Постанова № 39076405, 03.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Житомир справа № 806/6696/13-a

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

за участі секретаря Бортнік О.Г., Галайбі І.Б., Слісарчуку Б.Я, Барібан А.І.,

за участі представників:

позивача Поляка О.В.,

відповідача Савіцької І.С., Моголівець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення №0001602200, №0001592200, №0001582201 від 09.09.2013 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" звернулось з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби в якому просить (з урахуванням уточнень до позовної заяви) визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№ 0001602200 від 09.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 274226,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 137113,00 грн.;

№ 0001592200 від 09.09.2013 року в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3060775,00 грн.;

№ 0001582201 від 09.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 205000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 102500,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що протягом перевіряємого періоду не допускало порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1 п.п.138.8.1, п.138.8 ст.138, п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), зазначені в акті перевірки факти порушень закону є недостовірними та такими, що суперечать фактичним обставинам. Також вважає, що висновок Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби є надуманим, безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування сум грошового зобов'язання є такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у письмовому заперечені. Просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 16.08.2013 року Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська паливна група" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, про що було складено акт № 920/22-01/36863630 від 16.08.2013 року.

За наслідками проведеної перевірки встановлено, що в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1 п.п.138.8.1, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року, (із змінами та доповненнями) ТОВ "Українська паливна група" занижено податок на прибуток за 2011-2012 роки на суму 889558,00 грн., в тому числі за 2011 рік - на суму 615332,00 грн., за 2012 рік на суму 274226,00 грн., у тому числі: за І квартал 2012 року - на суму 596555 грн., за І півріччя 2012 року - на суму 1050102 грн., за 2012 рік - на суму 274226 грн., зменшення збитків за 2012 рік на суму 3538242,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що за даними головної книги за ІV квартал 2011 року прямі матеріальні витрати складають 290219656,71 грн. За даними р.05.1.1 додатку СВ, який є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV роки прямі матеріальні витрати підприємства складають 552792757 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 260890335 грн. Згідно поданих додатків СВ до Податкової декларації з податку на прибуток сума прямих матеріальних витрат за ІV квартал 2011 року складає 291902422 (552792757 грн. - 260890335 грн.).

Різниця у сумі 1682765,00 грн. є завищенням суми прямих матеріальних витрат за ІV квартал 2011 року.

Тобто, на порушення п.п.138.8.1, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року, (із змінами та доповненнями) ТОВ "Українська паливна група" завищено суму прямих матеріальних витрат у розмірі 1682765,00 грн. за ІV квартал 2011 року.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що витрати понесені підприємством в результаті здійснення операцій щодо придбання та реалізації паливно-мастильних матеріалів і половника перевищують дохід від такої реалізації за 2012 рік на суму 4366613,00 грн., що свідчить про відсутність ділової мети у діях платника податків.

Вказані обставини підтверджують економічну недоцільність ведення господарської діяльності підприємства, а саме: підприємством у складі ціни реалізації товару враховується незначний розмір націнки або реалізація ТМЦ нижче ціни придбання, який не перекриває всі інші витрати підприємства пов'язані із веденням господарської діяльності підприємства.

В ході перевірки встановлено, що доходи від операційної діяльності за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. складають 197102048,19 грн., собівартість реалізованих ТМЦ - 196504182,35 грн. При цьому, сума торгівельної націнки складає 597865,84 грн.

ТОВ "Українська паливна група" не надала в повному обсязі первинні бухгалтерські документи та інші документи, що підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства, у зв'язку з чим перевіряючими було складено акт №96/22-01/36863630 від 06.08.2013 року "Про ненадання ТОВ "Українська паливна група" оригіналів документів для проведення планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року".

Виходячи з цього, перевірка проводилась на підставі видаткових та податкових накладних, банківський виписок, відомостей нарахування заробітної плати, відомостей нарахування амортизації та даних головної книги.

ТОВ "Українська паливна група", в ході перевірки не надано договори на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює зробити висновок про те, хто саме несе витрати по транспортуванню ТМЦ (ТОВ "Українська паливна група" чи підприємства-покупці).

Також, в акті перевірки встановлено, що на порушення п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), ТОВ "Українська паливна група" занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 205000,00 грн. за січень 2012 року.

Підставою для даного висновку стало те, що у січні 2012 року ТОВ "Українська паливна група" виписано розрахунки коригування до податкових накладних за липень 2011 року та серпень 2011 року на кінцевого споживача, тобто неплатника ПДВ, у зв'язку із коригуванням поставки неплатнику ПДВ. Тобто, підприємством зменшено свої податкові зобов'язання за січень 2012 року на 205000,00 грн.

На підставі акту перевірки Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби були прийняті податкові-повідомлення рішення:

- № 0001602200 від 09.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 274226,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 137113,00 грн.;

- № 0001592200 про донарахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 3538242,00 грн.;

- № 0001582201 від 09.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем - 205000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 102500,00 грн.

