Постанова № 39074910, 03.06.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р.Справа № 5017/2173/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.

суддів: Бойко Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі: Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Добров Р.М.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2014р.

у справі № 5017/2173/2012

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виселення її з нежилого підвального приміщення, площею 49,8 кв. м., що розташоване в АДРЕСА_1 та передачу цього приміщення позивачу; про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 76 581,51 грн., пені в розмірі 896,15 грн., неустойки в сумі 9 111,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані припиненням дії договору оренди №884/ж/5 від 23.06.2006р. з 17.12.2011р., наявністю заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 1.10.2006р. по 1.01.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2012р. порушено провадження у справі за даним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2012р. провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №1522/18529/12, яка знаходилась в провадженні Приморського районного суду м. Одеси.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2013р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.01.2014р., задоволено позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа - Одеська міська рада - про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна.

Судовими актами підтверджено, що спірне нежитлове підвальне приміщення в АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2014р. провадження в даній справі було поновлено.

26.02.2014р. від ФОП ОСОБА_3 до господарського суду були подані клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Приморським районним судом м. Одеси адміністративної справи №522/30583/13-а за позовом гр. ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Одеська міська рада про визнання протиправними дій щодо положень п. 3 рішення від 27.09.1997р. №510 та визнання його нечинним; про залучення до участі у справі в якості третіх осіб громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4; про застосування строку позовної давності. Строк дії договору оренди закінчився 23.06.2007р., а позивач звернувся до суду 20.04.2012р.

17.04.2014р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради подав до господарського суду уточнення позовних вимог, в яких просив стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати в сумі 13 837,20 грн., неустойку в сумі 82 629,74 грн.

У відзиві на позовну заяву та уточнень позовних вимог відповідач зазначив, що позовні вимоги були збільшені до 96 466,94 грн., але при цьому позивачем не надано доказів сплати судового збору з урахуванням збільшення позовних вимог, а тому ці уточнення не повинні розглядатися.

Щодо змісту позовних вимог з урахуванням їх редакції від 07.04.2014р., то слід застосувати строк позовної давності, оскільки договір оренди нежитлового приміщення від 23.06.2006р. №884/ж/5 було укладено строком до 20.06.2007р. Також відповідач просить прийняти до уваги факти, встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. по справі №2-а-412/10/1522, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. у справі №2а/1570/331/2011, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2014р. у справі №2а/1570/331/2011.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2014р. (суддя Зайцев Ю.О.) в задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій - відмовлено.

За висновками господарського суду, позивачем під час розгляду справи не було доведено та підтверджено належними та допустимими доказами факт користування відповідачем об'єктом оренди в період з 23.06.2006р. по 01.01.2012р., та не надано жодного доказу щодо здійснення ФОП ОСОБА_3 оплати за користування орендованим майном - нежитловим приміщенням підвалу, загальною площею 49,8 кв. м. АДРЕСА_1 на протязі дії договору оренди.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, Департамент комунальної власності Одеської міської ради просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених судом порушеннях норм матеріального права, неповному з'ясуванні всіх обставин у справі.

На думку скаржника, враховуючи, що сторони не надсилали один одному заяви про припинення або зміну умов договору оренди, договір оренди №884/ж/5 від 23.06.2006 року був продовжений на умовах, викладених в договорі (п.1.2). В зв'язку з несплатою орендної плати протягом більш ніж 3 місяці Департаментом комунальної власності ОМР було направлено відповідачу повідомлення від 01.12.2011 року №01-15/1942 про відмову від договору оренди в порядку ст. 782 ЦК України та з пропозицією сплатити заборгованість з орендної плати та пені, яке було отримане останнім 17.12.2011 року. Отже, чинний договір оренди №884/ж/5 від 23.06.2006 року припинив свою дію 17.12.2011 року. Господарським судом вказане не було враховано, а при вирішенні рішення про відмову в задоволенні позову порушено норми матеріального права - ст.ст. 509, 626, 785 ЦК України, ст. 286 ГК України, ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 4.7. договору оренди від 04.03.2005 року.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні) обставини справи на предмет правильності юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутнього в засіданні представника позивача, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено господарським судом, 23.06.2006 року між Приморською районною адміністрацією ОМР (орендодавець) та СПД - ФО ОСОБА_7 (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №884/ж/5, за яким в строкове платне користування було передане нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 49,8 кв. м. АДРЕСА_1. Строк дії договору до 20.06.2007 року.

Відповідно до п. 7.12 договору вступ орендаря в користування приміщенням настає одночасно з підписання відповідного розпорядження про передачу в оренду нежитлового приміщення, договору оренди та акта приймання-передачі вказаного приміщення.

Відповідно до п.8 договору, до нього додається: розрахунок орендної плати, акт приймання-передачі, висновок експерта про вартість нежитлового приміщення (будівлі), що передається в оренду.

П. 3.4 договору передбачено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду приміщення згідно п. 1.1 договору, за актом приймання-передачі який підписується обома сторонами.

П. 4.7 договору сторони передбачили, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15 денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

У випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату до дня підписання акту приймання-передачі приміщення (п. 4.10 договору).

Також сторони передбачили (п. 7.7 договору), що після закінчення строку дії договору орендар має право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

Докази передачі орендованого майна в порядку передбаченому п. 7.12 договору, позивачем не надано, як і не надано доказів користування орендованим майном в період з 23.06.2006 року по 01.01.2012 року, доказів здійснення відповідачем оплати орендної плати за користування цим майном (жодної оплати).

Між тим, матеріалами справи, в тому числі судовими рішеннями по цивільним справам, підтверджено, що з 25.12.2006 року по 23.01.2014 року спірне приміщення знаходилось у власності інших фізичних осіб.

01.12.2011 року Департамент комунальної власності ОМР направив на адресу ФОП ОСОБА_3 повідомлення про відмову від договору оренди №884/ж/5 від 23.06.2006 року, - згідно ст. 782 ЦК України, здійснення повернення орендованого приміщення до 15.12.2011 року (ст. 785 ЦК України), сплату заборгованості з орендної плати в сумі 75 003,16 грн., пеня в сумі 984,09 грн. (п. 4.7 договору).

За приписами ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Невиконання підприємцем своїх зобов'язань за договором може бути підставою для його розірвання.

Ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Так, право наймодавця відмовитися від договору найму передбачено ст. 782 ЦК України, однак, в застосуванні до спірних правовідносин спеціальними є норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (ст. 26).

За приписами ст. 26 цього Закону, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено.

Договір оренди було укладено строком на 1 рік - до 20.06.2007 року; передачі в оренду нежитлового підвального приміщення відповідно до умов договору (п. 3.4) не відбулося. Орендна плата не сплачувалася жодного разу.

В період з 10.10.2006 року нежитлове підвальне приміщення загальною площею 72,5 кв. АДРЕСА_1 перебувало у власності фізичних осіб (гр. ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4).

За рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2013 року, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.01.2014 року, було визнано недійсним договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_3 продала ОСОБА_5 нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 72,5 кв. м. АДРЕСА_1, виселено ОСОБА_4 із вказаного приміщення.

Таким чином, підстав для нарахування ФОП ОСОБА_3 заборгованості за період 01.04.2011 року п 01.01.2012 року не вбачається.

Також відсутні підстави для нарахування відповідачу неустойки (п. 4.7 договору) за період з 02.01.2012 року по 31.03.2014 року за прострочку повернення орендованого приміщення, оскільки в цей період власником вказаного приміщення був ОСОБА_4, якого Приморський районний суд виселив рішенням від 25.03.2013 року (яке набрало чинності 23.01.2014 року ).

За таких обставин, господарським судом зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави передбачені ст. 104 ГПК України для зміни чи скасування рішення господарського суду в матеріалах справи, та доводах апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2014р. у справі №5017/2173/2012 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 05.06.2014 року.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя Л.І. Бойко

Суддя Л.В. Поліщук