Ухвала суду № 39079799, 02.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.06.2014 р. Справа№ 914/668/13-г

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Король М.Р., судді Іванчук С.В. та судді Яворського Б.І. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Будімекс" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2013 року у справi:

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Ювілейний-750", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будімекс", м.Городок Львівської області

про: зобов'язання до виконання мирової угоди

За участю представників:

від позивача (стягувача): не з'явився

від відповідача (боржника): Оприск І.С. - представник

У зв'язку з відпусткою судді Козак І.Б., автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено суддю Король М.Р. для розгляду вказаної заяви.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2014 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Будімекс" (вх..№ 2465/14 від 14.05.2014 року) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2013 року у справі № 914/668/13-г на 8 місяців згідно запропонованого графіку. Розгляд заяви призначено на 21.05.2014 року.

Беручи до уваги те, що розгляд справи відбувався колегіально в складі трьох суддів, в зв'язку з відпусткою судді Синчука М.М. та тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О.З., автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено новий склад колегії для розгляду даної заяви: головуюча суддя Король М.Р., суддя Іванчук С.В. та суддя Яворський Б.І., відтак строк розгляду заяви, встановлений ст. 121 ГПК України, розпочинається заново.

В судове засідання 21.05.2014 року позивач (стягувач) участь повноважного представника не забезпечив.

Заявник (боржник) участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, просив розстрочити виконання рішення господарського суду на 8 місяців у зв'язку з важким матеріальним становищем, вимоги ухвали суду 16.05.2014 р. не виконав.

Судом відкладено розгляд заяви на 02.06.2014 року.

В судове засідання 02.06.2014 року представник стягувача не прибув, через канцелярію суду подав письмові заперечення на заяву боржника про надання розстрочки виконання рішення суду (вх. №23497/14 від 30.05.2014 р.).

Представник боржника вимоги заяви про розстрочку виконання рішення суду підтримав, подав додаткові письмові пояснення по справі (вх. №23775/14 від 30.05.2014 р.).

Ухвалами від 02.06.2014 р. суд відмовив в задоволенні заяв позивача (стягувача) про відвід судді Король М.Р. від 21.05.2014 р. та про відвід складу суду від 30.05.2014 р.

Суд відхилив клопотання стягувача (вх. №22049/14 від 21.05.2014 р.) про зобов'язання боржника подати докази надіслання стягувачу копії заяви про розстрочку виконання рішення і доказів на її обгрунтування, оскільки 15.05.2014 р. через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів заяви доказів поштового відправлення стягувачу копії заяви про розстрочку виконання рішення та долучених до неї документів, зокрема, фіскального чеку та опису вкладення. Матеріали заяви про розстрочку виконання рішення суду та клопотання про долучення доказів поштового відправлення копії заяви позивачу (стягувачу) передано судді Король М.Р. 15.05.2014 р.

Крім того, суд відхилив клопотання стягувача (вх. №2582/14 від 21.05.2014 р.) про витребування господарським судом доказів, а саме: виписок із всіх банківських рахунків боржника про рух коштів у 2014 р., та клопотання про витребування господарським судом доказів (вх. №2720/14 від 28.05.2014 р.), а сааме: доказів перебування у власності боржника зазначеного у клопотанні майна з огляду на наступне:

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Обов'язок доказування наявності виняткових обставин, які можуть слугувати підставою, зокрема, для розстрочки виконання рішення суду, покладається на заявника. Крім того, ухвалою суду від 16.05.2014 р. суд зобов'язав заявника надати суду належні докази наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.10.2013 року позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Ювілейний-750" задоволено повністю. Зобов'язано боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю „Будімекс" до виконання умов укладеної 17.11.2011 року між ОСББ „Ювілейний-750" та ТзОВ „Будімекс" та затвердженої Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.11.2011 року у справі №5015/5880/11 Мирової угоди шляхом передачі стягувачу: Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку „Ювілейний-750" технічної документації на багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського обслуговування та вбудовано-прибудованим паркінгом по вул. І. Мечникова, буд. 20 у м. Львові, зокрема: схем електромереж цокольного поверху, проекту освітлення паркінгу, змін до Проектної документації на Будинок, схем сигналізації і камер спостереження, проекту системи пожежогасіння паркінгу, актів огляду прихованих робіт. Зобов'язано боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будімекс" до виконання умов укладеної 17.11.2011 року між ОСББ "Ювілейний-750" та ТзОВ „Будімекс" та затвердженої Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.11.2011 року по справі №5015/5880/11 Мирової угоди шляхом стягнення з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс" на користь стягувача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний-750" 252 000 грн. 00 коп. вартості невиконаних робіт, 53 888 грн. 78 коп. пені, 44 300 грн. 00 коп. штрафу та 6 450 грн. 87 коп. 3% річних, та стягнуто із боржника судовий збір у розмірі 1 147 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2013 року у справі № 914/668/13-г залишено без змін.

