Вирок № 39075712, 05.06.2014, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/7161/13-к

1-кп/262/22/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року

Пролетарський районний суд м. Донецька у складі

головуючого судді Кирилюк Н.А.

при секретарі Кузнецовій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013050890000267 за фактом скоєння

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого у м.Донецьку, громадянина України, працюючого, не має судимості, мешкає за адресою АДРЕСА_3

кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190 КК України,

за участю

прокурора Хейфец Ю.В.,

потерпілих ОСОБА_2,ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

ОСОБА_1, діючи умисно, з корислих мотивів шляхом обману, маючи намір на заволодіння грошовими коштами, які належать потерпілому ОСОБА_2, в період часу з квітня 2012 року по серпень 2012 року, нібито в рахунок продажу квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, що належала на праві власності ОСОБА_7 та в подальшому згідно договору купівлі-продажу від 10.08.2012 року була продана ОСОБА_8, достовірно знаючи про відсутність правовстановлюючих документів, які б йому надавали можливість розпоряджатися даною квартирою та усвідомлюючи неможливість законного переоформлення права власності на квартиру АДРЕСА_2, запропонував ОСОБА_2 отримати право власності на квартиру АДРЕСА_2, який передав йому грошову суму у розмірі 176000 гривень, а ОСОБА_1 в подальшому не бажав віддавати і не здійснив реєстрацію покупця квартири потерпілого ОСОБА_2

ОСОБА_2, будучи введеним в оману ОСОБА_1 щодо можливості останнього надати допомогу у сфері продажу квартири АДРЕСА_2, частками передав ОСОБА_1 грошові кошти у вищеказаній сумі ОСОБА_1 В подальшому ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2, шляхом обману, не виконав жодного із правочинів, направлених на організацію отримання квартири за вищевказаною адресою, не віддав грошові кошти потерпілому ОСОБА_2, причинивши матеріальну шкоду на суму 176000 грн.

Крім того, на початку червня 2012 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману, маючи намір на заволодіння грошовими коштами, які належать потерпілій ОСОБА_3, нібито у рахунок викупу заставного майна на прилюдних торгах, а саме квартири АДРЕСА_4, що належала на праві приватної валсності ОСОБА_3, запропонував останній допомогу у викупі вищевказаної квартири на прилюдних торгах, отримавши від неї грошові кошти у розмірі 123 000 грн., які в подальшому не бажав віддавати і не бажав вчиняти будь-які дії, спрямовані на викуп квартири потерпілої ОСОБА_3, розташованої за адресою АДРЕСА_4.

ОСОБА_3, будучи введеною в оману ОСОБА_1, щодо можливості останнього надати допомогу у викупі вищевказаної квартири на прилюдних тограх, передала грошові кошти у сімі 123 000 грн. ОСОБА_1 В подальшому ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, шляхом обману, не виконав жодної дії, направленої на викуп заставного майна на прилюдних торгах, а саме квартири АДРЕСА_4, що належала на праві приватної власності ОСОБА_3, не повернув грошові кошти потерпілій ОСОБА_3, чим спричинив їй матеріальну шкоду у сумі 123000 грн.

ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовився давати показання, під час судових дебатів та останнього слова просив його виправдати. Сторона захисту вважала, що вина ОСОБА_1 не доведена, так як має місце цивільно-правова відповідальність. Крім того, вважали, що порушено право обвинуваченого на захист, а саме суд відмовив йому та захиснику у праві ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які були зібрані під час досудового розслідування, а також вказували, що у матеріалах кримінального провадження відсутні процесуальні документи, що доводять законність отримання доказів.

