов'язання. За змістом статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин з підстав, передбачених Кодексом. Підставами виникнення господарських зобов'язань є юридичні факти - дії та події, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є вимога щодо їх належного виконання у відповідності до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг по підвищенню холодної питної води для потреб мешканців будинків від ЦТП, відповідно до даного договору позивачем було надано послуг на загальну суму 941 212, 90 грн., що підтверджується рахунками які містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за надані послуги розрахувався частково.

Таким чином, загальна сума заборгованості склала 619 034,51 грн., яка й заявлена позивачем до стягнення при подачі позову до суду.

Оскільки заявлена позивачем сума стягнення, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Хмельницької області в даній справі щодо задоволення позову та стягнення заборгованості з відповідача у сумі 619 034, 51 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про застосування строків позовної давності апеляційний суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено угоди про порядок проведення взаєморозрахунків між організаціям: 25 березня 2009 року № 9 на суму 23 259,44 грн.; 17 грудня 2009 року № 34 на суму 31 457,51 грн.; 30 червня 2010 року № 50 на суму 52 912,18 грн.; 31 грудня 2010року№ 50на суму 34 266,49 грн.; 31 березня 2011 року б/н на суму 18 632,77 грн.; 30 червня 2011 року б/н на суму 12 839.76 грн.; 30 січня 2013 року б/н на суму 87 863,83 грн.; 29 березня 2013 року № 30 на суму 14 351,48 грн.; 31 грудня 2013 року № 117 на суму 46 594,93 грн. Відповідно до укладених угод, а також актів звірок розрахунків від: 25.12.2009 року, 31.12.2010 року; 31.03.2011 року; 30.06.2011 року; 30.01.2013 року; 29.03.2013 року; 31.12.2013 року відповідач підтвердив та визнав свій борг, який станом на 01.01.2014 року складає 619 034,51 грн.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Судом першої інстанції надано правову оцінку зазначеним актам звірки з урахуванням положень ст.264 ЦК України та вірно встановлено, що підписання актів звірки є дією, яка свідчить про визнання відповідачем боргу та є підставою для переривання перебігу строку позовної давності.

З урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.2014 р. у справі №924/178/14 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №924/178/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Грязнов В.В.