Вирок № 39075652, 05.06.2014, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/1654/14-к

Провадження № 1-кп/653/170/14

ВИРОК

іменем України

05.06.2014

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Калімбет Л.І.

при секретарі Соколович О.В.

за участю прокурора Лавріненко Д.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №420142302700000014 від 29 квітня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Веселе Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, військовослужбовця військової служби за контрактом, акумуляторника відділення обслуговування акумуляторних батарей взводу спеціальних робіт ремонтної роти військової частини А0281 (польова пошта В1740),

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 з 21 березня 2013 року солдат ОСОБА_2 проходить військову службу за контрактом у військовій частині А0281, яка дислокується в місті Житомирі, на посаді акумуляторника відділення обслуговування акумуляторних батарей взводу спеціальних робіт ремонтної роти.

Разом з ним, на посаді такелажника евакуаційного відділення взводу спеціальних робіт ремонтної роти військової частини А0281 проходить військову службу за контрактом солдат ОСОБА_1

В один із днів на початку березня 2014 року, відповідно до наказу командування Збройних Сил України, військова частина А0281 була приведена до стану бойової готовності, у зв'язку з чим військовослужбовці частини отримали закріплену за ними штатну зброю, у тому числі солдат ОСОБА_2 - автомат АКС-74 НОМЕР_2 та 4 магазини, споряджені 5,45 мм набоями у кількості 120 шт.

Під час виконання завдань за призначенням військову частину А0281 передислоковано в район с. Партизани Геничеського району Херсонської області, де її особовий склад розташувався базовим табором.

Відповідно до вимог ст. 270 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом командира військової частини А0281 охорону табору організовано шляхом віднарядження від підрозділів озброєних штатною зброєю військовослужбовців для чергування на умовних контрольно-пропускних пунктах та патрулювання.

Близько 9 години 29 квітня 2014 року, відповідно до наказу коменданта базового табору військової частини А0281 капітана ОСОБА_3 «Про добір особового складу для охорони та оборони табору», солдати ОСОБА_2 та ОСОБА_1, озброєні штатною зброєю - кожний автоматом АКС-74 та 4 магазинами, спорядженими 5,45 мм набоями у кількості 120 шт., були виставлені черговими контрольно-пропускного пункту № 2, розташованого в окремому приміщенні на території табору.

Тим же наказом коменданта табору для охорони території табору військової частини А0281 виставлено озброєний штатною зброєю патруль у складі солдатів ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_2, відповідно до ст.ст. 9, 11, 13, 16, 20-22, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, повинен був знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, додержуватись вимог безпеки, вживати заходів до запобігання травматизму, виконувати обов'язки, які визначаються статутами Збройних Сил України, відповідними посібниками, положеннями та інструкціями, досконало володіти зброєю, неухильно виконувати правила безпеки під час її використання, не допускати протиправних дій самому та утримувати від скоєння таких дій інших військовослужбовців.

Крім того, під час несення чергування на контрольно-пропускному пункті №2 солдат ОСОБА_2, відповідно до ст.ст., 233, 235, 276 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, п.п. 52, ПО Настанови зі стрілецької справи 5,45 мм автомати Калашнікова та 5,45 ручні кулемети Калашнікова, затвердженої Головнокомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України у 2004 році (надалі - Настанови), п. 3.3.1 Вимог безпеки під час проведення навчань і занять з бойової підготовки, розроблених відділом забезпечення підготовки Сухопутних військ управління бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України у 2006 році (надалі - Вимог), був зобов'язаний тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати), перевідник вогню тримати на запобіжнику, якщо не передбачається негайного відкриття вогню та знімати із запобіжника лише перед заряджанням і стрільбою, а також не направляти зброю на людей, незалежно від того, заряджена вона чи ні.