Не зважаючи не невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 знає давно, однак близько друг з другом не спілкувалися. У квітні 2012 року, він узнав, що ОСОБА_1 приїжджав до нього на роботу та просив його номер телефону. Через два дні ОСОБА_1 йому зателефонував та запропонував зустрітися. Вони зустрілися біля СТО на Чулковці та обвинувачений йому запропонував придбати 2 квартири. Спочатку ця пропозиція йому була не цікава. Однак пізніше його зацікавила пропозиція покупки двох квартир за ціною значно нижче ринкової, так як у нього були грошові кошти, які він сподівався придбати квартиру. З огляду на те, що у ОСОБА_3 були проблеми з квартирою, він також хотів купити квартиру й для неї. ОСОБА_1 запропонував йому проїхати подивитися квартиру на бул. Шевченко. Туди він приїхав разом з ОСОБА_3, а ОСОБА_1 приїхав з ОСОБА_9 та ОСОБА_21 (яких він бачив вперше), Квартиру по бул.Шевченка у м.Донецьку ОСОБА_1 відкрив своїм ключем, також сказав, що квартира його, в даний час в ній мешкає його родич. Також вказав, що квартира занедбана, по ній є заборгованість з комунальних послуг, тому, щоб розпочати процедуру її оформлення та погашення боргів необхідно було сплатити перший внесок у розмірі 5000 доларів. Наступного дня, він разом з ОСОБА_3 приїхав на зупинку 15 трамвая та передав ОСОБА_1 вказані кошти. Кошти передавав у машині особисто ОСОБА_1, в присутності ОСОБА_21 та ОСОБА_9. Через деякий час до нього приїхав ОСОБА_1 у схвильованому стані, сказав, що квартирою по вул.Шевченко буде займатися самостійно, без участі ОСОБА_21 та ОСОБА_9, та необхідно терміново віддати повну суму коштів за квартиру, так як господар квартири знайшов покупця, який має бажання купити квартиру за більші гроші. Він запитав у нього, чому він казав раніше, що вказана квартира його та просив повернути йому кошти, які він вже віддав. ОСОБА_1 сказав, що гроші він вже віддав та розпочав процедуру оформлення документів. Він зрозумів, що може втратити грошові кошти у розмірі 5000 доларів, погодився віддати повну суму за квартиру. Крім того, майже відразу, ОСОБА_1 привіз йому копії документів на квартиру по АДРЕСА_2, серед яких були ордер на ім'я ОСОБА_7, довідки з житлово-будівельної контори, довідка про смерть. Сказав, що спадкоємець ОСОБА_7 в даний час оформлює права на спадщину. Отримавши вказані документи, він заспокоївся та почав чекати оформлення документів. Крім того, те, що ОСОБА_1 все зробить, як потрібно впевнила його й та обставина, що ОСОБА_1 привіз йому документи на іншу квартиру по вул.Роздольній, які були оформлені на його батька. Десь 15 травня 2012 року, після травневих свят він віддав йому 11 тис. доларів. Всього він віддав йому за дві квартири 38 тис.доларів, а саме 16 тис. доларів заплатив за однокімнату квартиру по вул.Роздольній у м.Донецьку, та 22 тис.доларів - за квартиру по бул.Шевченка у м.Донецьку. Гроші віддавав у доларах, у розрахунку 8 грн. за 1 долар. Документи на квартиру по вул.Роздольній він отримав та оформив її на свого батька, потім її продав. Однак, як пізніше з'ясувалося, вказана квартира була реалізована з порушенням закону та стосовно батька відкрито кримінальне провадження. ОСОБА_1 передав йому ключі від двох квартир, та одного разу проїжджаючи біля будинку по вул.Шевченко, він побачив, що у вікні квартири горить світло. Піднявшись у квартиру з'ясувалося, що вказана квартира продана іншій особі та там був зроблений ремонт. Він знову звернувся до ОСОБА_1 за наданням роз'яснень, вимагав свої кошти, однак ОСОБА_1 сказав, що гроші він віддав. ОСОБА_1 розповідав йому про різних осіб, в тому числі й працівників міліції, які були пов'язані з цією справою. Він також зустрічався з різними особами, після розмов з якими, він зрозумів, що ОСОБА_1 обдурив не одного його, все його майно під арештом, та після неодноразових спроб отримати свої кошти, він написав заяву до міліції. Також вказав, що ніколи не міг подумати, що ОСОБА_1 його обдурить. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 надав розписку про отримання у нього 233700 грн. на побутові потреби, так як коли він писав її, він вже розумів, що ОСОБА_1 не має будь-яких прав на квартиру, та після того, як він порадився з юристом, у розписці було вказано, що кошти отримані на побутові потреби. Також просив задовольнити його цивільний позов.

ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що познайомилася з ОСОБА_1, після того, як потрапила в ДТП. Наприкінці червня 2012 року, у неї виникли проблеми з квартирою, так як за договором поруки з банківською установою, який вона уклала як поручитель, боржник не сплачував суму кредиту та стосовно її квартири було розпочато судові процедури щодо стягнення. Про продаж своєї квартири вона узнала випадково, коли до неї прийшли працівники торгівельної організації, тоді як справа у суді ще тривала. ОСОБА_2 запропонував залучити до цієї справи ОСОБА_1 та останній запрононував їй варіант, при якому він використовуючи знайому людину для участі у торгах по продажі квартири, а вона передає грошові кошти у розмірі 15000 доларів, що відповідало 123000 грн. для того, щоб виграти торги, сплатити суму за квартиру, а потім переоформити квартиру на її батька. У серпні 2012 року до неї у квартиру прийшли 3 особи, в тому числі й ОСОБА_10, який придбав квартиру та вимагав від неї звільнити квартиру у зв'язку з тим, що він її придбав на торгах. У зв'язку з тим, що вона віддала грошові кошти за свою квартиру, вона почала дзвонити ОСОБА_1 та намагалася з'ясувати, причини появи у її квартирі вказаних особ та питання щодо того, коли вона отримає право на свою квартиту. ОСОБА_1 возив її до різних осіб, яким вона розповідала про свої проблеми з квартирою, в тому числі з ОСОБА_11, ОСОБА_12 з відділу виконавчої служби, які в свою чергу запевняли її, що все в порядку. Також, до Донецька приїжджав її батько, для оформлення документів у нотаріуса. Коли батько приїхав до Донецька, його привезли до нотаріуса, однак потім з'ясувалося, що не проведена оцінка квартири, тому офомлення договору не відбулося. Також вказала, що ОСОБА_1 написав добровільно розписку про отримання коштів. Вважала, що ОСОБА_1 навмисно намагався створити навкруги неї атмосферу активних дій щодо допомоги їй, однак після зрозуміла, що він її обдурив. Просила задовольнити цивільний позов.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 при ньому писав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розписку про отримання коштів. Із їх розмови, зрозумів, що ОСОБА_1 не заперечував проти надання розписки, при цьому він заспокоював ОСОБА_2, вказавши, щоб він не переймався, з квартирою буде все гаразд.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що наприкінці квітня 2012 року йому подзвонив ОСОБА_1 та попросив підвезти його. Він разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_1 під'їхали до магазину "Обжора" по бул.Шевченка у м.Донецьку. Через деякий час під'їхали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких він бачив впервше раз. Вони піднялися на 4 поверх у будинку по бул. Шевченко, вказану квартиру відкривав ОСОБА_1, доставши ключі з карману. Він з ОСОБА_21 до квартири не заходив, стояли у коридорі, квартиру показував ОСОБА_1, чув, як ОСОБА_1 розповідав, що у вказаній квартирі мешкає його родич. З їх розмови він також зрозумів, що ОСОБА_2 хотів пару днів подумати стосовно купівлі квартири. Наступного дня, він, запропонував йому поїхати на 12/18 показати квартиру. У цей день бачив, як у машині ОСОБА_2 передавав гроші ОСОБА_1 у сумі 5000 доларів, які ОСОБА_1 там і перераховував. У той же день ОСОБА_1 спросив у нього чи могли б вони надати йому допомогу у швидкому оформленні документів в БТІ для продажу квартири. Так як він мав зв"язки у БТІ, він залефонував свому знайомого, вони відразу до нього під'їхали, показали йому документи, він сказав, що йому потрібно довіреність на продаж квартири, та за цих умов, за три дні він зможе підготувати документи до продажу. З урахуванням і їх послуг це коштувало 2800 грн. Він переказав це ОСОБА_1, той думав, а через деякий час повідомив, що він їх послуг не потребує, тому що знайшов іншу особу, яка допоможе йому у вирішенні вказаного питання за меншу суму та швидше. Після цього, з питань продажу квартири, він з ОСОБА_1 не спілкувався, його спілкування стосувалося лише ремонту автомобілей.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що також придбав квартиру за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1. З ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вони познайомилися на СТО ОСОБА_1, коли він приїхав вимагати кошти, які ОСОБА_1 був йому винен. Після знайомства з ними, він зрозумів, що він продав квартири по вул.Раздольній та по бул.Шевченка і йому і ОСОБА_2. Після того, як його родина купила квартиру за адресою АДРЕСА_2, вони зробили там ремонт, завезли меблі. Розрахунок здійснили шляхом обміну квартир на автомобілі, однак документи про право власності не отримали. Отримали лише технічний паспорт, якісь документи невідомої жінки, яка була власницею квартири. Також пояснив, що ОСОБА_11 знав як товариша по службі, з яким в минулому працював у Ворошиловському відділу охорони, який здійснював охорону банків. Крім того, вказав, що саме ОСОБА_11 у той час, коли він займався купівлею квартир, телефонував йому та запевпяв у тому, що з картирами все гаразд.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що все життя мешкав у м.Добропілля Донецької області та мав бажання купити картиру у Донецьку. Також вказав, що ОСОБА_3 узнав, коли купив квартиру, як колишню власницю квартиру за адресою АДРЕСА_4, яку він придбав на прилюдних торгах, коли приїхав подивитися на своє майно. Квартиру купив під час прилюдних торгів у серпні 2012 року за 120000 грн. До проведення торгів квартиру не дивився, на торги ходив один раз, після того, як оформив квартиру на себе, навідався туди та побачив, що там мешкає потерпіла. З огляду на те, що ОСОБА_3 не виявила бажання звільнити квартиру, він звернувся до суду про її виселення. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 не знає, будь-яких договорів щодо передачі квартири ОСОБА_3 з будь-ким не укладав, за квартиру сплачував власні кошти.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердив, шо знає ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. Їх знайомство пов'язано з тим, що у ОСОБА_3 були проблеми з продажею квартири, а він маючи певні знання у області права, намагався надати їй допомогу. Вказав, що більшість обставин їх спілкування вже не пам'ятає, так як пройшло біля двох років. Щодо передання грошових коштів від ОСОБА_3 ОСОБА_1 будь-яких пояснень не надав. Також пояснив, що під час допиту його під час досудового розслідування, йому не було надано достаньо часу для ознайомлення з процесуальнии документами, тому що слідчий кудись поспішав.