Однак, суд вважає, що вказані рішення податковим органом прийняті з порушенням закону, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001602200 від 09.09.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями), (далі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п. 138.1.1 ст. 138 ПК України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч. 1 ст. 9 до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частин 3, 4, 5, 7 даної статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Встановлено, що факт завищення валових витрат в 4 кварталі 2011 року на суму 1682765,00 грн., це факт повернення товару покупцем (неплатником ПДВ), внаслідок не виконання останнім своїх зобов'язань, щодо його оплати.

За висновками акту перевірки, дані вказані в таблиці, де співставляються показники р.05.1.1 дод. до декларації з податку на прибуток та дані перевіряючих, за жовтень 2011 року в графі "28/90 повернення товару", а саме - "2173315,82 грн." не відповідають фактичним показникам бухгалтерського обліку за жовтень 2011 року та не мають місце відображення в головній книзі за жовтень 2011 року. Показник завищений на 1682765,00 грн., внаслідок чого в акті зроблено висновок, щодо відхилення узагальнюючого показника собівартості на 1682765,00 грн., та зроблено висновок, щодо заниження прямих витрат (собівартості).

Однак, суд вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.

Виходячи з записів головної книги сума собівартості повернення товару в жовтні 2011 року згідно бухгалтерського обліку становить 118507,02 грн. Тобто, фактично завищено суму прямих витрат (собівартість на суму 983808,80 грн.). Даний показник також підтверджується даними наведеними в таблиці акту перевірки.

По даним перевірки, коригування податкових зобов'язань підтверджені на рівні заявлених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість, а саме даними 7 графи таблиці. Коригування податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2011 року становить - 238577,00 грн. ПДВ, обсяг постачання по повернутих товарах, згідно виписаних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників склав 1191765,93 грн., а не як зазначено перевіряючими - 2173315,82 грн.

Суд зазначає, що перевіряючі вказуючи різні дані в таблицях акту перевірки по поверненню товару за жовтень 2011 року, всупереч собі їх підтверджують.

Щодо головної книги, яка оглянута в судовому засіданні, то необхідно зазначити, що показники головної книги за 4 квартали 2011 року співпадають з усіма показниками крім повернення, але бухгалтерський облік ведеться з врахуванням стандартів, а саме через подвійний запис всіх бухгалтерських проводок. Зміна показника при формуванні в одному рахунку тягне за собою зміну показників, як наслідок, щонайменше ще в одному.

Суд зазначає, що оборотно-сальдова відомість за 9-ть місяців 2011 року, на підставі якої зроблено співставлення з головною книгою за 4-й квартал 2011 року, та висновок щодо заниження суми ТМЦ на рахунку 28.1 в розмірі 992591,69 грн. в ході судового засідання не знайшли свого підтвердження, оскільки в Додатку № 3 до акту перевірки, а саме в узагальненому переліку документів, які було використано про проведенні перевірки ця оборотно-сальдова відомість не зазначена.

Разом з тим, в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом.

Відповідно до п.152,9 ст. 152 Податкового кодексу України, податковими періодами з податку на прибуток є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому ведення податкового обліку здійснюється наростаючим підсумком із початку року. Перевіряючі роблять висновки, щодо завищення прямих матеріальних витрат за 4 квартали 2011 року 1682765,00 грн., а не аналізують податковий період згідно Податкового кодексу України.

Крім того, за висновками акту перевірки, витрати понесені підприємством в результаті здійснення операцій щодо придбання та реалізації паливно-мастильних матеріалів і пиловника перевищують дохід від такої реалізації за 2012 рік на суму 436663,00 грн., що свідчить про відсутність ділової мети у діях ТОВ "Українська паливна група".

Однак, суд вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.

Податковий облік підприємства базується на бухгалтерському обліку, що передбачено Податковим кодексом України. В свою чергу підприємство при веденні бухгалтерського обліку керується Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" (далі по тексту - ПСБО).

ПСБО 16 "Витрати" п. 10 "Склад витрат" вказує, що собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 "Запаси". В сою чергу згідно ПСБО № 9 п. 9 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Пункт 8 ПСБО № 9 "Запаси" визначає, що придбані (отримані) або виготовлені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Встановлено, що доходи операційної діяльності позивача складають 697158,36 грн., собівартість включає один показник "901/26" в сумі 409332,57 грн., а всього собівартість реалізованих ТМЦ проставлено 4093332,57 грн. та сума торгівельної націнки розрахована "-3396174,21". Фактично 697158,36-409332,57=287825,79 грн. зі знаком плюс.

Таким чином, висновки акту перевірки не відповідають дійсності, а розрахунки відображені в ньому є надуманими та безпідставними.

З акту перевірки вбачається, що доходи від операційної діяльності за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. складають 197102048,19 грн., собівартість реалізованих ТМЦ - 196504182,35 грн. При цьому, сума торгівельної націнки складає 597865,84 грн. Крім того, ТОВ "Українська паливна група" не надала в повному обсязі первинні бухгалтерські документи та інші документи, що підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Однак, суд вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.

