Ухвала суду № 39074063, 29.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1373/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парком» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парком» до Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації», третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель» про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, рішенням Коцюбинської селищної ради № 267/10-5 від 29.03.2007 житловий будинок АДРЕСА_1 від УЖКГ «Біличі» переданий на баланс позивача разом з проектною кошторисною та виконавчою документацією. Згідно акту прийому передачі даного будинку будинок був переданий без будь-яких обмежень, разом із інвентаризаційною справою на будинок. Згідно даної інвентаризаційної справи у зазначеного будинку підвальний поверх складається з 35 окремих підвалів загального розміру 1088,3 квадратних метрів.

Відповідно до договорів № 24/2003-1тр від 26.08.2003, № 14/2003-32тр від 14.10.2003 та № 9/2003-41тр від 09.12.2003, що були укладені між ОСОБА_2 та Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд».

Так, згідно умов ОСОБА_2 приймав дольову участь у капітальному будівництві нежитлових приміщень підвального поверху будинку по АДРЕСА_1. В результаті виконання сторонами зобов'язань за договорами виникла спільна часткова власність на житловий будинок АДРЕСА_1.

Водночас, після введення об'єкту в експлуатацію, рішеннями Коцюбинської селищної ради № 132 від 25.05.2007, № 188 від 30.08.2007 та № 189 від 30.08.2007 про оформлення правовстановлюючої документації на нежитлові приміщення, що розташовані в підвальному поверсі будинку, БТІ було доручено оформити свідоцтво про право власності на приміщення на ім'я ОСОБА_2

Рішенням № 223 від 30.10.2007 року про виділення в окрему групу нежитлових приміщень, що розташовані в підвальному поверсі АДРЕСА_1, було доручено БТІ оформити та видати ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на цю окрему групу нежитлових приміщень. Після цього ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно - групу нежитлових приміщень площею 1107 кв. м., які знаходяться в підвальному поверсі АДРЕСА_1, що було видано 09.11.2007 Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради.

Право власності зареєстроване КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» 09.11.2007 року за номером 20176996, номер запису 19 в книзі 1-88. Таким чином, ОСОБА_2 набув права власності на об'єкт нерухомого майна.

Разом з тим, згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.09.2009, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 по реєстру за № 2169, враховуючи договір про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого 01.06.2010 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області по реєстру за № 1110, між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець).

Згідно якого, продавець передає у власність Покупцю, а Покупець відповідно приймає у власність належну Продавцю групу нежитлових приміщень № 96, загальною площею 1107, 2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, і сплачує за них обговорену грошову суму, а саме 3 700 000 грн.

Більше того, чинність і законність договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного 18.09.2009 між вказаними особами підтверджується рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.08.2010 року у справі № 2-1483/2010, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.12.2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Група нежитлових приміщень № 96, що відчужувалася за цим договором, належала Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 09.11.2007 Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради на підставі рішення № 223 від 30.10.2007. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» 09.11.2007 за реєстраційним № 20176996, номер запису 19 в книзі 1-88.

Права власності на приміщення за ОСОБА_4 підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 07.10.2009 року № 24064145 КП КОР «Ірпінська БТІ».

ОСОБА_4 у свою чергу, продав групу нежитлових приміщень № 96, загальною площею 1107, 2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ПАТ «Комерційний банк «Даніель», про що був складений договір купівлі-продажу від 08.10.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу по реєстру за № 4347.

Так, згідно вказаного договору, ПАТ «Комерційний банк «Даніель» набув права власності на вищевказані приміщення, що підтверджується витягом КП КОР «Ірпінська БТІ» про державну реєстрацію прав № 32249831 від 30.11.2011 (реєстраційний № 20176996) на групу нежитлових приміщень № 96, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку реєстраційного органу та з метою їх відновлення ОСББ «Парком» звернулось за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, безпідставними, а порушення прав позивача вчиненими діями з боку відповідача не вбачається.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Водночас, таким законом є Закон України від 01.07.2004р. №1952-IV (Закон №1952-IV), преамбулою якого закріплено, що він визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Стаття 4 Закону 1952-IV визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Разом з тим, частиною другою вказаної статті Закону №1952-IV визначено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Водночас, слід акцентувати увагу на, положеннях частини першої статті 19 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться зокрема на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

На реалізацію наведених вище банкетних норм, прийнято Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (зі змінами і доповненнями) (далі - Положення), яким визначається порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і яке спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до пункту 1.4 вказаного Положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням прав власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштом особи, що звернулась до БТІ.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Пунктом 3.5. Положення передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Разом з тим, як зазначено відповідачем вбачається, що реєстрація прав власності на нерухоме майно за ПАТ «Комерційний банк «Даніель» проводилась на підставі письмової заяви від 03.11.2011 № 1-04-3826. Відповідач зазначає, що перед реєстрацією було проведено технічну інвентаризацію приміщень.

Відповідно до частини другої пункту 1.4. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 на підставі технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти. Технічні паспорти видаються замовникам інвентаризації. Відповідач зазначає, що оскільки технічний паспорт видано замовнику, на підтвердження проведеної інвентаризації, відповідачем було надано до суду копію експлікації від 28.10.2011 за формою 6-а внутрішніх площ до плану житлового будинку.

Отже, підсумовуючи наведенні обставини справи та надаючи їм відповідну правову оцінку, судова колегія приходить до переконання, що оскільки за ПАТ «Комерційний банк «Даніель» наявні усі правові підстави для реєстрації права власності на нежиле приміщення №96, відповідач діяв у межах та у спосіб наданих йому повноважень.

Посилання апелянта на технічний паспорт, що виготовлений 13.06.2013 «Юридичною компанією Золоті ворота», який долучено до матеріалів справи,як на доказ заявлених позовних вимог, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки вказаний документ не спростовує вчинені відповідачем дії, які оскаржуються.

Окрім того, судова колегія не погоджується з посиланнями апелянта на начебто порушення його охоронюваних законом прав та відповідно погоджується з позицією суду першої інстанції, згідно якої рішення відповідача про державну реєстрацію речового права, яке оскаржується позивачем у цій справі не є актом індивідуальної дії по відношенню до позивача, і не створює, відповідно, для позивача прав та/чи обов'язків, оскільки, таке рішення стосується безпосередньо прав лише третьої особи ПАТ «Комерційний банк «Даніель».

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парком» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.