Свідок ОСОБА_15 яка проводила досудове розслідування вказала, що нею був додатково допитаний свідок ОСОБА_11 за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_3. Він відповідач на запитання та прочитав протокол. Крім того, проводилися одночасні допити за участю потерпілих та обвинуваченого. ОСОБА_1 спочатку давав показання, потім він них відмовлявся.

Показання потерпілих та допитаних свідків також підтверджені дослідженими письмовими доказами:

1.розписками, виданими ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з яких вбачається про те, що ним отримані грошові кошти у ОСОБА_2 у розмірі 233700 грн., а у ОСОБА_3 у сумі 123000 грн.(а.к.п.119, 136), та які дійсно власноручно написані ОСОБА_1, що підтверджено експертним висновком (а.к.п.122-128);

2. з довідки, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_16 вбачається, що після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, було заведено спадкову справу за підставі особистої заяви, поданої ОСОБА_17 24.01.2012 року. 12.07.2012 року на ім'я останнього видано свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно з реєстраційним номером у реєстрі прав власності 37118895, під яким зареєстровано двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_2, яка на підставі довіреності була продана 28.08.2012 року ОСОБА_18, який діяв від імені ОСОБА_17 ОСОБА_8 (а.к.п.88-105). Вказані документи вказують на те, що ОСОБА_1 ніяким чином не був задіяний у продажі вказаної квартири.

2. повідомленнями про реалізацію конфіскованого та арештованого майна, з яких вбачається, що ОСОБА_10 дійсно придбав квартиру за адресою АДРЕСА_4 за 120000 грн. після переоцінки в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 перед ПАТ "Донгорбанк"(а.к.п.129-132).

Суд вважає за необхідне змінити обвинувачення в частині зменшення суми матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 та визнає, що діями ОСОБА_19 йому завдано матеріальну шкоду у розмір 176 000 грн., так як у судовому засідання встановлено, що ОСОБА_2 за квартиру за адресою АДРЕСА_2 віддав грошові кошти у розмірі 22000 доларів та у той час 1 долар коштував 8 грн.

