Рішення № 39078782, 02.06.2014, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

02.06.2014

434/762/14ц

2/434/1539/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/мотивувальна частина/

30 травня 2014 року Артемівський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді: Зорік М.В.,

при секретарі: Рябчинській В.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні у залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, ,

В С Т А Н О В И В:

До Артемівського районного суду м. Луганська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, в обґрунтування якої позивачка зазначила, що її тітці - ОСОБА_2 за життя належала квартира за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла та позивачка є єдиною її спадкоємицею за законом.

В передбачений законом 6 місячний строк, позивачка звернулась до Другої луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, за якою була сформована спадкова справа за № 54542453.

26.11.13. позивачка отримала від нотаріальної контори постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з неможливістю надати документи, що підтверджують родинні зв'язки або рішення суду про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.

Посилаючись на вказане, положення ст. 1264 ЦК України та зазначаючи про те, що починаючи з 26.11.2013р. вона мешкала разом зі спадкодавицею та вела з нею спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2, позивачка просила суд встановити факт її проживання однією сім'єю з лютого 2008р. разом з ОСОБА_2 та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлений позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі з вищенаведених підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву у якій проти позову заперечував посилаючись на відсутність доказів спільного проживання позивачки разом зі спадкодавицею та неможливість встановлення повного кола спадкоємців після померлої ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_3, допитана у судовому засіданні суду повідомила, що знає позивачку ОСОБА_1, їй відомо що позивачка доглядала за померлою ОСОБА_2 приблизно з 2007 року, у них були добрі стосунки, більше там нікого ніколи не бачила, після смерті ОСОБА_2 позивачка організувала поховання.

Вислухавши пояснення сторін, пояснення свідка та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 4).

30.05.2013р. позивачка подала до Другої Луганської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_2 в якій зазначила, що вона була зареєстрована та постійно проживала разом із спадкодавицею за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 5).

26.11.2013р. державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2 з тих підстав, що ОСОБА_1 не було надано доказів її родинних та інших відносин з спадкодавицею та доказів проживання з нею не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (а. с. 7).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

В обґрунтування свого позову, ОСОБА_1 вказала, що проживала разом з ОСОБА_2 з лютого 2008 р. за адресою: АДРЕСА_2.

Однак вищевказані обставини позивачка спростувала надавши на адресу суду копію власної заяви про прийняття спадщини від 30.05.2013р., в якій виклала інші відомості, а саме про свою реєстрацію та проживання разом зі спадкодавицею за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 5).

Про проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 також свідчить лікарське свідоцтво про смерть, де вищевказана адреса зазначена, як місце смерті ОСОБА_2

Крім того позивачка вказує, що спадкодавець ОСОБА_2 мешкала разом з нею однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_2 з лютого 2008 року до моменту смерті 22.05.2013 року, проте в квитанції про поховання вказана адреса похорон АДРЕСА_1.

З огляду на вказане, суд критично оцінює доводи позивачки про спільне проживання з спадкодавицею та розглядає їх як спробу ОСОБА_1 маніпулювати обставинами справи.

Надані позивачкою на адресу суду копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (а.с. 8), заповіту ОСОБА_5 від 28.12.07р. (а.с. 9), заяви про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_5 (а.с. 10), довіреності на управління автомобілем (а.с. 11), лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а. с. 12), копії паспорту на ім'я ОСОБА_1, з якої вбачається, що позивачка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 лише з 31.12.2010 року, замовлення на поховання (а.с. 13), не є належними доказами спільного проживання позивачки разом з ОСОБА_2 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Також вказані копії документів не є належними доказами родинних відносин позивачки з ОСОБА_2, оскільки вони не є метричними документами.

Суд також критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_3, оскільки пояснення свідка в частині спільного проживання позивачки саме з 2007 року, оскільки зазначений факт спростовуються іншими документальними фактами переліченими вище, а саме копією паспорту позивачки, копією лікарського свідоцтва про смерть, квитанції про поховання іті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, позивачка мала надати докази тих обставин на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог, однак вищевказаного процесуального обов'язку не виконала, у зв'язку з чим суд визнає заявлені нею позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 58-60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, - відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Судові витрати віднести за рахунок позивачки.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення викладено 02 червня 2014 року.

СУДДЯ М.В. Зорік