На виконання рішення суду від 16.10.2013 року та постанови від 17.03.2014 року у справі № 914/668/13-г суд видав накази від 26.03.2014 року.

25.03.2014 року боржник звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про відстрочку виконання рішення суду строком на 20 місяців.

Ухвалою суду від 03.04.2014 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будімекс" в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2013 року у справі №914/668/13-г.

03.04.2014 року боржник звернувся із заявою про розстрочку виконання рішення суду на 20 місяців згідно запропонованого графіку.

Ухвалою від 10.04.2014 року суд в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Будімекс" від 03.04.2014 року (вх. №1738/14) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2013 року у справі №914/668/13-г відмовив.

Постановою від 17.04.2014 р. відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Львівської області від 26.03.2014 р. у справі №914/668/13-г.

14.05.2014 року до господарського суду Львівської області надійшла повторна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс" про розстрочку виконання рішення суду від 16.10.2013 року у справі №914/668/13-г строком на 8 місяців згідно запропонованого графіку.

Як зазначено у п. 7.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Свою заяву боржник обгрунтовує тим, що заявлена до стягнення за рішенням у даній справі сума є достатньо великою і її одноразова сплата може привести до зупинки діяльності товариства та його неплатоспроможності. Крім того, боржник зсилається на складне фінансове становище підприємства. Тому просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 8 місяців по 35437,50 грн. щомісячно.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника заявника, суд вважає дані обставини такими, що не є достатніми для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у п. 7.1.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до 7.2. вказаної Постанови, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

У заяві про розстрочку виконання рішення суду заявник наголошує на складному фінансовому становищі товариства, що підтверджує копією фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 03.03.2014 року та копією договору на будівництво житлового будинку № 027/ф від 29.02.2008 року, укладеного із ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер".

Боржник у своїй заяві вказує на те, що сума, присуджена до стягнення є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності боржника та його неплатоспроможності.

Також представник боржника звертає увагу суду на те, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи платіжних доручень від 08.04.2014 року №231 на суму 37639,65 грн. та від 13.05.2014 року № 300 на суму 35500,00 грн., заявником на виконання рішення господарського суду від 16.10.2013 року у справі №914/668/13-г у добровільному порядку здійснено часткове перерахування коштів позивачу (стягувачу).

У додаткових письмових поясненнях по справі заявник звертає увагу на те, що ТзОВ „Будімекс" виступає субпідрядником по ряду договорів, для виконання яких залучено кошти Державного бюджету. Боржник вважає, що у випадку арешту його рахунків та майна, це заблокує його господарську діяльність та унеможливить повне виконання ним зобов'язань.

При розгляді даної заяви суд виходить з того, що, оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в Постанові від 26 грудня 2003 року №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із вказаного вище випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Обставини, на які посилається заявник (важке фінансове становище підприємства), не є винятковими та не можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

З наведеного вбачається, що заявником не надано належних доказів в розумінні ст. 33 ГПК України наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Беручи до уваги викладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, наявність вини відповідача у виникненні спору, суд прийшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Будімекс" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2013 року у справі № 914/668/13-г на 8 місяців згідно запропонованого графіку є необгрунтованою, не підтвердженою належними доказами та такою, що не підлягає до задоволення.

Клопотання стягувача про припинення провадження у справі (вх. №22044/14 від 21.05.2014 р.) не підлягає задоволенню в зв'язку з тим, що не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Будімекс" (вх..№ 2465/14 від 14.05.2014 року) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2013 року у справі № 914/668/13-г на 8 місяців відмовити.

Головуюча суддя Король М.Р.

Суддя Іванчук С.В.

Суддя Яворський Б.І.