Також суд, перекваліфіковує дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.190 КК України на ч.2 ст.190 КК України (по епізоду з потерпілим ОСОБА_2) з огляду на те, що наслідки злочину, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони, а саме завдання значної шкоди потерпілому, яка пред'явлена обвинуваченому є кваліфікуючою ознакою саме частини 2 статті 190 КК України. Таким чином, незважаючи на те, що ОСОБА_1 обинувачується за ч.3 ст.190 КК України та фактично ОСОБА_2 спричинено велику шкоду, однак, суд у межах висунутого обвинувачення не має права змінити правову кваліфікацію у частині наслідків кримінального провадження, якщо це погіршує становище особи стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Також, дії ОСОБА_1 (по епізоду з потерпілої ОСОБА_3) також суд перекваліфіковує з ч.3 ст.190 КК України та ч.2 ст.190 КК України, так як сума шкоди, завдана ОСОБА_3 у розмірі 123000 грн. є дійсно такою, що відповідно до ч.2 даної статті та визнається як значна шкода.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_20 є винним у скоєнні:

заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому - злочину, передбаченому ч.2 ст.190 КК України;

заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, що завдало значної шкоди потерпілому - злочину, передбаченому ч.2 ст.190 КК України.

Вказаний висновок суд робить з огляду на те, що ОСОБА_1 дійсно скоювався обман, а саме повідомлення ним неправидимих відомостей, які використовувалися з метою викликати у потерпілих впевненость у вигідності передачі грошей, а саме ОСОБА_2 сподівався, що придбає квартири за більш вигідною ціною, а ОСОБА_3 сподівалася повернути втрачену квартиру. При чому, у суда не має сумнівів, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно оцінювали зміст, характер і значення своїх дій та дійсно добровільно передали кошти ОСОБА_1 та сподівалися, що він виконає дані їм обіцянки. Про це зокрема свідчать, те, що ОСОБА_1 був ініціатором продажи квартир ОСОБА_2 та привіз йому документи на квартиру та також здійснював певні дії, направлені на допомогу повернути квартиру ОСОБА_3.

Щодо позиції сторони захисту стосовно порушення права на захист, суд вважає що вказане твердження не відповідає дійсності, так як судом не встановлено порушення ст.20 КПК України та обвинувачений, як під час досудового розслідування та і під час судового розгляду мав захисника. Також суд наголошує, що згідно з одним із принципів кримінально-процесуального закону є принцип змагальності сторін та свободи у поданні ним до суду своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості. Вказаний принцип визначає самостійне відстоювання сторонами їхніх правових позицій, рівних прав на збирання та подання до суду доказів. Таким чином, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створюючи рівні умови учасникам, не має законних підстав для визначення за сторону, які докази слід надавати суду.

Також судом не встановлено фактів недопустимості доказів, як таких, що отримані внаслідок порушення прав та свобод людини.

Визначаючи відносно обвинуваченого вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, данні про особу ОСОБА_1, який характеризується позитивно, не має судимості, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не знаходиться, має двоїх неповнолітніх дітей та обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вперше скоїв злочини середньої тяжкості, має неповнолітніх дітей, а також його ставлення до скоєного, відсутність навіть спроб вибачитися та намагання будь-якогось відшкодувати шкоду, суд призначає покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч.2 ст.190 КК України та не вбачає підстав для застосування ст.69, 75 КК України.

Щодо цивільних позовів ОСОБА_2 та Краснокутської суд виходиться з того, що відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України матеріальна шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. З огляду на те, що судом визнано доведеним, що діями ОСОБА_1 ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди у розмірі 176000 грн, а ОСОБА_3 у розмірі 123000 грн., шкоду у вищевказаному розмірі слід стягнути з ОСОБА_1

Цивільний позов у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 57700 (233700-176000 грн). слід залишити без розгляду, так як в цій частині обвинувачення судом змінено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 компенсації за завдану моральну шкоду по 10000 грн. кожному, підлягають задоволенню повністю відповідно до ст.1167 ЦК України з огляду на тривалість моральних страждань, негативні наслідків для цивільних позивачів, вимушених істотних змін їх життя, характера дій ОСОБА_1 та його поведінки після скоєння злочинів У зв'язку з тим, що судом прийнято рішення про задоволення вимог цивільних позивачів, рішення про накладення арешту на майно ОСОБА_1слід залишити без змін для виконання цивільних зобов'язань останнього.

Керуючись ч. 2 ст. 373 КПК України,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_5) матеріальну шкоду у розмірі 176000 грн., компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 10000 грн., всього 186000 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 57700 грн. - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1,ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_6) матеріальну шкоду у розмірі 123000 грн., компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 10000 грн., всього 133000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1,ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_3) на користь держави судові витрати на залучення експерта у розмірі 856 грн.52 коп.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом 30 діб з дня його проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя Н.А.Кирилюк

05.06.2014