Встановлено, що ТОВ "Українська паливна група" (Покупець) були укладені контракти № TG - 4/2011 від 16.05.2011 року та №TD - 3/2011 від 16.05.2011 року між Компанією "Trade Oil Alliance LTD", Великобританія (Продавець) разом з відповідними доповненнями до них щодо придбання бензину автомобільного АИ-92-10 екологічно очищеного і палива дизельного автомобільного марки ЕН-590 сорт F.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Контрактів передбачено умови поставки - DAF перехід Словечно. Товар вивозиться із Республіки Білорусь.

Поставка товару здійснювалась залізничним транспортом в вагонах-цистернах загального парка залізних доріг по відгрузочним реквізитам, які надаються Покупцем Продавцю в формі Відгрузочної разнарядкі. По узгодженню сторін товар може бути поставлений в орендованих вагонах-цистернах чи цистернах покупця; повернення таких вагонів-цистерн в Республіку Білорусь здійснюється покупцем за власний рахунок.

Зокрема, матеріали справи містять копії договорів, які підтверджують витрати позивача по транспортуванню ТМЦ.

Крім того, на підтвердження реалізації придбаних ТМЦ кінцевому споживачу представником позивача були надані копії податкових накладних, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та копії прибуткових накладних.

Суд зазначає, що для проведення планової виїзної перевірки за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, підприємство надало первинні бухгалтерські, податкові документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку, головні книги та інші необхідні документи в повному обсязі, про що свідчить додаток № 3 до акта перевірки.

Перевіряючі не описують та ігнорують той факт, що під час проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження №320120060000000003 щодо службових осіб ТОВ "Українська паливна група", було вилучено ряд документів, а надання їх на момент проведення перевірки є неможливим. Разом з тим, під час проведення слідчих дій підприємство фактично було паралізоване, практично не проводило діяльність та зазнавало збитків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реальність господарської операції підтверджено фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а також наявністю інших юридичних фактів, що зумовлені результатами досягнення ділової мети у процесі здійснення законної підприємницької діяльності.

Щодо збільшення валових доходів на суму 477467,34 грн., позивач погоджується з цим порушенням, так як підприємство дійсно не нарахувало та не включили до валових доходів за 2012 рік відсотки за коригування поворотною фінансовою допомогою.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0001602200 від 09.09.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств винесене з порушенням вимог Закону та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001592200 від 09.09.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Підставою для прийняття даного рішення стали викладені в п.3.1.2 розділу 3 акту перевірки порушення в частині формування валових витрат ТОВ "Українська паливна група".

Однак, зважаючи на висновок про відсутність порушень закону при віднесенні сум до валових витрат, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, а тому дане податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню в частині 3060775,00 грн..

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0001582201 від 09.09.2013 року.

За висновками акту перевірки підприємством зменшено свої податкові зобов'язання з ПДВ за січень 2012 року на 205000,00 грн., у зв'язку із коригуванням поставки неплатнику ПДВ.

Однак, суд також вважає такий висновок податкового органу безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1. статті 188 Податкового кодексу України, База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 192.1, абз.2 п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Судом встановлено, що у січні 2012 року ТОВ "Українська паливна група" виписано розрахунок коригування до податкових накладних за липень 2011 року та серпень 2011 року на кінцевого споживача ОСОБА_5, тобто неплатника ПДВ у зв'язку із коригуванням поставки неплатнику ПДВ.

Разом з тим, компенсація вартості повернутих товарів платником не здійснювалась, так як початково реалізація ПММ була проведена без проведення оплати, на умові відстрочки платежу, за згодою сторін, якщо покупець не сплачує товар до відповідного терміну, він підлягає поверненню.

Так як кінцевий споживач не сплатив за поставлену продукцію в термін визначений за домовленістю, товар був повернутий та оприбуткований підприємством на 28.1 рахунок для подальшого продажу. Компенсація вартості повернутого товару покупцем не проводилась, так як початкової оплати від покупця на постачальника не було.

Таким чином, ТОВ "Українська паливна група" не проводила грошової компенсації при поверненні від кінцевого споживача, внаслідок того, що покупець не оплатив товар в установлений термін - оплата по даній операції була відсутня.

При цьому, суд зазначає, що надані відповідачем копії податкових декларацій підприємця ОСОБА_5 не можуть ніяким чином слугувати доказом ні неможливості придбання ним вказаних ПММ ні відсутності наміру виконати вказану господарську операцію, так як ОСОБА_5 виступав при укладенні такого правочину як фізична особа, а не як підприємець. По друге, навіть якщо припустити, що надана відповідачем податкова декларація може бути належним підтвердженням відсутності у нього достатніх коштів для здійснення такої операції, то в будь-якому випадку він не оплатив придбаний товар, через що позивач і здійснив відповідне повернення товару.

Разом з тим, відповідач не надав суду будь-яких належних доказів відсутності у ОСОБА_5 наміру придбати та оплатити цей товар, зокрема шляхом залучення необхідних коштів у інших юридичних чи фізичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 09.09.2013 року № 0001582201 та № 0001602200, а також податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 року № 0001592200 в частині зменшення від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3060775 грн., а тому суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013 року № 0001582201 та № 0001602200, а також податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 року № 0001592200 в частині зменшення від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3060775 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 08 квітня 2014 р.