Проте, близько 17 години 40 хвилин 29 квітня 2014 року солдат ОСОБА_2, будучі черговим контрольно-перепускного пункту № 2, у приміщенні вказаного пункту на території базового табору військової частини А0281 в районі с. Партизани Геничеського району Херсонської області, порушив визначені ст.ст. 233, 235 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, п.п. 52, ПО Настанови та п. 3.3.1 Вимог правила поводження зі зброєю, за відсутності необхідності негайного відкриття вогню приєднав до закріпленого за ним автомата АКС-74 НОМЕР_2 магазин із 30-ма 5,45 мм набоями, зняв зброю із запобіжника, дослав патрон у патронник, направив її убік перебуваючих поблизу військовослужбовців патруля солдатів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, після чого не пересвідчившись, що зброя поставлена на запобіжник, провів спуск курка з бойового взводу здійснивши постріл чергою та поціливши трьома кулями калібру 5,45 мм у кисть правої руки ОСОБА_1

Вчинене ОСОБА_2 за викладених вище обставин порушення правил поводження зі зброєю спричинило ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового наскрізного поранення правої кисті, перелому третьої фаланги п'ясних кісток і півмісячної кістки зі зміщенням уламків, у зв'язку з чим він проходив лікування в медичних закладах Міністерства оборони України з 29 квітня по 23 травня 2014 року.

Цими діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 414 КК України, а саме порушення правил поводження зі зброєю, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження.

« 29» травня 2014 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 було укладено угоду про примирення, в якій сторонами узгоджено покарання у вигляді 2 років службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням 10% в доход держави із суми грошового забезпечення

ОСОБА_2.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

На підставі ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачуваний цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним і призначення обвинувачуваному узгодженої сторонами міри покарання та ухвалити вирок на підставі такої угоди відповідно до положення ст. 475 КПК України з наступних мотивів.

Матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, свідчать про наявність події злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 і що в його діях є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 стороною звинувачення визначена правильно. Умови угоди щодо міри кримінального покарання відповідають положенням санкції ч. 1 ст. 414 КК України, а застосування до ОСОБА_2 можливості покарання у вигляді 2 років службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням 10% в доход держави із суми грошового забезпечення ОСОБА_2, допускається оскільки обвинувачений вчинив злочин середньї тяжкості і таке покарання відповідає обставинам справи і даним про особу обвинуваченого.

Крім того, угода про визнання винуватості укладена добровільно і відсутні підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, які б суд міг використати для відмови в затвердженні такої угоди.

В судовому засіданні встановлено, що державою в особі Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на лікування та обстеження ОСОБА_1 з урахуванням вартості перебування на стаціонарному лікуванні, строку госпіталізації, вартості медикаментів, перев'язочного матеріалу, лабораторних та клінічних досліджень, харчування, експлуатації технологічного обладнання, загальногосподарських витрат, комунальних послуг, амортизації медичного обладнання та видатків на заробітню платню було витрачено 8744 гривні 03 копійок, що підтверджується листом ВМКЦ Південного регіону за вих. № 1774 від 27.05.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

У звязку з вищенаведеним, цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, грошові кошти у сумі 8744 (вісім тисяч сімсот сорок чотири ) гривні 03 копійки на користь Військово-медичного клінічного центру Південного регіону обгронтований, визнаний обвинувачуваним, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 474, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду укладену « 29» травня 2014 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинувачуваним ОСОБА_2.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.414 КК України, та призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 (двох) років службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням 10% в доход держави із суми грошового забезпечення.

Цивільний позов Військово-медичного клінічного центру Південного регіону - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), грошові кошти у сумі 8744 (вісім тисяч сімсот сорок чотири ) гривні 03 копійок на користь Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (р/р 31259202201136 в ГУДКС у Одеській області, МФО 828011, код 08199969).

Речові докази у кримінальному провадженні - три гільзи калібру 5,45 мм, що знаходяться на зберіганні у приміщенні для зберігання речових доказів Херсонської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - повернути до військової частини А0281 (польова пошта В1740).

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція в апеляційний суд Херсонської області через Генічеський районний суд.

Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.

Суддя: Л. І. Калімбет