Ухвала суду № 39078747, 04.06.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1319/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 46 Бассак Т. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовіков О. М. суддівХрапко В. Д. , Дмитренко М. І. при секретаріАнкудінові О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_9 про визнання спільним майном подружжя непогашене зобовязання за договором позики та визнання в порядку поділу ? частини непогашеного зобовязання за ОСОБА_6, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_8 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_6, посилаючись на те, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2012 року між ними був розірваний шлюб. Під час перебування у шлюбі сторонами було придбано земельну ділянку площею 980 кв. м. та побудований будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2012 року було визнано право власності на ? спірного житлового будинку та земельної ділянки за ОСОБА_6 Вказаний житловий будинок був побудований за грошові кошти, які були позивачем отримані в позику 10 квітня 2005 року (тобто під час перебування в шлюбі із відповідачкою) від ОСОБА_9 у сумі 350 000 доларів США, еквівалент в гривнях на момент передачі коштів складав 1 750 000 грн. Протягом 2007 - 2011 років було повернуто 87 000 доларів США.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2013 року стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 заборгованість за договором позики в сумі 2 104 000 грн. Так як, за кошти одержані позивачем за укладеним в період шлюбу із відповідачкою договором позики, був побудований житловий будинок АДРЕСА_1, який рішенням суду визнаний обєктом права спільної сумісної власності подружжя, вважає, що зазначений договір позики створив обовязки щодо повернення грошових коштів і для відповідачки також.

На підставі викладеного просив суд визнати спільним майном подружжя, що підлягає поділу, непогашене зобовязання перед ОСОБА_9 за договором позики від 10 квітня 2005 року у розмірі 2 104 000 грн. та у порядку поділу спільного майна подружжя визнати ? частини спільного майна подружжя, а саме напогашене зобовязання перед ОСОБА_9 за договором позики від 10 квітня 2005 року за ОСОБА_6 у розмірі 1 052 000 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено.

Визнано зобовязання за договором позики від 10 квітня 2005 року перед ОСОБА_9 на суму 2 104 000 грн. спільним майном подружжя ОСОБА_5.

Визнано в порядку поділу майна подружжя ОСОБА_5 - ? частину боргового зобовязання перед ОСОБА_9 від 10 квітня 2005 року за ОСОБА_6 в розмірі 1 052 000 грн. та ? частину боргового зобовязання за ОСОБА_8 в розмірі 1 052 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 При цьому вказує, що рішення суду ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений договір позики був укладений позивачем в інтересах сімї, грошові кошти, отримані за договором позики використані на будівництво будинку за адресою АДРЕСА_1

Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду.

Як встановлено в судовому засіданні 29.07.1995 між сторонами був зареєстрований шлюб, який рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2012 року було розірвано. Під час перебування у шлюбі ними було придбано земельну ділянку площею 980 кв.м. та на спільні кошти побудований будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2012 року визнано нерухоме майно, яке складається з земельної ділянки площею 980 кв.м. та житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя. Визнано право власності на ? частину вказаного житлового будинку та земельної ділянки за кожним з подружжя.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2013 року задоволено позов ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 суму боргу за договором позики в сумі 263 000 доларів США, еквівалент у гривнях складає 2 104 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним з подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду україни від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховується також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сімї. Частиною другою ст. 73 СК України передбачена можливість накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним з подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2005 року ОСОБА_8 уклав з ОСОБА_9 договір позики, згідно з яким отримав кошти в сумі 350 000 доларів США, еквівалент в гривнях на момент передачі коштів складав 1 750 000 грн. для будівництва будинку за вищезазначеною адресою.

Таким чином, за наслідками укладення договору позики для будівництва будинку в інтересах сімї, боргові зобовязання перед позикодавцем виникають як для чоловіка, так і для дружини, незалежно від того, хто з подружжя отримував позику.

На підставі наявних у справі доказів ( розписок до договору позики, показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11.) суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позичені позивачем гроші були використані на будівництво будинку, тобто на потреби сім'ї.

Непереконливим є і посилання в апеляційній скарзі на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2013 року де вказано про недоведеність витрати позичених коштів в інтересах сім'ї. Це питання не було предметом розгляду по цій справі а апеляційна скарга ОСОБА_6, в якій вона звертала увагу на відсутність її згоди на отримання позики, - відхилена. Більше того в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_8 про визнання договору позики недійсним.

Також не може бути підставою для скасування або зміни рішення міськрайонного суду вказівка в апеляційній скарзі на ринкову вартість збудованого будинку.

За таких обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування або зміни цілком обґрунтованого та справедливого рішення. Районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив всі обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :