Справа № 276/569/14-ц
Провадження по справі №2/276/292/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2014 року смт. Володарськ-Волинський
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді: Криницького Л.В.
при секретарі: Свиридок А.В.
за участю:
позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
стягнення аліментів на повнолітню дитину,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду із названим позовом в обґрунтування якого вказує, що з з вини відповідача між нею і відповідачем ОСОБА_2 був розірваний шлюб. Під час спільного проживання у них народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, яка проживає з нею.
На даний час дочка навчається на денній формі навчання в Житомирському державному технологічному університеті, термін навчання з 01.09. 2013 року по 30 червня 2017 року.
Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, яка продовжує навчання, а тому потрібні кошти на сплату за проживання в гуртожитку, харчування, проїзд на навчання, придбання одягу. Вона не працює, ніяких доходів не має, а тому разом з дочкою перебувають в скрутному матеріальному становищі.
Відповідач аліментів за виконавчими листами не сплачує, отримуючи заробітну плату відповідач має можливість надавати дочці допомогу на її утримання.
Позивачка просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача аліменти на користь дочки - ОСОБА_3, у твердій грошовій сумі, в розмірі 1000 грн., щомісячно, до досягнення нею 23 років.
В судовому засіданні позивачка заявлений позов підтримала та пояснила, що дочка ОСОБА_3 навчається на денному відділення, державної форми навчання Житомирського державного технологічного університету, отримує стипендію, проживає в гуртожиток за який вона сплачує 1400 гривень за рік. Дочка харчується за свої кошти, витрачає кошти на проїзд додому на вихідні. Вона вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дорослої дитини, яка продовжує навчання.
Відповідач заявлений позов не визнав та пояснив, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу дочці, яка продовжує навчання так як він сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_5, якому 16 років від другого шлюбу. На даний час він одружений
- 2 -
і має на утримання двоє неповнолітніх дітей віком 5 та 11 років. Його дружина отримує мінімальну заробітну плату. Він на даний час не працює так як є інвалідом 3-ї групи і за станом здоров'я йому заборонено працювати на тяжких роботах та пов'язаних із змінним режимом роботи. На даний час він перебуває на обліку в Центрі зайнятості де буде перебувати до червня місяця.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню , з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 200 СК україни суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних факторів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.ч. 1,4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком повнолітньої ОСОБА_3, яка з 01.09. 2013 року продовжує на навчання на денній формі Житомирського державного технологічного університету, отримує стипендію в сумі 730 гривень на місяць, проживає в гуртожитку за який на даний час сплачує 1400 гривень за навчальний рік, харчується за свої кошти, витрачає кошти на придбання одягу, проїзд в громадському транспорті, ліки так як має певні захворювання, несе інші витрати пов'язані із навчанням, а тому суд вважає, що вона потребує матеріальної допомоги від батьків.
Позивачка з грудня 2013 року перебуває на обліку в районному Центрі зайнятості, отримує матеріальну допомогу розмір якої коливається від 140 до 544 гривень на місяць. Позивачка не надала суду доказів того, що вона за станом здоров'я не може працювати, не надала доказів того, яку матеріальну допомогу вона надає повнолітній дочці, яка продовжує навчання, не надала доказів свого матеріального стану.
Відповідач на час розгляду цивільної справи є інвалідом 3-ї групи по загальному захворюванню, отримує пенсію в сумі 1130 грн. 96 коп., перебуває на обліку в Коростенському міському Центрі зайнятості з 2 вересня 2013 року де отримує матеріальну допомогу із якої відраховуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5. З жовтня по травень йому нараховано 15545.08. грн.. із яких відраховано аліменти в сумі 6875,11 грн. .
Дружина відповідача, ОСОБА_6, яка є матір'ю його двох неповнолітніх дітей з якими проживає відповідач, працює, отримує заробітну плату в розмірі від 1397,24 грн. до 976,11 грн., тому вони разом утримують себе та дітей.
Суд вважає, що на час прийняття рішення по даному цивільному позову відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу дорослій дитині, яка продовжує навчання але в значно меншій сумі ніж просить стягувати позивачка.
Визначаючи суму аліментів , яку належить стягувати з відповідача на користь повнолітньої дочки, яка продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги суд враховує стан здоров'я відповідача, його доходи та членів його сім'ї, на час прийняття рішення, що утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, повинна і позивачка, яка є матір'ю
-3-
ОСОБА_3, а тому вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_3 належить стягувати, щомісячно, аліменти на період її навчання, але не більше як до досягнення нею 23 річного віку по - 400 гривень на місяць.
Дочка позивачки та відповідача з дитинства хворіла на ДЦП, на даний час має захворювання серця, а тому потребує лікування. Успішне опанування навчальних дисциплін, у тому числі, залежить від стану здоров'я студентки. Режим лікування потребує матеріальних затрат та не виключається на канікулярний період, а відтак суд приходить до висновку, що не доцільно у даному конкретному випадку виключати канікулярний період, оскільки у цей час здійснюється підготовка (оздоровлення) для продовження навчання, яке не припинилося, а приписи ст. 199 СК України не містять прямого застереження з цього приводу.
Встановлені судом обставини стверджуються матеріалами справи дослідженими в судовому засіданні, а саме: угодою про підготовку фахівця з вищою освітою, свідоцтвом про розірвання шлюбу, свідоцтвом про народження, квитанціями про перерахунки коштів за проживання вт гуртожитку, довідкою ЖДТУ про навчання повнолітньої дитини, виконавчим листом виданого судом Амур-Нижнєдніпровського району про стягнення аліментів, свідоцтвом про народження ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, довідкою про заробітну плату дружини відповідача, довідкою Коростенського МЦЗ, довідкою про отримання допомоги по безробіттю, медичними документами про захворювання та наявності 3-ї групи інвалідності, довідкою про отриману пенсію по інвалідності, довідками про захворювання відповідача та повнолітньої дитини, довідками ЦЗ, іншими матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.182, 198-200 СК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_1, пенсіонера по інвалідності
аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження в твердій грошові сумі - 400 гривень , щомісячно, до закінчення навчання, до 30.06.2017 року, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи з 12.05. 2014 року. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Рішення щодо стягнення аліментів у межах суми за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок на р/р 31219206700110, МФО 811039, ЄДРПОУ 37720643 УДК СУ у Володарсько-Волинському районі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько-Волинський районний суд.
Головуючий: /підпис/
Копія вірна.
Суддя:
Судове рішення № 39076942, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області) було прийнято 04.06.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 276/569/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: