Рішення № 39074798, 02.06.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.2014 Справа № 920/754/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Кальченко А.М., розглянувши матеріали справи № 920/754/14:

За позовом: Путивльської районної державної адміністрації, м. Путивль,

Сумська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Путивль

Агростандарт», м. Путивль, Сумська область,

про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

За участю представників сторін:

від позивача: представник Машир М.О. (довіреність б/н від 15.05.2014 року);

від відповідача: представник Тимошенко С.А. (довіреність № 78 від 29.03.2013 року);

Суть спору: позивач подав заяву, в якій просить суд визнати договір оренди земельної ділянки від 02.04.2012 року укладений між Путивльською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Путивль Агро стандарт» недійсним.

19.05.2014 року позивач подав лист б/н від 19.05.2014 року, в якому зазначив, що у позовній заяві допущено технічну помилку, а саме невірно зазначено рік укладання договору - правильним буде зазначити, що договір укладений 2 квітня 2012 року, а не 2 квітня 2014 року. Дана помилка, як зазначає позивач, є технічною і не є підставою для зміни предмету спору.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 30/05-14 від 30.05.2014 року, в якому зазначив, що позивачем не доведено наявності обставин, які можуть бути підставою для визнання договору оренди від 02.04.2012 року недійсним, тому просить суд відмовити позивачеві в задоволені позову.

Представник відповідача заперечує той факт, що позивачем допущено описку в прохальній частині позову, він вважає, що має місце зміна предмету позову.

Представник позивача підтримує подані ним позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

28 березня 2012 року розпорядженням голови Путивльської районної державної адміністрації № 159-ОД «Про надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Путивль Агростандарт» на території Бунякинської, Сафонівської та Яцинської сільських рад Путивльського району» відповідачеві було надано в оренду земельні частки (паї) строком на 1 рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

2 квітня 2012 року між сторонами було укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів на території Яцинської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 427,6420 га ріллі на території Яцинської сільської ради яка складається з не витребуваних, не успадкованих та не переоформлених земельних часток (паїв) у кількості 161 штука.

На підставі розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації від 22.08.2012 року № 488-ОД «Про внесення змін до розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації від 28.03.2012 року № 159-ОД» сторонами договору було укладено додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 02.04.2012 року, а саме: у пункті 8 (строк дії договору) цифри та слова « 1 (один) рік» замінено на цифри та слова « 5 (п'ять) років)».

На підставі розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації від 21.01.2013 року № 20-ОД «Про внесення змін до розпоряджень голови Путивльської районної державної адміністрації від 28.03.2012 № 159-ОД, від 26.04.2012 № 224-ОД та до договорів оренди землі з ТОВ «Путивль Агро стандарт» на території сільських рад Путивльського району» сторонами договору було підписано додаткову угоду № 2 до договору оренди землі від 02.04.2012 року. Вищезазначеною додатковою угодою були внесені зміни в договір, а саме: замінено в пункті 2 слова та цифри « 161 штук» на слова та цифри « 154 штук»; слова та цифри « 427,6420 га» на слова та цифри « 412,2660 га».

25 липня 2013 року на підставі розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації від 10.07.2013 року № 241-ОД сторонами договору було підписано додаткову угоду № 3 до договору оренди землі від 02.04.2012 року якою внесено зміни в договір, а саме: замінено в пункті 2 слова та цифри « 161 штук» на слова та цифри « 186 штук»; слова та цифри « 427,6420 га» на слова та цифри « 476,5830 га».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договір оренди землі від 02.04.2012 року не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме Закону України «Про оренду землі» і тому повинен бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Відповідач зауважує, що предметом договору оренди від 02.04.2012 року, укладеного між сторонами, є земельні частки (паї). Дана обставина, також, підтверджується й списком по Яцинській сільській раді станом на 01.03.2012 року, за яким визначено 161 земельну частку (пай), які стали предметом договору оренди від 02.04.2012 року на момент його укладення.

