Ухвала суду № 39073397, 27.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20667/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі-К» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі-К» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008112208, №0008102208 від 20.12.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі довідки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №346/04-26 від 14.10.2013 року керуючись пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Оксі-К» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Майстер-Гео» за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №460/1-22-08-33934902 від 18.12.2013 року, відповідно до висновків якого за позивачем встановлені порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 4 111 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 3 915 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижен податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Майстер-Гео» в загальній сумі 3 915 грн., в тому числі за листопад 2012 року на суму 3 915 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0008112208 від 20.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 3 915 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 978,75 грн.; №0008102208 від 20.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 4 111 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1028 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

В період, що підлягав перевірці ТОВ «Оксі-К» мало взаємовідносини з ТОВ «Майстер-Гео», що було підтверджено первинними документами, які були надані позивачем відповідачу до перевірки.

Між ТОВ «Мастер-Гео» (виконавець) та ТОВ «Оксі-К» (замовник) укладено договір №70 від 06.11.2012 року про виконання робіт, зокрема інженерних відшукуваннь для будівництва автосервісного комплексу на вул. Зодчих, 5А у Святошинському районі м. Києва, у тому числі топографічно-геодезичних робіт по зйомці ділянки М 1:500 та інженерно-геологічні вишукування.

На виконання даного договору позивачем надана необхідна первинна документація, і як встановлено колегією суддів, дійсно будь-яких зауважень з боку відповідача до такої документації немає.

Однак, при дослідженні матеріалів вказаної судової справи, колегія суддів встановила, що згідно акту Броварської ОДПІ ДПС №112/10-06/22-02/31988359 від 02.09.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Майстер-Гео» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Катрейд» за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року ТОВ «Майстер-Гео» у листопаді 2012 року мало господарські відносини з ТОВ «Катрейд», згідно договорів про виконання допоміжних робіт № 121101 від 01.11.2012 року, №121108 від 08.11.2012 року, №121113 від 12.11.2012 року.

Також, ТОВ «Майстер-Гео» мало взаємовідносини з ТОВ «Гранд Сіті Компані», згідно договорів №121015 від 15.10.2012 року та №121105 від 05.11.2012 року, відповідно до яких ТОВ «Гранд Сіті Компані» приймає на себе зобов'язання з надання допоміжних послуг у тому числі на вул. Зодчих у м. Києві. Згідно договору про переведення боргу б/н від 09.11.2012 року ТОВ «Гранд Сіті Компані» (первісний боржник) переводить свій борг на користь ТОВ «Катрейд» (новий боржник), таким чином новий боржник заміняє первісного боржника по зобов'язаннях у вище зазначених договорах №121015 від 15.10.2012 року та №121105 від 05.11.2012 року.

Отже, ТОВ «Катрейд» виконувало роботи, які ТОВ «Майстер-Гео» мало виконати за договором №70 від 06.11.2012 року на користь ТОВ «Оксі-К».

Згідно акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №1095/22.8-17/38185978 від 30.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Катрейд» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2012 року по 31.01.2013 року, ТОВ «Катрейд» за податковою адресою не знаходиться, останню декларацію з ПДВ подано за січень 2013 року, а з податку на прибуток за півріччя 2012 року, у товариста відсумні основні засоби, матеріальні та трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача про те, що ТОВ «Катрейд» не мало можливості виконати роботи на користь ТОВ «Майстер-Гео», результати яких у подальшому мали передаватися ТОВ «Оксі-К».

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи.

Перевіряючи висновок податкового органу про порушення позивачем вимог 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізований товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Колегія суддів вважає, що надані позивачем документи не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами фактичного отримання Товариством товарів, робіт чи послуг від ТОВ «Майстер-Гео».

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети реального настання правових наслідків.

Отже, висновок Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам, а тому підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008112208, №0008102208 від 20.12.2013 немає.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксі-К» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.