Крім того, пункт 8 договору оренди визначає, що договір діє до моменту звернення власників або спадкоємців, що відповідає положенню статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року, в редакції на момент укладення правочину, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 3 Закону України «Про оренду землі» визначено, що об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Отже, виходячи зі змісту положень наведених норм, відповідач вважає що, останні регулюють відносини щодо оренди саме земельних ділянок, які перебувають у власності, тобто з визначеним власником на момент укладення договору оренди. Проте предметом укладеного договору оренди землі є земельні частки (паї), що не відповідає змісту та поняттю земельної ділянки, в тому числі відсутній власник земельної частки (паю).

Таким чином, на його думку, оренда земельної частки (паю) врегульована окремо положеннями Земельного кодексу України, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв» та Постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 04.02.2004 року «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)», які є спеціальними по відношенню до Закону України «Про оренду землі», що врегульовує відносини щодо оренди земельної ділянки. Тому відповідач вважає, що до договору оренди землі від 02.04.2012 року не мають застосовуватись положення Закону України «Про оренду землі». А отже відсутні підстави для визнання договору оренди землі від 02.04.2012 року недійсним.

Суд вважає позицію відповідача помилковою, а позовні вимоги правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі від 02.04.2012 року укладений сторонами з порушенням вимог Закону України «Про оренду землі», а саме у договорі відсутні істотні умови, обов'язковість яких встановлено ч. 1 ст. 15 цього Закону, зокрема щодо об'єкту оренди.

Крім цього, відсутні невід'ємні частини укладеного між сторонами договору оренди землі від 02.04.2012 року, а саме план або схема земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастровий план, акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що суперечить ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а також нормам постанови Кабінету міністрів України від 3 березня 2004 року N 220 «Про затвердження типового договору оренди землі», прикінцевими положеннями якої передбачено, що невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

За таких обставин, фактично не було здійснено передачі в натурі земельних ділянок за договором оренди землі від 02.04.2012 року у порядку, визначеному вищевказаними нормами чинного законодавства, оскільки сторонами не складалися акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), не складалися плани або схеми земельних ділянок.

Як зазначалося вище, у пункті 2 договору оренди землі від 02.04.2012 року зазначено, що земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів, при цьому яких саме населених пунктів не вказано; загальна площа земельних ділянок складає 427,6420 га ріллі, при цьому не вказано кадастрових номерів земельних ділянок, конкретного місця розташування, відсутні план чи схема земельної ділянки, кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За таких обставин, об'єкт (об'єкти) договору оренди землі від 02.04.2012 року оренди є невизначеним в розумінні Закону України «Про оренду землі».

За відсутності такої істотної умови договору оренди землі як об'єкт оренди та за відсутності невід'ємних частин договору, визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», порушення прав та інтересів позивача як орендодавця є очевидним, оскільки орендар на власний розсуд користується землею (земельною ділянкою), межі якої, місце розташування та розмір як на плані, схемі, кадастровому плані, так і в натурі (на місцевості) не визначені, що дає можливість відповідачеві безконтрольно користуватися земельними ділянками, місце розташування та розмір яких невідомий орендодавцю, який не визначив при умовній передачі землі відповідачеві в оренду ні меж земельної ділянки (земельних ділянок) в натурі (на місцевості), ні на плані або схемі та уклав договір який завідомо суперечить вимогам Закону України «Про оренду землі».

При цьому, заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні даного спору, оскільки при укладанні договору оренди сторони зобов'язані були дотримуватись вимог Закону України «Про оренду землі» і цей Закон не містить виключень для земельних ділянок, які є невитребуваними земельними паями.

Суд приймає заяву позивача про виправлення описки позивачем в прохальній частині позову. Твердження представника відповідача, що позивач змінив предмет позову є безпідставним.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 02.04.2012 року, укладеного між сторонами.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується сума сплаченого судового збору в розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 02.04.2012 року, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Першотравнева, 84, код 04057853) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт» (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Комсомольська, 18, код 34264783).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт» (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Комсомольська, 18, код 34264783) на користь Путивльської районної державної адміністрації (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Першотравнева, 84, код 04057853) 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева